Закон і Бізнес


Трансбезопасность потерянных миллиардов

Руководство Мининфраструктуры просит вычистить взяточников в его рядах


У комітеті відзначили, що саме прикордонники, котрі не перевіряють дозволів, замикають корупційні схеми.

№47 (1553) 20.11—26.11.2021
Дарья ДНЕПРОВСКАЯ
3243

Замминистра рассказал, что сотрудники, лоббируемые нардепами, продают разрешения на пересечение границы стоимостью 40 грн. за $1 тыс., и о ряде других злоупотреблений. И призвал Комитет Верховной Рады по антикоррупционной политике разоблачить коллег-парламентариев, которые к этому причастны.


Скарги бізнесу

На черговому засіданні «антикорупційники» заслухали заступника міністра інфраструктури Мустафу Найєма та голову Державної служби з безпеки на транспорті Євгена Зборовського. Очільники органів звернулися до комітету за власною ініціативою, аби той допоміг їм у впровадженні антикорупційної програми й мінімізації корупційних ризиків у діяльності Мінінфраструктури.

Головуюча окреслила ряд проблем, з якими до них звертається бізнес і громадяни. По-перше, це катастрофічний брак станцій габаритно-вагового контролю, що працювали б в автоматичному режимі. Мовляв, дуже часто авто зважують уручну, що дає можливість посадовцям ДСБТ робити вигляд, що зважування не відбулося. За це отримують корупційну нагороду, а порушники й далі псують дороги, на які витрачають шалені кошти з держбюджету.

По-друге, це проблема штучного дефіциту дозволів на вантажні перевезення за кордон. «Посадовці ДСБТ реєструють у системі дозволи на одні авто, а фактично видають фальсифіковані дозволи на інші. Це дозволяє підпільно торгувати дозволами. Адже при проходженні митного контролю ніхто ці документи не перевіряє. І таким чином схема замикається та працює», — пояснила А.Радіна.

По-третє, постало питання як Мінінфраструктури визначає так звані призначені компанії, які отримують право від імені держави здійснювати сертифікацію під час ввезення авто та проходження технічного огляду для комерційного транспорту. Адже бізнес скаржиться, що за І півріччя цього року на сертифікацію надійшло 116 запитів, а дозволи отримали лише 14 компаній. Тобто створюється штучна монополія.

«Багато з озвученого — це дійсно реальність. І ми з нею стикнулися 2 місяці тому, коли були призначені на посади», — узяв слово М.Найєм. Він повідомив комітет, що нині в країні працює 23 з 50 станцій габаритно-вагового контролю. До кінця року мають збудувати 100 станцій, з яких 50 повинні пройти сертифікацію.

Заступник міністра зазначив, що людський фактор дійсно існує, і зважування не завжди вносяться в акти й постанови. Мовляв, це питання сподівався вирішити до серпня завдяки впровадженню цифрової технології, яка передаватиме дані до дата-центрів у Києві. «На цю технологію раніше вже виділялися кошти, але з невідомих причин вона так і не запрацювала. Тобто інспектори продовжують вирішувати свої питання на місцях», — розповів М.Найєм.

Нормальна практика «порєшать»

Стосовно торгівлі дозволами на міжнародний перетин кордону, посадовець зазначив, що махінаціями займаються здебільшого великі перевізники. Нині вони утримують на руках близько 8 тис. дозволів, що видавалися в січні-лютому, і вартували 40 грн. Їх перепродають за ціною $300—700. «Зараз у нас на складі немає жодного дозволу на перетин кордону з Польщею. Це дефіцит», — зазначив чиновник.

Боротися з явищем планують квотуванням, яке два тижні тому вже запровадили. Дозволи розподілятимуть з огляду на коефіцієнт ефективності перевізників. Мовляв, наступного року прозоро квотуватимуться вже всі дозволи для транзитних країн, а також на виїзди до Німеччини, Нідерландів, Бельгії, Іспанії та Італії.

«Зараз багато нардепів, перевізників, просять, аби ми іще надали їм дозволи. «А можна порєшать?» — звертаються вони. Це нормальна практика. Раніше так робили всі», — розповів М.Найєм. «Давайте казати, що це стала практика», — виправила його А.Радіна.

Посадовець завірив, що співробітники міністерства, котрі були долучені до схем, нині вже звільнені. Мовляв, до травня наступного року питання з махінаціями дозволами для країни закриють назавжди.

«А зараз ми готові передати комітету списки компаній, суб’єктів господарювання, які отримали величезну кількість дозволів і сидять з ними. Там є дехто з провладних структур, колишньої та теперішньої влади, які їм у цьому допомагали. Сьогодні ціна за дозвіл сягає вже $1 тис. Уявіть маржу, яку вони отримують. Можливо, вони до кінця року і їздять по 100 разів до Польщі, але я сумніваюся», — нарікав чиновник.

Квартира за сезон

Є.Зборовського, нового очільника ДСБТ призначили на минулому тижні. Він розповів, що запуск системи «Шлях» планують у кількох напрямах: дії інспектора контролюватимуть завдяки електронному підпису, облік актів і постанов вестимуть в електронному кабінеті інспектора. Також інспектор повинен буде використовувати бодикамеру, ліцензування проходитиме онлайн, запрацює і єдиний електронний кабінет для перевізників. Також обіцяють підготувати пропозиції щодо внесення змін до постанови КМ від 2.12.2015 №1001.

Заступник міністра інфраструктури наголосив, що 150 WIM-станцій буде достатньо, аби закрити головні дорожні артерії. Крім того, мають намір покрити дороги на під’їзді до великих портів. Будувати станції будуть за державний кошт.

«Інспектори отримували 7000—9000 грн. зарплати. Таке враження, що держава спеціально спонукала їх до того, аби вони заробляли на стороні. Розраховуємо, що нові інспектори отримуватимуть гідну платню, на рівні 17000 грн.», — зазначив М.Найєм.

Та найбільше комітет уразив кошторис на будівництво однієї WIM-станції — $1 млн. Обладнати такі станції на дорогах місцевого значення, якими вивозять врожаї, — дорого. Проте тут вирішили, що майбутня співпраця з поліцією сприятиме тому, що вантажівки не об’їжджатимуть станції.

Нині штраф за перевищення ваги становить 51 тис. грн. Тож працюючі станції доводиться ще й охороняти, бо за ці гроші можна найняти підлітків, які просто фізично знищать обладнання.

«У деяких регіонах керівники територіальних управлінь за сезон заробляють на квартиру. На хлібну посаду інспектора з окладом в 4000 грн. призначали через знайомих. Зараз плата за те, аби інспектор просто потрапив на тести, — $3 тис. Проте такі інспектори будуть здивовані, коли не пройдуть атестацію на наступне коло», — розповів М.Найєм.

«Проте за всіма керівниками територіальних органів стоять у тому числі народні депутати. Ви їх знаєте. Я сподіваюся, коли нас будуть «мочити» за те, що ми звільняємо того чи іншого керівника, політичної етики вистачить аби провести розмови, і ми могли пояснити, що робимо це не задля того аби поставити свою людину», — закликав чиновник.

Мовляв, вони уже заручилися підтримкою і міністра й Уряду, а от з парламентом прогнозують проблеми. Крім того, замміністра зазначив, що також вони бояться судів. Мовляв, перші прецеденти вже є, і очікують, що перевізники, які мають по кілька штрафів, просто «почнуть збивати ці постанови» з допомогою адвокатів в процесах. Адже це буде вигідніше, ніж сплачувати великі штрафи.

«Ви називаєте такі цифри. У мене на голові немає волосся, але воно починає ворушитися», — жахався Анатолій Бурміч. Він запропонував запровадити вибіркові перевірки, аби інспекторів контролювали інші люди, із зарплатнею десь у $5 тис. Мовляв, це може бути економічно вигідніше.

«У мене також немає волосся, — пожартував М.Найєм. — Проте, за даними розслідування Інституту майбутнього, потенційні втрати для економіки України від роботи нереформованої служби — $10 млрд до кінця 2030-го.

Утім, є й інший бік проблеми. Адже щорічно на дороги витрачаються мільярди гривень у рамках «великого будівництва». Але якщо на них є перевантаження, компанія-підрядник має право відмовитися від їх гарантійного обслуговування. Тож знову доведеться вкладати ще мільярди на їхній ремонт. Якщо це коло не розірвати, у країні не буде проблем із працевлаштуванням ремонтниками доріг, авто та борцями з корупцією.