Закон і Бізнес


Нашла коса на два камня,

или Как ВРП и РСУ спускают на тормозах формирование этической рады


А.Маловацкому и П.Гречковскому Совет адвокатов рекомендовал сложить полномочия членов ВСП.

№35 (1541) 25.08—03.09.2021
РОМАН ЧИМНЫЙ
3651

Может ли лицо, дававшее присягу соблюдать Конституцию, согласиться на выполнение закона, ей противоречащего? Похоже, в Высшей раде правосудия и Раде судей колебаний с ответом на этот вопрос нет. Нет и никаких движений к образованию «наблюдательного совета» для первой.


У паралельних процедурах

Як відомо, 5 серпня набули чинності два закони щодо «судової реформи-2021» — від 13.07.2021 №1629-IX та від 14.07.2021 №1635-IX. Їх перехідні положення визначають чіткі строки (див. «Літній переполох для Феміди», №32—33 «ЗіБ») формування етичної ради для ВРП та конкурсної комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Причому обидві процедури мають відбуватися практично паралельно.

З утворенням КК наразі пробуксовки немає. 11 серпня члени РСУ тимчасово відірвалися від курортів і дач та оголосили про старт першого конкурсу на заміщення посади члена комісії за своєю квотою, обравши, як і передбачалося, більш довгий шлях. Бо за відсутності вимог до стажу члена КК є не менше пари тисяч потенційних кандидатів із числа суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання.

Те, як швидко наповнюється цей список, не афішується, бо відпусток ще ніхто не скасовував. Але вже оголошено про скликання засідання ради на 3 вересня, першим питанням порядку денного якого значиться визначення дати та місця проведення власне самого конкурсу.

Нагадаємо, що згідно із законом №1629-IX свій список кандидатів у члени КК «самоврядники» мають направити до ВРП не пізніше 10 вересня. Тобто РСУ має вкластись у тиждень, аби і перевірити кандидатів на відповідність вимогам закону, і провести з ними якусь бесіду, щоби зробити вибір. Єдине, що може «допомогти», — це розслабленість в останні літні дні, які судді, можливо, не захочуть витрачати на збирання паперів і розумові навантаження — брати чи не брати на себе ще один тягар.

Та з огляду на оперативність рада сама зацікавлена в тому, аби якнайшвидше запустити роботу ВККС. Натомість ставлення до ЕР — геть протилежне.

Хроніка «пікіруючого бомбардувальника»

До оприлюднення остаточного тексту закону в кулуарах РСУ збиралися провести ще одне засідання — 20 серпня. На ньому й планували визначитися з тим, як формувати склад ЕР і чи взагалі брати в цьому участь. З огляду на те що засідання вирішили не скликати, другий варіант узяв гору. Водночас навіть за великого бажання РСУ не зможе використати один список охочих для заповнення квоти в іншому — різні органи, вимоги, повноваження, та й мета створення також.

Було скасоване й анонсоване на 19 серпня засідання ВРП, на якому теоретично могли спробувати обрати очільника цього органу, аби «допомогти» нардепам та Президенту виконати вимоги наших міжнародних партнерів. Бо, нагадаємо, в законі №1635-IX забули додати, що на другому етапі листи може направляти не тільки голова ВРП, а й виконувач його обов’язків. У другому акті це уточнення є.

Утім, у Раді на це вирішили не зважати. Точніше, листи щодо формування і КК, і ЕР суб’єктам призначення направили у строк — 11 серпня. Проте на них стояв підпис навіть не Олексія Маловацького (який принаймні обраний заступником голови ВРП), а Віктора Грищука — найстаршого за віком члена Ради (до речі, обраного з’їздом науковців). Хоча вже наступного дня О.Маловацький був присутнім на черговому засіданні ВРП.

Перед тим, 9 серпня, Рада адвокатів Україна оприлюднила інформацію про екстрене засідання, на якому рекомендувала членам ВРП від адвокатури (О.Маловацький та Павло Гречківський) скласти повноваження через обмеження їх незалежності законом 1635-ІХ. Адже, на думку РАУ, подальша робота в такому органі втрачає будь-який сенс через «установлені законом дискримінаційні вимоги до членів ВРП та відсутність конституційних основ для формування етичної ради з переважним правом голосу міжнародних експертів, а також обмеження незалежності членів ВРП при прийнятті ними рішень».

Чи дослухаються вони до цих порад — невідомо, але, як бачимо, «легітимний» в.о. голови Ради не став виконувати явно неконституційні положення закону.

Ігнорування бездіяльністю

У цьому з ним виявилися солідарними й в РСУ, яка своєю чергою не оголосила окремого добору в члени ЕР. Принаймні в «самоврядників» є формальна зачіпка — лист надійшов від неналежного суб’єкта. Проте, вочевидь, якби було бажання, на такий дріб’язок як лист не того посадовця, за великим рахунком, можна заплющити очі — якогось криміналу за це не настане. Тож є надія, що не всі залишки суддівської незалежності втрачено.

У будівлі на вул. Банковій, вочевидь знаючи про свою помилку (а можливо, заклавши її в закон свідомо), тихенько смалять на балконі. Бо за всі ці дні не було «грому й блискавок» у бік ані вул. Студентської, ані вул. Липської. Хоча в законі №1635-IX альтернативного шляху, аби обійти РСУ та почати роботу без її представників, не передбачено.

У ВРП також не палають бажанням діяти за чужими сценаріями. Там проголосували за звернення до Верховного Суду з проханням невідкладно скликати Пленум. Адже тільки він може звернутися до Конституційного Суду з поданням щодо аналізу положень закону №1635-IX. Ключовий посил: будь-які законодавчі зміни не можуть відбуватися без неухильного дотримання вимог Основного Закону. І це — очевидно.

У ВРП офіційно висловили занепокоєння таким:

• утворенням ЕР як такої, її повноваженнями, залученням до її діяльності додаткових експертів, фахівців міжнародних та іноземних організацій;

• самою процедурою формування ЕР;

• власне «одноразовим оцінюванням» діючого складу ВРП та його наслідками.

Адже модель ЕР тотожна моделі комісії з питань доброчесності та етики, яку намагалися створити ще у 2019 році. Тоді, до речі, проти виконання цього закону виступили міжнародні експерти, банально не делегувавши своїх представників до складу конкурсної комісії. Тепер РСУ дзеркально відображає цей хід.

Але якщо у 2019 році оперативно спрацював і ВС, скликавши Пленум та підготувавши подання до КС, то тепер у Кловському палаці тиша — жодного анонсу про Пленум найближчим часом. І це можна зрозуміти: наразі на кону не стоїть доля власного майбутнього. Адже 2 роки тому нова влада вирішила розпочати чи продовжити реформи саме зі скорочення штату ВС. Тепер це не актуально.

Що ж, у битвах гарантовано виграє той, хто обирає позицію спостерігача. Утім, вона не додає ні почестей, ні авторитету.

Владне «танго»

Натомість для стороннього (за визначенням) спостерігача це «танго» гаранта та Феміди обіцяє нові й нові па. Формально РСУ має ще 2 тижні, аби поміркувати та, можливо, погодитися бути веденою. Та поразка в цьому танку матиме, швидше за все, згубні наслідки для балансу між гілками влади.

Адже останнім часом на вул. Банковій підняли на стяг нове правило: потрібно виконувати все, що написано в законі, указі, доки КС не ткне в антиконституційність правових норм. Ця тенденція котить під гору в бік правового поля великий камінь правового невігластва. Причому з такою швидкістю, що складно навіть уявити, яку вирву залишить він після себе.

Схоже, і нардепи, які голосували за закон, і глава держави, який його підписав, не дуже уважно читали тексти власних присяг. Там на першому місці стоїть Україна, Український народ та його інтереси, а не вимоги хай і найнадійніших, але все ж таки партнерів.

Тож залишається сподіватися, що у ВРП й РСУ вистачить терпіння тримати паузу та до останнього не відвернути з обраного напрямку. Адже на нинішньому рівні правосвідомості як представників влади, так і громадян «ефект цілі» — досягнення мети попри всі супутні збитки — спрацьовує найчастіше.