Закон і Бізнес


Дежавю от Моисея

Кандидаты могли изменить не только страну, но и пол: сколько лет будут создавать IP-суд?


Богдан Львов (другий праворуч) зазначив: коли держава й суспільство змушені банально виживати, то й увага до ІР-сфери зменшується.

№45 (1551) 06.11—12.11.2021
ИГОРЬ НОВИКОВ
3308

Говорить о проблемах и практике в сфере прав ИС уже N-ное количество лет принято, вспоминая о создании высшего специализированного суда. Причем все сложнее становится прогнозировать, насколько путь при создании IP-суда будет короче или длиннее пути Моисея в пустыне. Тем более что 1/8 пути уже пройдено.


Піратські треки для судді

Відбувся V щорічний форум IP Ukraine Now 2021, присвячений питанням інтелектуальної власності. Як зазначив модератор сесії, голова комітету Асоціації правників України з інтелектуальної власності Олександр Мамуня, найбільше правників турбує саме державна політика останніх років. Адже відбувається дуже багато змін у всіх гілках влади у сфері інтелектуальної власності. Так, модератор проілюстрував таку готовність до змін тим, що європейцям подекуди навіть не віриться в те, що такі кардинальні зміни можуть відбуватись у країні одночасно.

Разом з тим інтелектуальна власність на жодному ринку не існує сама по собі, і держава повинна забезпечувати захист таких прав. У першу чергу це забезпечення покладається на судову владу, зокрема на сталість практики господарських судів.

Саме тому в панельній дискусії заступник Голови Верховного Суду Богдан Львов дав оцінку перспективам сфери інтелектуальної власності в Україні та запуску Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Так, Б.Львов зізнався, що в питанні прогнозування запуску роботи нового спеціалізованого суду більш реальними виявилися б результати ворожіння на кавовій гущі, ніж чергові припущення. Нині, за словами судді, основною проблемою залишається запуск роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, після якого для початку роботи нового суду знадобиться лише кілька місяців.

Б.Львов наголосив, що розуміє, наскільки довготривалим виявилося створення Вищого IP-суду. Адже воно триває вже 5 рік, і, як із гумором зазначив суддя, «за цей час кандидати в судді та адвокати могли змінити не лише країну, а й стать».

Водночас проблеми інтелектуальної власності гостро стоять в українській судовій практиці та економіці. Сам Б.Львов зізнався: «Мені було б цікавіше розглядати питання штучного інтелекту, а не хто в кого вкрав етикетку з консерви». Однак така зміна категорії спорів у IP, як припускає заступник Голови ВС, не в найближчій перспективі для України. Сьогодні ж справи з малозначної категорії спорів можуть потрапити до касаційної інстанції лише в тому разі, коли скаржник переконливо аргументує необхідність такого розгляду справи саме у ВС.

Окрім того, через відсутність спеціалізованого суду в судовій практиці виникають ситуації на межі комічного та трагічного, коли у рішеннях плутають авторські права із суміжними. Узагалі, як зазначив Б.Львов, проблема відсутності вузьких спеціалістів спотворює усталену практику: «Коли сам суддя качає трек без авторських прав, то винахіднику важко його переконати в тому, що йому необхідний судовий захист». Утім, оптимістичні погляди ще не покинули суддю, і він переконаний: коли Вищий ІР-суд зрештою запрацює, позитивні результати не змусять себе чекати.

Очікування бізнесу

Після очікувань якісних змін у сфері прав ІВ від суддівського корпусу, своє бачення на майбутнє цієї сфери представив адвокат, патентний повірений, д.ю.н. Микола Потоцький. Так, спікер зазначив, що від Національного органу інтелектуальної власності очікують оперативності, прогнозованості, цифровізованості, відкритості, спрощення реєстраційних процедур; розширення аналітичних та інформаційних сервісів та дій, спрямованих на розвиток IP-сфери, як-от поширення інформації та підвищення культури.

Під оперативністю розуміється прискорення строків реєстрації прав та договорів, а також строків затвердження рішень і відправки кореспонденції. Характеристика прогнозованості, на думку М.Потоцького, передбачає вихід методичних рекомендацій від НОІВ, урахування європейських гайдлайнсів та судової практики при проведенні експертизи, інформування та надання роз’яснень.

Поступово мають цифровізуватися: реєстрація прав промислової власності; дії з правами ІВ; реєстрація авторських прав та договорів, а також договорів промислової власності; можливість подати в електронному вигляді заперечення чи заяви до апеляційної палати. Відкритість новоствореного органу, вважає патентний повірений, повинна виражатись у відкритості до діалогу з IP-сферою, орієнтованості на запити бізнесу, а також утворення громадської ради при НОІВ.

Золоті гори резидентства

Зрештою 8-годинний форум просто не міг зупинитися лише на планах на майбутнє і покладених сподіваннях на реформу. Саме тому в рамках роботи сесій правники обговорювали особливості практики сьогодення.

Член ради комітету АПУ з питань інтелектуальної власності Тетяна Харебава розповіла про гарантії захисту прав інтелектуальної власності для резидентів «Дія City» в рамках нового законодавства. Сьогодні законодавча база цього режиму резидентства визначається законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №1667-ІХ, який парламент ухвалив 15.07.2021. Податкова складова представлена проектом закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№5376), який 2.06.2021 пройшов перше читання. А також правоохоронною складовою, а саме проектом закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження)» (№2740), який 7.09.2021 було знято з розгляду. «Дія City» з огляду на функціонал пропонує резидентам ледве не золоті гори. Хоча недавнє анонімне соціологічне опитування, результати якого представила Т.Харебава, свідчать, що більшість компаній поки що ставляться до таких пропозицій з недовірою та все ще розмірковують про можливе резидентство.

І це цілком зрозуміло з огляду на деякі нез’ясовані моменти. До прикладу, «Дія City» дає змогу підписати між резидентом та IT-фахівцями договір про неконкуренцію (NCA) та нерозголошення (NDA). Хоча, як зізнався спікер, як саме такі угоди розглядатимуться судами, що ще вчора виносили рішення про відмову в стягненні збитків за такими договорами (спираючись на невідповідність Конституції), нині незрозуміло.

Та й бажаючим стати резидентом «Дія City» слід урахувати деякі обмеження для набуття такого статусу. Адже резидентом може бути юридична особа, яка одночасно відповідає всім таким вимогам:

• здійснює один або кілька видів діяльності у сфері ІТ, передбачених законом;

• розмір середньої місячної винагороди працівникам та гіг-спеціалістам становить не менше ніж еквівалент €1200;

• середньооблікова кількість її працівників та гіг-спеціалістів становить не менше, ніж 9 осіб;

• сума кваліфікованого доходу, отриманого за перші 3 календарні місяці становить не менше ніж 90% від суми її загального доходу за цей період.

Та чи стануть нові форми співпраці (гіг-контракти) та спеціальні умови оподаткування достатньо привабливими для великих ІТ-компаній? Це поки що залишається відкритим питанням. Головне, аби виявилися правдивими обіцяні державні гарантії непогіршення законодавчого регулювання для інвесторів на час дії правового режиму та захисту суб’єктів господарювання у сфері ІТ від протиправних дій правоохоронних органів.

Не завадить і впровадження механізму, що дасть змогу спростити доступ інноваційних проектів до венчурного капіталу — договору опціону. Тоді можна буде говорити про нову форму взаємодії між державою та бізнесом. Адже за минулі роки довіра між цими інституціями так і не з’явилась.