Закон і Бізнес


Комментарии вражды

Участие в церемонии памяти террориста не может рассматриваться как призыв к насилию


Тасіо Еркізія Альмандос (у центрі) довів, що вшанування пам’яті очільника «ETA» не є мовою ворожнечі.

№28 (1534) 10.07—16.07.2021
Александр ДРОЗДОВ, президент Союза адвокатов Украины; Елена ДРОЗДОВА, доцент кафедры уголовного права и правосудия Международного экономико-гуманитарного университета им. академика С.Демьянчука
3485

Вербовку сепаратистов сложно отслеживать и доказывать. Испания попыталась сработать на опережение и наказала лицо, которое на вечере памяти лидера террористической организации прославляло его имя. Однако в Страсбурге на дело посмотрели иначе.


Хотів демократії

У 2008 році Тасіо Еркізія Альмандос був доповідачем на церемонії, присвяченій 30-ій річниці вшановування пам’яті одного з учасників терористичної організації «ETA», що діяла в Країні басків. Збори прихильників людини під іменем Аргала проходили під девізом «Незалежність і соціалізм». Т.Е.Альмандос у той час не займав жодної політичної посади, але був знаковим політичними діячем в одному з крил сепаратистського руху в Країні басків і мав статус муніципального радника.

Захід був організований в контексті припинення збройного конфлікту. Поблизу фото колишнього лідера були фото терористів у масках, до яких покладали квіти. А промова Т.Е.Альмандоса була ключовою на заході. У своєму виступі він закликав побратимів «припинити та обрати найбільш дієвий шлях», «привести країну до нового демократичного сценарію». Наприкінці свого виступу він вигукнув: «Хай живе Аргала!»

Згодом судова палата з кримінальних справ визнала доповідача винним у потуранні тероризму. У суді прокурор доводив, що Т.Е.Альмандос виправдовував дії та злочини, вчинені Аргалою та його терористично організацією. Утім, підозрюваний всі обвинувачення відкидав і наполягав на тому, що в його словах не було закликів ні до насильства, ні до тероризму. Навпаки, він говорив про нові демократичні цінності, а сам захід описував як ушанування пам’яті людини.

Утім, суд не повірив доводам та аргументам чоловіка, а тому постановив, що у своїй промові Т.Е.Альмандос виправдовував та відбілював злочини терориста.

На думку суду, промова містила чимало двозначних формулювань і закликів. Наприклад, заклик до «роздумів вибору найбільш відповідного шляху вперед», тобто шляху, який «завдасть найбільше шкоди державі й поведе народ до нового демократичного сценарію». Слова «Хай живе Аргала!» безапеляційно вказували на вихваляння терориста, а через промову чітко проходив меседж про підтримку вчинених Араголою терористичних актів.

Окрім того, сама подія привернула увагу майже всіх ЗМІ, а тому мала високий рівень інтересу суспільства. Тож суд виніс вирок, яким позбавив Т.Е.Альмандоса волі на 1 рік і заборонив протягом 7 років обіймати будь-які державні чи муніципальні посади.

Оскарження вироку були неуспішними. Дійшов громадянин і до Конституційного суду. Утім, останній визначив промову Т.Е.Альмандоса як «мову ненависті», а також те, що вона мала значний вплив на суспільство. Конституціоналісти встановили баланс між конкуруючими інтересами та дійшли висновку, що Т.Е.Альмандос перевищив межі свободи вираження поглядів, заперечуючи право інших не чути погроз. А тому аргументи чоловіка, що судді перетнули межі права на свободу вираження поглядів, гарантованого Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, відкинули.

Засуджений не погодився, що транслював мову ненависті та закликав до насильства заради досягнення своєї політичної цілі, а тому звернувся за захистом до Європейського суду з прав людини.

Амністовані та мотивовані

Після того як заяву було визнано прийнятною, Т.Е.Альмандос узявся доводити, що, засуджуючи його за публічний захист тероризму, держава порушила ст.10 конвенції. На його думку, промова була спрямована на ініціювання виключно демократичної та мирної процедури забезпечення незалежності Країни басків. Свій виступ чоловік називав політичним вираженням позиції, адже протягом свого життя займався відстоюванням баскської незалежності.

Заявник також нагадав історію. Він розповів, що «ETA» була визнана терористичною організацією лише в часи іспанської диктатури, а згодом потрапила під закон про амністію. Щодо церемонії чоловік розповів, що її проведення було законним, поліція знала про цей захід. До того ж більшість присутніх були родичами та друзями Аргали. А от відкриття провадження щодо себе заявник уважав політично вмотивованим, а накладену санкцію несумірною та такою, що не була необхідною в демократичній державі.

Представники країни заявили, що у 2008 році «ETA» ще продовжувала терористичну діяльність. Як доказ — 20 злочинів за рік. Під час церемонії Аргала був названий лідером, а всі завуальовані тези про демократичні цінності та пошук нових шляхів боротьби спонукали присутніх боротися далі та вселяли в них надію. Тож урядовці стверджували, що заявник намагався виправдати теракти, учинені вшановуваним.

Подібні заходи в Іспанії вважали спробою вербування та обробки великих мас населення. Урядовці наголосили, що не можна виправдовувати власною постаттю чи боротьбою за незалежність мову ненависті. До того ж опоненти звернули увагу на те, що заявник виголосив промову, а відповідно він мав час підготувати кожне слово та чудово розумів, який підтекст закладено у деякі слова. Тож ніякого порушення право на свободу вираження поглядів іспанські чиновники не побачили.

Нічого спільного з ненавистю

Після заслуховування аргументів сторін Суд зазначив, що у відповідний час заявник не діяв як політичний діяч. Він наголосив на тому, що коментарі, про які йде мова, стосуються теми загального інтересу іспанського суспільства. Проте той факт, що ця тема представляла загальний інтерес, не означав, що право на свободу вираження поглядів у цій сфері є необмеженим. Отож в ЄСПЛ взялися оцінювати, чи дійсно промову заявника можна охарактеризувати як мову ворожнечі та чи були там заклики до тероризму.

По-перше, заяви були зроблені заявником у напруженому політичному та соціальному контексті. По-друге, Суд зазначив, що, хоча заявник був головним доповідачем на заході щодо вшанування пам’яті одного з членів терористичної організації «ЕТА», промова в цілому ні прямо, ні побічно не просувала насильства та збройного опору. Навпаки, заявник рекомендував людям обрати прийнятний шлях і демократичний сценарій. Навіть якщо деякі тези можуть уважатися неоднозначними, то все одно підстав робити висновок, що чоловік мав намір спонукати людей вдаватися до насильства, вихваляючи терористичну діяльність, не було.

ЄСПЛ також зазначив, що заявник не організовував захід та не був відповідальним за розміщення фотокарток членів «ЕТА». Таким чином, Євросуд постановив: лише той факт, що заявник брав участь у цьому заході, сам по собі не може розглядатись як заклик до насильства або прояв ненависті.

Наостанок у Страсбурзі вказали, що тези заявника були зроблені усно в рамках заходу, але, враховуючи обставини справи та спосіб, в який він сформулював свої думки, то очевидно, що вони не були спрямовані на створення негативних наслідків.

Таким чином, з урахуванням усіх відповідних критеріїв в контексті справи Суд не може погодитися з оцінкою дій заявника, яку дали національні суди. У світлі обставин, що стосуються оскаржуваної події, промова заявника не мала нічого спільного з мовою ненависті. Навпаки, промова, яку виголошував заявник, утілювала заклик до роздумів, спрямованих на просування нового шляху до демократії. Засудження заявника за виголошення промови під час ушанування пам’яті Аргали було абсолютно необґрунтованим.

ЄСПЛ не заперечував, що в той час терористичні злочини, скоєні «ЕТА», усе ще були реальністю. Утім, в Євросуді зайняли позицію, що промова заявника скоріше спонукала аудиторію продовжувати йти демократичним шляхом для досягнення політичних цілей. А от утручання державних органів у право заявника на свободу вираження поглядів не можна вважати необхідним у демократичній державі.

Тож у рішенні від 22.06.2021 у справі «Almandoz c. Espagne» суд установив порушення ст.10 конвенції та зобов’язав державу виплатити заявникові €6000 за моральну шкоду. Ще €5000 — судові витрати.