Закон і Бізнес


Презумпция законотворческого беспорядка

Судьям ВАКС могут позволить привлекать адвокатов к ответственности за админправонарушения


№38 (1544) 18.09—24.09.2021
АНАСТАСИЯ КУЛИШ
3837

Устранить несправедливость в специализированных судах, простить олигархам долги за электроэнергию, тестировать на украинцах лекарства, передать дела Окружного административного суда г.Киева Верховному Суду, трудоустроить мигрантов, непрозрачно продавать имущество должников и создать очередную комиссию по добропорядочности. Какие инициативы ныне своевременны.


«Може» і статус ВАКС

Схоже, частина нардепів досі так і не визначилася зі статусом Вищого антикорупційного суду. Принаймні такий стан речей засвідчила дискусія між членами парламентського Комітету з питань антикорупційної політики.

У межах антикорупційної експертизи розглядали законопроект №5490, яким Прем’єр-міністр Денис Шмигаль хоче наділити ВАКС повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення. «Хто слідкує за засіданнями цього суду, знає, що іноді, на жаль, адвокати переходять усілякі межі етики й пристойної поведінки, а судді позбавлені юридичної можливості на це реагувати», — заявила головуюча Анастасія Радіна й закликала виправити несправедливість щодо обділених правом складати такі протоколи в разі неповаги до них.

Тим часом Анатолій Бурміч зазначав, що ініціатива не стосується ВАКС, адже мова йде про вищі спеціалізовані суди. Мовляв, він був присутнім у Конституційному Суді, коли закладалися основи створення ВАКС, і було доведено, що цей суд є особливим і тимчасовим: «На мій погляд, він узагалі антиконституційний. Нехай остаточну крапку в його легалізації поставить КС», — переймався нардеп, до якого так і не доєдналася головуюча, котра наполягала, що закон про ВАКС поки визначає його як спеціалізований.

Певні запитання виникли також і до проекту закону №5483 щодо продажу заставного майна боржника через систему електронних торгів. Комітет угледів у ініціативі дискреційні повноваження органу, який ухвалюватиме рішення про продаж такого майна, адже в проекті законотворці вказали, що воно «може» продаватися через систему, а «може» і ні.

«Якби автори проекту дійсно дбали про прозорі тендерні торги, слова «може» у них не з’явилось би», — зауважив Ярослав Юрчишин.

ЄСІТС, ОАСК і прощені борги

Уливаннями в бюджет переймалися, обговорюючи й ініціативу Юрія Камельчука №5399 про внесення змін до Податкового кодексу щодо стабілізації розрахунків на ринку електроенергії. Голова комітету указувала, що це вже четвертий законопроект, що має на меті пробачити податкові борги певній групі компаній, і нині ціна питання — 2674 млн грн. Мовляв, саме це сума податкової заборгованості.

У той же час ініціатива не визначає кому саме, в якому обсязі і за яких умов можна цю заборгованість списати. Тож скептична до проекту А.Радіна запропонувала запросити його автора, аби той пояснив, чи не йдеться про окремих олігархів і пов’язані з ними компанії. «Кому маємо пробачити борги? Давайте тоді або всім, або скажіть, кому конкретно, і за які заслуги», — підтримав її А.Бурміч.

Нардепа непокоїли «відкати» й корупція. Мовляв, Ю.Камельчука варто не на комітет викликати, а до правоохоронних органів, аби він там пояснив, чому хоче обділити бюджет. «А про кого з олігархів ідеться?» — не зрозумів Роман Іванісов. «Можливо, про Ріната Ахметова», — припустила А.Радіна. «Є там Р.Ахметов, чи немає, але точно є проблема — це борги», — погодився нардеп. «І вони вже не раз прощалися, реструктурувалися. Як кажуть, ніколи такого не було, і от знов».

«Пане Романе, у тім-то і річ, що не визначено хто саме — Р.Ахметов, Віктор Пінчук, чи Ігор Коломойський. Тому буде конкурс — хто більше дасть, того і «так». Чиновник визначатиме, кому давати знижки, а їх статки лише зростатимуть. За рахунок того, що вони не платять у бюджет. Хай платять скотиняки!» — обурився А.Бурміч. Олексій Красов також говорив про необґрунтовані преференції, й додав, що економічне обґрунтування законопроекту також відсутнє.

«Навіть відкладення розгляду цього питання з запрошенням на засідання автора ініціативи, то вже корупційний ризик», — зголосилася А.Славицька. Тож аби визначитись, чи запрошувати законотворця на комітет, його членам довелося окремо голосувати з цього питання, але пана Ю.Камельчука усе ж вирішили заслухати.

Щодо законопроекту №5433 про поетапне впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «антикорупційники» озвучили зауваження процесуального характеру.

Проект закону №5067 Президента Володимира Зеленського, який воліє передати частину справ Окружного адміністративного суду столиці Верховному Суду як суду першої інстанції не підтримали лише троє членів комітету — інших А.Радіна, мабуть, переконала, що така ініціатива виникла «через одіозність рішень даного суду», мовляв, потрібно відновлювати довіру до цієї гілки судочинства.

Експеримент з ліками, і мігранти

Політичне підґрунтя угледіли й у ряді інших законопроектів, скажімо у №5795, що пропонує понизити рівень оплати праці іноземцям та особам без громадянства, зарплатня для яких нині становить не менше 5 мінімальних. А.Бурміч зазначав, що така планка встановлювалась як запобіжник працевлаштування некваліфікованих кадрів, а вилучивши цю норму, ми запросим до нас іноземців, котрі «не вміють читати й писати, тим самим витіснивши своїх».

«Набираєм афганців… Потрібно підтримувати інтереси своєї країни, а не виконувати чиїсь забаганки», — щодо пропозиції Кабінету міністрів нардеп висловлювався досить жорстко. Також він же не оцінив ініціативу №5736 ряду законотворців щодо надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття. Нардеп указував не лише на невизначеність таких оціночних понять, як «тяжко хворий», «ефективний», «потребує», а й наполягав на інших ризиках.

Пройшов антикорупційну експертизу і кумедний законопроект №5485 про дискримінацію за ознакою статі та сексуальні домагання до військовослужбовців. А проект закону №4378 «про внесення змін до деяких законів», у якому йдеться про кіберзахист законодавства, «антикорупційники» покритикували за назву. Мабуть, Кабмін просто поспішав.

«Назва порушує певні положення регламенту. З неї мало б випливати, про що мова, — нарікав Я.Юрчишин. — Законопроект про зміну законопроектів? Подача таких ініціатив урядом виглядає непрофесійно, і ілюструє якість такого уряду». Так у висновку експертизи довелося вказати на те, що назва має відображати предмет регулювання, аби доробок міністра урешті якісно оформили й він не порушував норм законотворчості.

Продавати квитки доброчесним

Нещодавно адвокатське свідоцтво отримав один одіозний і мемний нардеп. З цього приводу адвокатська й суддівська спільнота вибухнула саркастичними жартами. Питання академічної доброчесності також обговорювали давно, і врешті з’явився законопроект №3758, який пропонує перевіряти дипломи і ступені спеціальній комісії — при призначенні на посади керівників закладів освіти, членів Кабміну та держслужбовців.

Ініціативу підтримував Я.Юрчишин, мовляв, те, що безліч дипломів куплених, і дипломні роботи ряду парламентаріїв викликають питання — це факт. «Але навіщо нам комісії з суб’єктивним фактором, що перевірятимуть, чи захистив ти дисертацію? Є ж процедура перевірки, верифікація дипломів. А з комісіями буде «рішалово». У країні комісія на комісії — з доброчесності суддів, тепер іще з академічної доброчесності. Це якийсь Радянський союз», — дивувалася А.Славицька.

Члени комітету розділилися рівно на два табори, так і не прийшовши до єдності що це буде — чергова гібридна перевірка зі штучними механізмами заради звільнення або недопуску на посади неугодних. Тож і тут авторському колективу доведеться особисто доводити комітету, що законопроект не утворений заради органу, що, як сказав Р.Іванісов, покликаний «обілечувати».

«У нас презумпція конституційності й будь-якої бридні», — сміялася А.Славицька. Та то, мабуть, слід Р.Ахметова в законопроекті — він усюди, хоче стати ректором, його цікавить освіта, підхопили колеги. Хтось жартома вимагав премію за півтори години кворуму й участь у засіданні. Хай там як, а нардепи дійсно наплодили велику кількість різних ініціатив, і хай не всі вони безпосередньо стосуються правників, але так яскраво відображають те, до чого рухається держава, а також якість законотворення.