От реальной операции к победе

Стоит ли доказывать деловую цель с помощью квадрокоптера?

Воспринимают ли в суде креативные доказательства адвокатов в налоговых спорах? Какой процент судей имеет фискальное сознание и что с этим делать? О том, как успешно доказывать реальность операции, даже имея проблемных контрагентов. Своими мыслями по этому поводу юристы обменялись в рамках «Legal tax day: Большой разговор о налоговых спорах».

Практика й тактика захисту

Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Бояринцев та партнери» Олександр Бояринцев розповів про доказування реальності операції в суді, зосередившись на практичному боці процесу й тактиці.

Насправді статистика, що існує в тому ж Окружному адміністративному суді м.Києва, наразі досить обнадійлива — більш як 70% спорів вирішується на користь платників податків. Юрист зазначив, що статистичні дані в судах столиці коливаються в тих самих межах.

Проте О.Бояринцев застеріг, що виграти справу в суді серед іншого можуть завадити кримінальні справи контрагентів. Попри те що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду від 8.11.2018 №826/15028/17, насправді практика щодо цього все ж є різною.

«Відповіді знаходяться в Кодексі адміністративного судочинства, а саме — у ч.4 ст.78, яка звільняє нас від доведення обставин, установлених у рішеннях господарських, адміністративних та кримінальних справ. Але там же є важливе уточнення — потрібно, щоб ці рішення вступили в законну силу й щоб обставини були встановлені або відносно сторін, які беруть участь у справі, або хоча б одного з учасників», — сказав спікер. А це, на його думку, потребує, аби у вироку було сказано, що підприємство чи керівництво компанії укладало договори й серед інших — саме з вами.

О.Бояринцев зазначив, що часто у пошуках більш вигідної ціни підприємства навіть не бачаться зі своїми контрагентами. У таких випадках завжди є сенс доводити реальність саме останньої угоди. Зокрема, для адвоката компанії предметом доказування мають стати обставини, які підтверджують заявлені вимоги, серед яких: рух активів (первинні документи); фізичні, технічні та технологічні можливості підприємця (чи достатньо було персоналу, приміщень та обладнання для виконання умов договорів); наявність ділової мети (намір здобути економічний ефект).

Фактично саме ці обставини були відображені в практиці ВС, наголосив О.Бояринцев. Зокрема, про предмет доказування ідеться у постанові КАС від 3.10.2019 №813/4079/15. Але найважливішим елементом, без якого неможливо підтвердити реальність угоди, є ділова мета операції у сторін.

Додаткові аргументи у спорі

Але по відношенню щодо кого саме з величезного переліку контрагентів, що беруть участь у поставках, має вестися доведення? «Практично у нас це ніде не закріплюється, але існує презумпція індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто ми не можемо нести відповідальності за податкову поведінку інших осіб. Це підтверджує величезний масив практики Європейського суду з прав людини, ст.61 Конституції та ряд постанов Верховного Суду починаючи з 2019 року», — зазначив доповідач. Водночас він звернув увагу, що рік тому ВС виніс протилежні висновки, указавши, що за наслідки вибору недобросовісного контрагента несе відповідальність платник податків (постанова від 14.07.2020 №810/730/17).

Тобто у податкової також є позитивна практика, й тому варто звертати увагу на обставини справи. Якщо очевидної недобросовісності контрагента не віднайшли, платник не повинен нести відповідальності за його дії (постанова КАС від 18.08.2021 №826/11020/15 — за відсутності узгодженості дій з контрагентом платник відповідальності не несе).

У такому разі, як зазначив юрист, варто зосередитися на тому, чи могли сторони здійснити угоду. З цього приводу у ВС існує як негативна, так і позитивна практика. Тому О.Бояринцев, зокрема, радить при доведенні ділової мети надавати суду докази використання зовнішніх трудових ресурсів, аби довести, що підприємець міг утілити угоду без наявності певної кількості персоналу, виробничих потужностей тощо. Це буде додатковим аргументом у спору з податковою.

«Так можна, наприклад, зазначити, що технічні можливості дозволяють нам отримати такий великий урожай. Тобто навіть якщо в нас чогось не вистачає, ми й без цього могли втілити угоду», — зауважив спікер. Та зазначав, що намір отримати економічний ефект можна обґрунтувати й за допомогою наявності рекламних ресурсів, договорів про рекламу з місцевими дилерами чи ЗМІ.

О.Бояринцев радить надавати докази щодо наявності ділової мети відразу, разом з позовом, але при цьому подавати окремо. Також завдання адвоката — систематизувати їх і зробити наочними, аби в умовах надмірного навантаження судді було легше розібратися в них. Також юрист наголосив: ВС говорить, що не обов’язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції, він може настати згодом чи не настати взагалі. Головне для платника податків — довести, чому цього не сталося.

Як додати реалізму угоді

Спікер наголосив: важливо при цьому не апелювати сухими фактами, а розповідати історії, аби переконати суд у реалістичності угоди. О.Бояринцев навіть розповів, як одного разу він використовував відео з квадрокоптера, аби довести, що потужна іноземна техніка здатна забезпечити великі показники в межах обробки одного гектару. Із цього приводу доповідач та правники, котрі долучилися до живої дискусії, вступили у запеклий дискурс, з’ясовуючи, чи звертає на практиці суд увагу на такі креативні докази.

Не залишилася осторонь цієї дискусії й суддя судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС Ірина Желтобрюх, котра мала доповідь у межах заходу трохи раніше. «Верховниця» знову взяла слово, аби наголосити: насправді судді дослухаються до таких доказів, тож варто їх використовувати, і озброюватися додатковими інструментами. Адже в цьому плані податкова поки попереду платників.

У той же час І.Желтобрюх застерегла від спокуси користуватися шаблонними доказами й радила заявляти клопотання про докази та допит свідків. «Урешті-решт вам потрібно вирішити власну справу, чи виробити правову позицію?» — звернулася вона до присутніх.

Три ланки у дискусії

Захід дійсно видався вдалим з точки зору продуктивного й корисного спілкування гостей зі спікерами. Унікальності формату додавало ще й те, що до дискусії у якості доповідачів долучились не тільки провідні юристи, а й судді усіх трьох ланок. Так суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Володимир Кузьменко та Валерій Кузьменко зі столичного ОАСК розповідали про судову практику та процедурні порушення податкових органів під час податкових перевірок.

І якщо Кузьменко перший після доповіді поспішив повернутись до справ, то дискусією з Кузьменком другим, з ОАСК, учасники заходу насолодилися повною мірою. Адже законник залюбки відповідав на усі запитання стосовно судової практики навіть під час перерви, здобув симпатії своїм відмінним гумором і зібрав навколо себе щільне коло юристів, для яких таке спілкування дійсно дорогоцінне.

«Я сьогодні на розігріві у дуже поважних спікерів. Сподіваюся, наш суд не ліквідують, і мені не доведеться шукати нову роботу», — жартував В.Кузьменко, він виступав першим. На початку своєї доповіді законник пригадав кумедний випадок на початку кар’єри, з часів, коли він влаштувався помічником судді — як представник позивача після засідання йому кланявся. Адже він не врахував нової практики ВС на користь податкової.

«Тож нині саме рішення ВС визначають нашу практику», — наголосив суддя ОАСК, який під час виступу зосередився переважно на постановах, що мають сприяти доброчесним підприємцям вирішити справу на свою користь. Зокрема, говорив про обов’язковість ознайомлення платника податків з наказом про перевірку (постанова КАС від 11.06.2019 №К/9901/67451/18).

Мовляв, невручений наказ про перевірку у податківців часом трансформується в аргумент, що вони «повідомляли про неї у подальшому листуванні»: «Як на мене, це контроверсійна річ», — висловився В.Кузьменко. Однак у такому разі закон захищає саме платника. Ще одна корисна постанова КАС у справі №К/9901/25669/19 стосується права підприємця оскаржувати податкові повідомлення-рішення в разі процедурних порушень контролюючого органу.

Постанова КАС у справі №К/9901/28762/18 може стати в пригоді тим, хто хоче змінити рішення суду в інших інстанціях, адже дозволяє подавати нові докази на всіх стадіях судового процесу. А якщо податкова дещо поспішила з ППР (постанова КАС №К/9901/9009/18) — це також лише на руку платникам.

Відповідаючи на запитання аудиторії, В.Кузьменко зазначав, що більшість судової практики стосовно оскарження на предмет критеріїв ризикованості нині вирішується на користь платників. Суд також приймає 90% документів у випадках, коли платник змушений доводити, чому він не зміг подати їх своєчасно, аби інстанція визнала такі причини обґрунтованими. «Просто є судді з фіскальним підходом, а є ні. Не варто називати прізвища, це просто такий світогляд», — жартував законник. Мовляв, у таких випадках попередні позиції таких суддів в подібних справах не мають бути причиною для відводів.

«Не виконуються позитивні для платника рішення», — скаржилися судді ОАСК гості заходу. «Ми постійно отримуємо такі заяви», — підтвердив законник. «Нас перевіряють за службовими записками слідчих органів», — бідкалася аудиторія. — «Поки я лише чув про такі справи, — зазначав В.Кузьменко. — Але, на перший, погляд це не дуже вірно. Із цим можна працювати й доводити, що орган виходить за межі повноважень».

Тож урешті велика розмова про податкові спори надихнула багатьох присутніх юристів до майбутніх практичних здобутків у судових процесах.