За счет причастного

Как определить и наказать всех виновных по делам о банкротстве

На восточно-украинском форуме Сергей Жуков из Кассационного хозяйственного суда в составе Верховного Суда рассказал об особенностях применения солидарной и субсидиарной ответственности в рамках дел о банкротстве. В контексте этой темы судья проанализировал актуальную практику ВС.

Загроза неплатоспроможності

Після введення в дію з процедур банкрутства з’явився новий вид цивільно-правової відповідальності. Вона застосовується до недобросовісних управлінців суб’єктів господарювання. Згідно з кодексом як новий вид у справах про банкрутство визначили солідарну відповідальність. Крім того, його положення продовжили процес інтеграції субсидіарної відповідальності в практику господарських судів.

Відповідно до ст.34 КзПБ встановлено умови, за яких боржник зобов’язаний у місячний термін звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі. Основною підставою для цього є загроза неплатоспроможності, тобто якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов᾽язань в повному обсязі перед іншими. У разі порушення цих вимог підлягає притягненню до солідарної відповідальності керівник боржника.

Проаналізувавши практику ВС у таких справах, можна дійти висновку, що право на подання заяви про притягнення до відповідальності керівника має арбітражний керуючий. Він виконує повноваження розпорядника майна боржника. Також із відповідним позовом може звернутися кредитор у справі про банкрутство, якого визнали ухвалою господарського суду. Подавати заяву потрібно на стадії розпорядження майном боржника.

Для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності заявнику слід довести 2 юридичні факти. По-перше, це порушення місячного строку для звернення. По-друге, наявність у боржника протягом цього періоду ще більшої кількості ознак загрози неплатоспроможності.

Обчислення місячного строку починається тоді, коли боржник має виконати зобов’язання щонайменше перед двома кредиторами, але якраз в той момент є очевидним факт перевищення сумарного розміру цих виплат над розміром всіх активів позичальника.

Якщо заява про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності буде задоволена, то така особа на рівні з позичальником відповідає за погашення заборгованості у справі про банкрутство. Це є суттєвою відмінністю від субсидіарної відповідальності.

Для задоволення вимог

У разі банкрутства боржника з вини інших осіб, які мають право давати йому обов’язкові вказівки, то на таких засновників (учасників, акціонерів) може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями позичальника. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси й можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим її видом. Вона покладається на засновників (учасників, акціонерів), у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності.

Лише ліквідатор банкрута має право подавати заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Крім того, суд зобов’язаний застосувати норми про позовну давність у разі визнання обґрунтованими та доведеними вимог про покладення субсидіарної відповідальності на конкретних осіб. Отже, звернення ліквідатора до господарського суду є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

Виходить, положення КзПБ дають повний інструментарій для ефективного задоволення вимог кредиторів. Законодавчий акт дає змогу вирішувати питання щодо погашення заборгованості суб’єкта господарювання не тільки за рахунок майна боржника, а й за рахунок осіб, які вчинили свідомі дії на доведення особи до банкрутства.

Зазначимо, що в таких справах найбільш зручним та оперативним способом задоволення вимог для кредиторів стає ініціювання притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, якщо той пропустив місячний строк після виникнення ознак загрози неплатоспроможності.

Використання механізму притягнення третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність, є свідченням того, що ліквідатор намагається дотриматися всієї повноти заходів для виявлення активів боржника.

Загалом, як наголосив спікер, солідарна та субсидіарна відповідальність повністю відповідають меті КзПБ, а саме — задоволенню вимог кредиторів. Активне впровадження в судову практику розгляду таких справ дозволить на майбутнє значно знизити кількість випадків фіктивного банкрутства, недобросовісної поведінки керівників та інших причетних осіб.