Закон і Бізнес


Тяга к единству

Судьям рассказали о постановлениях, которые не решают дела по существу и вновь открывшихся обстоятельствах


Чтобы не пропустить новости судебной практики, подписуйтесь на Телеграмм-канал "ЗиБ". Для этого кликните на изображение.

№37 (1543) 11.09—17.09.2021
ВИКТОР ФЕДОРИВ
6420

На примере свежей судебной практики Кассационного уголовного суда на семинаре рассказали о применении норм материального и процессуального права. Особое внимание уделили вопросу пересмотра уголовных производств по вновь открывшимся обстоятельствам.


Аналіз висновків

Як застосовувати норми матеріального права щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків? Якими є особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами? До яких наслідків призводить недотримання належної правової процедури застосування норми про реалізацію Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їхніми першими заступниками та заступниками повноважень щодо доручення здійснювати досудове розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування в разі неефективного досудового розслідування?

Відповіді на ці та інші актуальні для судової практики запитання надала заступник голови Касаційного кримінального суду, секретар другої судової палати ККС Валентина Щепоткіна під час семінару-наради в Одеському апеляційному суді. Захід був присвячений наданню суддям методичної допомоги щодо застосування норм матеріального та процесуального права в кримінальній юрисдикції.

Учасники зустрічі обговорили сучасні тенденції судової практики крізь призму судових рішень ККС, у тому числі й об’єднаної палати ККС.

В.Щепоткіна розповіла про висновки ОП ККС щодо застосування норм процесуального права, які стосуються ряду наступних питань. Питання реалізації повноважень, передбачених ч.5 ст.36 Кримінального процесуального кодексу, та наслідки недотримання процедури окреслені у постанові ОП ККС від 24.05.2021 у справі №640/5023/19. Правовий аспект наділення повноваженнями прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні проаналізовано в постанові ОП ККС ВС від 22.02.2021 у справі №754/7061/15.

В іншій постанові ОП ККС, від 14.06.2021 у справі №686/9636/18, розглянуто питання можливості постановлення судами ухвал, подібних до окремих ухвал, що були передбачені ст.23-2 КПК 1960 року, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у справі факти порушення закону і вимагають вжиття відповідних заходів

Також доповідач висвітлила висновки ОП ККС ВС щодо застосування норм матеріального права. В.Щепоткіна проілюструвала застосування положень ч.4 ст.70 Кримінального кодексу постановою ККС від 15.02.2021 у справі №760/26543/17. Питання призначення покарання за сукупністю вироків (ст.71 КК) у кримінально-правовій ситуації, коли наявні невідбуті частини покарання за двома і більше попередніми вироками, які виконувалися самостійно, розглянуто у постанові ОП ККС від 14.06.2021 у справі №443/806/19. Натомість у постанові ОП ККС від 8.02.2021 у справі №390/235/19 приділено увагу призначенню покарання за кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена однією статтею (частиною статті) «Особливої частини» КК в разі їх учинення особою як до, так і після ухвалення попереднього вироку.

Підстави для перегляду

Заступник голови ККС ознайомила присутніх з практикою перегляду кримінальних проваджень за нововиявленими обставинами. В.Щепоткіна звернула увагу на постанову ОП ККС від 3.02.2020 у справі №522/14170/17.

У ній сформовано висновок про те, що положення ч.1 ст.459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, які набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.

Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал кримінальним процесуальним законодавством не передбачений. Положення ч.2 ст.464 КПК про те, що «суддя… вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», варто розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами й ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову в його відкритті.

За словами секретаря другої судової палати ККС, на підставі рішень касаційного суду стосовно інституту нововиявлених обставин було підготовлено аналіз, який був запропонований суддям для ознайомлення та застосування.

В.Щепоткіна подякувала колегам за участь у семінарі-нараді та наголосила на важливій ролі всіх суддів місцевих, апеляційних та касаційного судів у вирішенні питання забезпечення єдності практики щодо застосування норм матеріального та процесуального права в кримінальній юрисдикції. «Сформувати єдину судову практику в кримінальній юрисдикції вдасться завдяки спільним зусиллями суддів усіх інстанцій», — резюмувала доповідач.

Утім, як відомо, будь-яка єдність у правовій площині залежить від правової визначеності. Тож про єдність у судовій практиці як реальний стан речей можна буде говорити лишень тоді, коли судова система в цілому вийде зі стану безперервного реформування, а правові норми видаватимуться законотворцями якщо не в ідеальному, то хоча б у цілком прийнятному для розуміння вигляді.