Защитник ребенка

Может ли подросток заключать договор с адвокатом без согласия родителей?

Отсутствие согласия родителей не нивелирует правовых последствий заключения договора и наделения адвоката полномочиями на представительство несовершеннолетнего. Исключение составляют случаи признания такого договора недействительным в судебном порядке.

Розглядаючи справу №369/13467/20, місцевий суд залишив без розгляду заяву неповнолітнього про видачу обмежувального припису стосовно матері, оскільки заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Адвокат в інтересах заявника оскаржив ухвалу. Проте апеляційний суд повернув скаргу через те, що до неї не додано договору про надання правової допомоги. Суд уважав, що наданий адвокатом ордер не є достатнім доказом на підтвердження його повноважень як представника неповнолітньої особи.

Касаційний цивільний суд нагадав, що ордер, виданий адвокатом і містить його підпис, є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема на подання та підписання апеляційної скарги від імені заявника.

З огляду на зміст ч.1 ст.26 закону «Про адвокатуру» ордер може бути оформлений, зокрема, адвокатом лише на підставі вже укладеного договору. При цьому адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу, а також за умисне невнесення до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором (ст.400¹ Кримінального кодексу).

У випадку представництва малолітньої особи адвокат повинен надати суду докази наявності згоди її батьків на укладення договору. Утім, представляючи особу, яка досягла 14 років, адвокат надає суду лише документи, що підтверджують повноваження на представництво (ордер, довіреність) без необхідності підтвердження згоди батьків на укладення договору. Водночас КЦС наголосив, що суд не може вимагати пред’явлення самого договору для підтвердження повноважень на представництво особи, яка досягла 14 років.

Також КЦС звернув увагу на ст.4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, які визначають право дитини «подавати особисто або через інших осіб чи органи клопотання про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, що стосуються її, у випадках, коли внутрішнє законодавство позбавляє суб’єктів батьківської відповідальності права представляти дитину в результаті виникнення у них конфлікту інтересів з останньою». Й у контексті цього акта спеціальним представником може бути, зокрема, адвокат.

Тож КЦС скасував ухвалу й повернув справу до суду апеляційної інстанції.