Через терни к должности

Татьяна Жайворонок: «Не все судьи ВС понимают, что мы защищаем и их права в будущем»

Годы идут, а судьи Верховного Суда Украины продолжают бороться за четко очерченный финал своей истории. И теперь, когда на руках уже есть решение Европейского суда по правам человека, казалось бы, не удастся просто забыть и «заархивировать» ВСУ вместе со свидетельствами его деятельности...

Крига скресла

У зв’язку з прийнятим ЄСПЛ рішення від 22.07.2021 у справі «Гуменюк та інші проти України» судді ВСУ провели прес-брифінг. На початку заходу в.о. Голови ВСУ Василь Гуменюк зазначив, що нарешті в них з’явилася можливість звернутися до спільноти та представників ЗМІ. І, хоча на те були законні підстави, раніше такої можливості в них не було.

До речі, цього разу Верховний Суд був поблажливим до ВСУ — для проведення заходу було виділено ошатну залу, а списки журналістів були передані охороні. Це може свідчити про те, що градус конфронтації між ВС та ВСУ поволі спадає.

В.Гуменюк під час вступного слова зауважив, що разом з отриманим від ЄСПЛ рішенням Україні час повертатися в конституційну площину після проблемної ситуації з ВСУ. При цьому суддя детально зупинився на деяких ключових пунктах рішення у справі «Гуменюк та інші проти України».

Зокрема, у рішенні наголошено на тому, що ліквідації ВСУ не було, як не було й будь-якого припинення діяльності ВСУ. А саме само по собі перейменування установи не може тягти за собою звільнення всіх суддів. В.Гуменюк закцентував увагу на тому, що суддів не звільнили, однак їм не дають працювати, виконувати свої професійні обов’язки, на них не розподіляють справ для розгляду. При цьому у справах реабілітованих, держателем яких є ВСУ, він і досі видає довідки, але без права проставлення підпису на них.

Проблемним аспектом є і статус майна, яке перебуває у власності ВСУ. Адже таке майно не може бути списано або продано. Лише в автопарку ВСУ налічується 70 автомобілів, у яких закінчився термін техобслуговування. Машини продовжують стояти як експонати історії колись діючого найвищого судового органу, а Кабінет Міністрів і Фонд державного майна ніяк не реагують на звернення в.о. Голови ВСУ щодо можливості їх хоча б евакуювати.

Та на думку В.Гуменюка, рішення ЄСПЛ від 22.07.2021 має стати дороговказом для проведення правової реформи в Україні.

Адвокат, який представляв інтереси суддів ВСУ у Страсбурзі, Олена Льошенко, своєю чергою окреслила перебіг розгляду справи, який тривав 2,5 року. І хоча критики вказували на те, що судді звернулися до ЄСПЛ, не використавши всіх національних засобів захисту, адвокат зауважила, що таких механізмів у суддів ВСУ просто не було. «Самі судді опинились у ситуації, коли вони не мали можливості захистити себе у своїй державі», — зауважила О.Льошенко.

Водночас у рішенні, як зазначила юрист, ідеться не лише про порушення права на справедливий суд, а й про порушення права на професійну діяльність. Адже скоро буде 4 роки, як судді найвищого судового органу не мають можливості здійснювати правосуддя.

Не в грошах справа

Суддя ВСУ Тетяна Жайворонюк указала на те, що мова про право на захист від свавільного усунення суддів від виконання професійних обов’язків. Також суддя нагадала про звернення Пленуму до Конституційного Суду та про готовність суддів ВСУ пройти конкурс, оголошений Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Проте на час оголошення такого конкурсу КС ще навіть не відкрив провадження у справі за зверненням Пленуму.

Усіма діями та бездіяльністю, на думку судді ВСУ, було порушено принцип передбачуваності. Це й досі висить наче дамоклів меч над суддями, що не знають, продовжать вони свою кар’єру чи ні. Разом з тим Т.Жайворонюк наголосила, що йдеться не лише про захист прав суддів ВСУ. «Незважаючи на те що рішення у справі вже є, не всі судді ВС розуміють, що ми захищаємо і їхні права в майбутньому», — додала суддя.

Суддя ВСУ Галина Канигіна акцентувала увагу на реінтеграції вищих судів, а також принципі незалежності судової влади. Вона наголосила і на тому, що Вища рада юстиції, а згодом і Вища рада правосуддя не стали захист прав суддів ВСУ на отримання суддівської винагороди. Адже дотепер суддя не отримує повідомлень про будь-які нарахування. До речі, в рішенні ЄСПЛ стверджується, що заявники хоч і не виконували свої суддівські функції, але нагорода їм нараховувалася.

Крім цього, Г.Канигіна звинуватила заступника Голови ВС Богдана Львова в тому, що саме він у позапроцесуальний спосіб надсилав листи про заборону приймати справи від ВСУ. На думку Г.Канигіної, усі окреслені нею та її колегами умови, які були створені для суддів ВСУ, можуть свідчити лише про те, що це вплив на суддів, які «мають знати, хто ними може керувати».

«Час іде, боротьба триває»

«Час іде, а боротьба все триває й триває. Ми уявляємо скільки ще тернистого шляху нам доведеться пройти», — зазначив суддя ВСУ Анатолій Ємець. Водночас він наголосив на тому, що свого часу пройшов конкурсну процедуру, і які б узагалі конкурси для суддів не проходили, А.Ємець запевнив, що буде на них ходити.

У червні 2019-го ситуація змусила суддів звернутись до європейських інституцій. А сьогодні судді звертаються до гаранта Конституції, оскільки 1,5 року не виконується рішення КС, який фактично підтвердив їх право стати до роботи.

Крім того, А.Ємець окреслив своє ставлення до матеріальної складової цього питання. «Ми не боремося за суддівську винагороду. А €5000 за моральну шкоду (які кожному заявникові присудив ЄСПЛ) я переведу на рахунки двох інтернатів, які знаходяться на моїй батьківщині», — зазначив суддя. Разом з тим розмір заробітної плати суддів ВС, на його думку, є непомірно великим. «Ніхто, ніяка посадова особа в нашій країні не має права отримувати такі гроші», — додав А.Ємець.

Наостанок судді пригадали, як у 1990-х роках в Євросуді порушувалося питання діяльності господарського суду (справа «Совтрансавто» проти України»). Тодішній глава держави Леонід Кучма написав на одному з документів: «Справа під контролем Президента».

Сьогодні ж судді бачать два виходи з кризи: законодавчий (зокрема, ідеться про законопроект №5456) та адміністративний. Та, схоже, і перший, і другий заберуть чимало часу, перш ніж судді ВСУ повернуться до зали судових засідань. Тим більше з огляду на перевибори керівництва ВС, що має відбутись у грудні цього року. Адже судді, які не піддалися тиску й до останнього відстоювали своє право на професію, можуть заразити вірусом незалежності колег у найвищій судовій інстанції.