Готовность идти на контакт

Почему так сложно найти интересы ребенка в делах об устранении препятствий в общении?

В Национальной ассоциации адвокатов Украины провели круглый стол на тему «Обеспечительные меры по делам о контакте с ребенком. Тождество VS эффективная защита прав истца». Адвокаты обсудили как действия суда, так и необходимость толкования слова «контакт».

Чим визначається тотожність?

Так, член центру сімейного права Вищої школи адвокатури НААУ Олег Голубничий за результатами аналізу судової практики та логіки поняття «тотожність» розклав по поличках логіку відмов у сімейних справах за заявами про забезпечення позовів у контексті абз.1 ч.10 ст.150 Цивільного процесуального кодексу. Учасники дійшли спільної думки: у відповідній заяві зазначено бажаний графік побачень чи форму спілкування, про тотожність не йдеться.

Адвокат Анатолій Волков звернув увагу колег на те, що згідно з чинним процесуальним законодавством такі заяви розглядаються зазвичай без виклику сторін і навіть до подання позовної заяви. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка її подала, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням (ч.3 ст.153 ЦПК). У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень і доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч.4 ст.153 ЦПК).

Під час обговорення заступник голови комітету із сімейного права НААУ, адвокат, к.ю.н. Світлана Савицька звернула увагу на те, що адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він уживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Отже, забезпечення позову у спорах між батьками щодо їх участі в житті дітей — це підтримання емоційного зв’язку з тим з батьків, з ким діти не проживають, для чого такі особи повинні мати можливість регулярного спілкування з дитиною з огляду на потреби й інтереси дітей. Тож тільки запровадженням спільної відповідальності обох батьків можна зрушити з місця все ще пануючу в суспільстві ідеологію, що дитина не суб’єкт, а об’єкт.

Без змін не обійтись

У процесі обговорення адвокати підтримали потребу внесення змін до Сімейного кодексу, закону «Про виконавче провадження» з метою узгодження термінології, оскільки цього вимагає закон «Про ратифікацію Європейської конвенції про здійснення прав дітей» від 3.08.2006, в положеннях якої визначено, що «контакт» означає:

• перебування дитини протягом обмеженого періоду разом з батьками або іншими членами сім’ї, з якими вона зазвичай не проживає, чи зустріч з такими особами;

• будь-яку форму спілкування між дитиною та батьками або іншими членами сім’ї;

• надання інформації про дитину батькам або іншим членам сім’ї, а дитині про батьків та інших членів сім’ї.

Однак означені зміни були внесені виключно до закону «Про охорону дитинства».

Голова комітету з цивільного права та процесу НААУ, адвокат, к.ю.н. Олег Простибоженко в ході виступу наголосив на тому, що ЦПК потребує доповнень щодо винесення ухвали, якою встановлюється графік спілкування із зустрічним зобов’язанням повертати дитину й закріплювати місце її проживання на час вирішення спору. Додатково доцільно:

• внести зміни до ст.382 КК з метою запровадження кримінальної відповідальності за невиконання судових рішень;

• передбачити одночасне вирішення судом питань щодо визначення місця проживання дитини, спілкування, виїзду за кордон, яке має відбуватися, щойно один з батьків ініціює справу з будь-якого вказаного питання.

Окрему дискусію викликали питання відсутності конкретизації днів і годин бажаних побачень з дитиною як підстави для відмови у вжитті заходів забезпечення позову, питання зміни чи скасування заходів забезпечення позову, відстрочення виконання та вжиття заходів зустрічного забезпечення позову шляхом установлення обов’язку повернення дитини до того з батьків, з ким фактично вона проживає на період спору. Також є ідея щодо внесення на депозит суду грошової гарантії.

Та, схоже, для щасливого майбутнього дитини сторонам у будь-якому разі доведеться йти на контакт між собою.