Закон і Бізнес


Оттенки несостоятельности

НАБУ обеспокоено, что потеряет возможность использовать прослушивания в качестве доказательства


.

№37 (1543) 11.09—17.09.2021
АНАСТАСИЯ КУЛИШ
4539

Поднять планку нанесенного ущерба, провести реформу экспертных учреждений, разобраться с расследованиями-клонами, наконец избрать главу САП. В НАБУ отчитывались о причинах, которые мешают достигать высоких показателей.


Надія на примусову конфіскацію

На перше засідання після літніх канікул парламентський комітет з питань антикорупційної політики запросив директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, аби той звітував про діяльність очолюваної ним установи за перше півріччя 2021 року.

Очільник бюро доповів, що економічний ефект за звітний період склав 1,8 млрд грн., з них майже 1 млрд грн. удалося відшкодувати за справою «Укрнафти». У справі щодо колишнього топ-менеджменту і бенефіціарів «Приватбанку» з’явилися перші підозрювані, і їх «оголошення обійшлося без ексцесів». Також уперше в історії довелося саджати літак із особою, яку попередили про вручення підозри.

А.Ситник намагався відповісти на критику, мовляв, часто лунає слово «посадка», так от: «НАБУ не саджає. Саджає суд». За весь час роботи бюро до ув’язнення засудили 26 осіб, нагадав він. Проте від власне звіту й досягнень, які були проголошені не на словах, а в короткому презентаційному кліпі під музику на плазмовому екрані, одразу перейшли до проблем, які заважають НАБУ показати свою ефективність та численних запитань від членів комітету.

Очільник детективів укотре підняв питання про відсутність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Мовляв, таке призначення конче необхідне, адже це позначається на ефективності роботи бюро, а ключовим в обранні такої кандидатури має стати довіра міжнародних експертів.

Тим часом Анатолія Бурміча цікавили інші питання — скільки конкретно надійшло до бюджету від НАБУ. «Близько 10 млн грн. У бюджет іде конфіскація і стягнення застав», — роз’яснив нардепу А.Ситник.

«Тарифи на газ корупційні і необґрунтовані. Ви повинні звернути увагу на найбільш чутливу для країни галузь, і ліквідовувати корупціонерів там, аби вас боялися. Маєте усувати проблеми, що найбільше турбують людей», — бідкався член комітету. Очільник НАБУ відповідав, що питання тарифів — то відповідальність Уряду і парламенту, тим більш ЗМІ і правоохоронці на боці тих, хто ці тарифи формує.

Щороку починають працювати

«Зрозуміло, що ви тільки починаєте працювати — другий рік, третій, четвертий», — відступив, зітхаючи, А.Бурміч. Естафету прийняла Антоніна Славицька, яка цікавилася, що на думку А.Ситника має охоплювати аудит бюро і чи доцільно створювати у регіонах територіальні управління.

Той відповідав, що потрібно перевіряти KPI органу. Виявилося, там досі розробляють методологію, аби зрозуміти ефективність роботи кожного детектива, яких нині налічується 226 із загального штату в 700 осіб. А питання антикорупційної прокуратури у регіонах загальмувалося іще на етапі діалогу із колишнім керівником САП, хоч потреба у створенні теруправлінь є.

Олексій Красов цікавився, що мають зробити депутати, аби НАБУ стало більш ефективним, адже зараз розслідування тривають по 2—3 роки. Так у рейтингу ключових факторів тяганини від А.Ситника опинилися: відсутність незалежних економічних експертиз, мовляв, ті ж самі експерти по однаковим обставинам складають різні висновки; і проблема міжнародних правових доручень в офшорних зонах.

Показати кращі результати також заважало зловживання ковідним правом: «50% викликів на допити навіть свідків зірвалося, — пояснював А.Ситник. Також він говорив про ризики можливого втілення законопроекту №3196-д щодо змін до закону поо СБУ. «Можуть заборонити оперативним підрозділам СБУ давати доручення іншим органам. Це логічно, така норма є і в НАБУ. Але є прив’язка до прослуховування, тож якщо ця норма буде прийнята, ми не зможемо належним чином легалізовувати матеріали, які ми зараз отримуємо від прослуховування через СБУ», — пояснив своє занепокоєння А.Ситник.

Із незалежних в цовку

Нардеп Олексій Жмеренецький звертав увагу директора НАБУ, що з кожним роком кількість справ у бюро лише накопичується. «859 справ, які нині в роботі, лягли мертвим тягарем?» — цікавився він. Тут очільник установи був змушений зізнатися, що аж ніяк не може гарантувати покращення ефективності: «Слідчі підрозділи, тієї ж Державної фіскальної служби, наприклад, розслідують справи-клони, і проводять експертизи, які визначають, що збитків немає».

А.Ситник говорив про необхідність підняти планку збитків, аби їх сума була вища га 1 млн, мотивуючи це відсутністю ресурсу на розслідування таких дрібних справ. Правда, з огляду на те, що з його ж слів, детективи самі обирають за яку справу їм братися, не зрозуміло, як це може вплинути на прогрес у розслідуваннях.

«З незалежного органу вас зробили центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який як підвідомчий орган залежить від Кабінету міністрів, — пояснював відсутність досягнень Володимир Кабаченко. — А вашим новим очільником буде Прем’єр-міністр. Як вам таке?».

Було очевидно, що лояльні «антикорупційники», хоч і мають в опікуванні НАБУ, не надто розуміються на специфіці роботи органу й не знають чим зарадити безславній затяжній смерті давно утратившим незалежність детективам. Пару тижнів тому юридична спільнота сміялася над тим, що «набушники» пустилися у пошуки співробітників у «Фейсбуку». Статистика успіхів бюро з кожним роком демонструє усе більш невтішні цифри.

«В країні не поменшало корупції. Якщо ви будете працювати знизу, ніколи наблизитеся до високих показників. Доведіть свою незалежність. Візьміть хоча б пару нормальних корупціонерів», — спонукав НАБУ до полювання на велику рибу А.Бурміч. Хай там як, але навіть полювання на мілководді для бюро поки непосильна задача.