Закон і Бізнес


Желаемого три года ждут

Удастся ли НААУ и Минюсту договориться о совместном видении будущего адвокатуры?


Лідія Ізовітова обурилася тим, що окремі державні органи отримали пріоритетне право участі в реформі адвокатури.

№44 (1550) 30.10—05.11.2021
ТИМОФЕЙ МИХАЛКОВ
2207

В органах адвокатского самоуправления озабочены очередными попытками Минюста продавить собственные интересы. Если раньше это происходило в форме законопроектов, на этот раз исполнительная власть применила целую стратегию. Почему и в чем снова не совпадают мысли двух антагонистов правовой реформы?


Амбіції вище стратегії

У Раді адвокатів України було скликано позачергове засідання, основною темою якого стало обговорення проекту Плану дій щодо реалізації Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021—2023 роки, зо затверджений указом Президента від 11.06.2021 №231/2021. У ньому взяли участь голови регіональних рад, голови кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та народні депутати.

Голова Національної асоціації адвокатів України, РАУ Лідія Ізовітова зазначила, що наразі чомусь отримали пріоритетне бачення зовсім не нові ідеї Мін’юсту щодо вдосконалення інституту адвокатури. У цьому плані Мін’юст реанімував ідеї руйнівного законопроекту №9055. Зокрема, до плану дій запозичено з проекту змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» положення щодо зміни вимог щодо набуття права на зайняття адвокатською діяльністю; запровадження єдиного кваліфікаційного іспиту; зміни до порядку стажування кандидатів; реформу Єдиного реєстру адвокатів України.

«Судячи з тексту цього небезпечного документу, намагаються повернути до життя такі пропозиції, які свого часу були визнані профільним комітетом парламенту корупціогенними. Проте це не перешкоджає перенесенню їх в нові «амбітні» плани реформи адвокатури», — зауважила Л.Ізовітова.

Так, недоречними і на етапі подачі цього законопроекту в 2018 році, і зараз є положення про спрощений допуск до адвокатської професії для суддів та прокурорів. Тим більше що судова практика чітко встановлює розділення між цими професійними спільнотами і неможливість перебування одночасно під дією двох присяг.

Натомість у НААУ є своє бачення цього плану, який, за словами Л.Ізовітової, є більш реалістичним. Так, у законодавство варто внести зміни, аби встановити адміністративну відповідальність для суддів, прокурорів, слідчих та детективів за необґрунтоване звернення до дисциплінарних органів адвокатури зі скаргами на дії адвокатів. У кримінальному процесуальному законодавстві слід встановити додаткові критерії для ініціювання прокурорами, слідчими, детективами обшуків та оглядів у адвокатів; чи додаткові критерії для надання слідчими суддями дозволів на проведення обшуку та огляду у адвоката.

«Необхідно домогтися реальної роботи законодавчого механізму відповідальності за незаконне проведення обшуку та огляду у адвоката, а також незаконного доступу до адвокатської таємниці під час проведення обшуку та огляду у адвоката; за незаконне ініціювання допиту адвоката в якості свідка. З досвіду ми знаємо, що це є поширеними практиками тиску на сторону захисту, особливо у резонансних кримінальних справах», — констатувала Л.Ізовітова.

До плану дій щодо реалізації стратегії також мають бути внесені пропозиції повернути адвокатурі представництво у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Натомість абсолютно недоречним є на думку голови НААУ, РАУ, знову пропонований Мін’юстом механізм оцінки і контролю за якістю надання адвокатських послуг.

Окрім того, голова НААУ, РАУ наголосила на тому, що не бачить необхідності в реформуванні адвокатури завдяки кардинальним змінам. Адже як було зазначено під час форуму Україна 30, нині адвокатура є тією інституцією в сфері правосуддя, яка найкраще реалізує свої функції.

У колі однодумців

Голова комісії з питань правової реформи при Президентові України, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас в ході засідання висловив свою підтримку окремим тезам, озвученим керівництвом РАУ. Так, нардеп зазначив, що в питанні реформування адвокатури дійсно краще рухатись еволюційним, а не революційним шляхом.

У свою чергу народний депутат, голова Комітету ВР з питань правової політики Андрій Костін висловив сподівання, що після погодження відповідного плану дій можна очікувати на внесення відповідних законопроектів наприкінці поточного або на початку наступного року. Однак більш раціональною формою співпраці нардеп вважає погодження усіх суперечливих моментів плану дій щодо реалізації стратегії ще до внесення даного законопроекту.

С.Іонушас, А.Костін, а також народний депутат Тарас Тарасенко також висловились на рахунок необхідності вирішити болюче податкове питання. Адже можливість застосовувати систему спрощеного оподаткування, яку поки що блокують у профільному комітеті ВР, може виступити і антикорупційним запобіжником, і більш доступною вартістю послуг адвокатів для громадян.

Голова комітету НААУ з питань безоплатної правової допомоги Олександр Дроздов також наголосив на необхідності ставити питання про виведення системи БПД з-під юрисдикції Мін’юсту і передачі її до НААУ.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков зазначив, що йому шкода, бо Мін’юст не читає профільний для адвокатів закон. Адже частину питань, які так «гостро» стоять у пропонованому плані дій від Мін’юсту, вже вирішені. Зокрема, незабаром зміниться форма здачі кваліфікаційного іспиту, в якій вдасться уникнути людського фактору. А це вочевидь свідчатиме про спрощення доступу до адвокатської професії.

Заклики ж щодо необхідності перевірок якості надання БПД С.Вилков вважає зайвою ілюстрацією того, що Мін’юст традиційно хоче отримати більше повноважень. Тим самим міністерство намагається втрутитись в незалежну інституцію.

У РАУ погоджують та вносять останні правки до власного, запропонованого адвокатською спільнотою плану дій щодо реалізації означеної стратегії. Утім, чи готові будуть до діалогу інші стейкхолдери, а зокрема сам Мін’юст, який попри запрошення так і не надіслав свого представника на означене засідання РАУ, питання відкрите.

Головне, аби стратегію до 2023 року вдалося хоча б погодити. Адже як і обіцяного, омріяного також чекають 3 роки. А там, у 2023-му, можуть змінитись і стратегія, і тактика, і лозунги.