Закон і Бізнес


В погоне за двумя креслами

ВС доказал, что ВККС может рекомендовать кандидата в нескольких судов одновременно


.

№26-27 (1532-1533) 26.06—09.07.2021
ВАСИЛИЙ КОЛИШНЫЙ
2697

Если в законе слово употребляется в единственном числе, это не значит, что множественное не допустимо, если это прямо не запрещено. Поэтому государственный орган может по своему усмотрению заполнять пробелы, в частности определять особенности участия и подведения итогов конкурсов на занятие судейских должностей. Даже если это противоречит здравому смыслу.


Доступ до професії

Такий висновок можна зробити з постанови Великої палати Верховного Суду, яка вирішила справу №9901/342/20 на користь дискреційних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Нагадаємо, в останні місяці своєї роботи ВККС оголосила одразу два конкурси для резервістів: один — до загальних, другий — до спеціалізованих судів. Вийшло так, що деякі кандидати спробували взяти участь в обох із них одночасно. Відповідно, ті, хто мав більш високий рейтинг, потрапили до обох списків переможців.

На думку деяких кандидатів, які внаслідок такого дуалізму в обох випадках опинилися поза конкурсами, це має ознаки дискримінації та обмеження в доступі до професії. Адже коли затверджувався список резервістів, яких комісія рекомендувала призначити до спеціалізованих судів (рішення від 1.10.2019 №180/зп-19), вона ж раніше включила деяких кандидатів і до списку на зайняття вакансій у місцевих судах.

Позивач уважав, що, складаючи другий список, ВККС мала це врахувати і не брати до уваги ті самі прізвища повторно. Тим більше що перший список був затверджений ще в серпні 2019 року, а другий конкурс (до адміністративних і господарських судів) оголошений двома днями пізніше. На думку скаржника, тим самим ВККС порушила його право на доступ до професії.

Умови без обмежень

Утім, і Касаційний адміністративний суд, і Велика палата ВС дотримуються протилежної думки. Так, остання зауважила, що правило, за яким у межах оголошеного конкурсу кандидат може звернутися лише з однією заявою, означає один із двох конкурсів, оголошених комісією 2.07.2019 (на зайняття вакантних посад у місцевих загальних судах) або 9.08.2019 (у спеціалізованих судах).

У ВС це обґрунтували тим, що затверджені ВККС умови проведення кожного із цих двох конкурсів, як і Положення про проведення конкурсу та Положення про складання кваліфікаційного іспиту, прямо не передбачають такого обмеження для участі в конкурсі або підстави для її припинення, як участь в іншому конкурсі (зокрема, подання заяви про участь в іншому конкурсі чи входження до рейтингу учасників іншого конкурсу).

У цій ситуації не було й суперечок, якби ВККС призначила один, а не два окремих конкурси. Бо за такого формального підходу можна оголошувати конкурси до кожного суду окремо і одночасно. Й резервіст із найвищим рейтингом, за логікою ВП, може подати і отримати рекомендації до всіх судів одночасно.

Також ВП ВС констатувала, що закон «Про судоустрій і статус суддів» не містить прямої заборони надання комісією кількох рекомендацій за наслідками кількох конкурсів, як і участі кандидата у кількох конкурсах одночасно. А відповідні підзаконні акти щодо порядку організації та проведення конкурсів, ухвалені ВККС, лише конкретизують положення закону.

Тут, звісно, ВП мала б пояснити, як така дискреція для комісії щодо заповнювати прогалини у законодавчому регулюванні узгоджується із ст.19 Конституції й звичайною логікою. І, зокрема, як довго зберігається право кандидата брати участь у нових конкурсах — доки Президент не підпише указ чи кандидат не складе присягу?

Разом з тим, якщо ВРП одним рішенням відмовить кандидату в поданні до одного із судів, то за законом (ч.22 ст.79) він автоматично виключається із числа резервістів. Тож виникає питання: а чи може глава держави призначати особу, яка на момент підписання указу вже не значиться в такому списку?

ВРП розбереться!

Однак у ВП зайшли з іншого боку, зробивши акцент на тому, що не ВККС, а Вища рада правосуддя має визначатися, яку з рекомендацій для кандидата втілити у подання Президентові. Мовляв, «саме собою внесення ВККС рекомендації ВРП щодо призначення кандидата на посаду судді не є завершальною стадією добору та призначення особи на посаду судді». Тобто рекомендацій може бути багато, і це не створює жодної правової невизначенності й не допускає можливості одночасного призначення однієї особи до кількох судів.

Позивач, навпаки, наголошував, що в законі (п.13 ч.1 ст.70 та п.3 ч.1 ст.93) слово «рекомендація» вжито в однині, що свідчать про можливість внесення лише однієї рекомендації. Тобто, одночасно ВККС не може направити до ВРП кілька рекомендацій щодо однієї особи.

Цей аргумент «верховники» відбили одним реченням: «наведені доводи не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки є наслідком надто формального та несистемного підходу до розуміння цих правових норм». Ось так: системно треба мислити, а не чіплятися до форм слова, в якому воно вжито в законі.

Урешті-решт «верховники» не вбачають у гонитві за двома кріслами жодної дискримінації. Адже правила участі в конкурсах були однаковими для всіх кандидатів, а доступ до них — рівним. А те, що позивач не спромігся набрати більше балів і так само претендувати на два крісла в різних судах одночасно, це ВККС не обходить. «Сам собою той факт, що деякі з кандидатів, на відміну від позивача, перемогли в обох конкурсах і їх було включено до відповідних рейтингів, не свідчить про допущення стосовно нього дискримінації», — підсумували у ВП.

Щоправда, ця ситуація дуже нагадує ту, що в 1998 році була створена законодавцем (не якоюсь комісією) щодо можливості одночасного балотування до Верховної Ради і за партійними списками, і в мажоритарному окрузі. Тоді Конституційний Суд прямо вказав, що це порушує принцип рівності громадян.

Утім, не ВРП, а Президент видає указ про призначення судді на посаду. Тож за логікою ВП, кандидат, який одночасно визнається переможцем у двох конкурсах може вимагати і від Ради внесення одночасно двох подань главі держави про призначення. А там уже який проект указу першим ляже на стіл Президента. І жодної правової невизначенності теж не виникатиме: в Офісі ж Президента мають прослідкувати, аби глава держави випадково не підписав обидва укази…