Закон і Бізнес


КС: прошлое и будущее

Какой состав единого органа конституционной юрисдикции был лучшим и станут ли такими новые судьи?


№26-27 (1532-1533) 26.06—09.07.2021
Алена КАУФМАН
4312

25 лет для человека — только начало, а вот для органа конституционного контроля — уже история. Юристы рассказали о самых больших достижениях и потрясениях Конституционного Суда. А вот парламентарии охарактеризовали его вероятное будущее. Найдется ли там место международным экспертам?


Першим бути важче 

До 25-ї річниці з дня ухвалення Конституції Світовий конгрес українських юристів спільно з Асоціацією суддів Конституційного Суду та Національною академією правових наук України організували форум «Конституційна юстиція: виклики сьогодення та шляхи вирішення».

Утім, ювілей — це не завжди свято, а тому юристи зібралися заради того, щоб поговорити про проблеми конституційної юстиції та кризу, в яку вона потрапила. Користуючись нагодою, «ЗіБ» поцікавився в судді КС у відставці та Голови Суду (2006—2007 рр.) Івана Домбровського, який склад був більш успішним та з якими викликами зіткнулася конституційна юрисдикція.

«За 25 років через цей інститут пройшли 3 склади. Перший, який приступив до роботи у 1996-му, на мою думку, зробив найбільший внесок. Вони були першими, і їм не було на кого посилатися. Зараз суддя може відкрити будь-який висновок 1996-го та інших років і послатися на нього, можливо, знайти підказку. Судді першого складу такої можливості не мали. А тому перший склад був найбільш стабільним. Ми всі їм дуже вдячні», — зазначив він.

Утім, про наступні скликання КС правник відгукується не так добре, адже говорить, що право почало відходити на другий план, а на авансцені з’явилася політика. «У той склад Суду, в якому я працював, утрутилася політика. Влада почала більше тиснути КС», — визнав І.Домбровський. Цей тиск він пов’язує з винесенням рішення щодо закону «Про внесення змін до Конституції» №2222-IV.

У 2014 р. прийшла нова влада, і почався новий виток політичних інтриг. «Парламент, на мій погляд, у неправовий спосіб відновив дію Конституції редакції 1996-го. Звичайно, у 2010 р. КС також неправильно вчинив. Він визнав порушення конституційної процедури при ухваленні змін, але пішов трохи далі та сказав, що повертається дія попередньої редакції. Тож парламент повинен був продовжити ту процедуру, яка ним була порушена, і завершити її, не більше», — наголосив суддя у відставці. Саме такі епізоди в історії конституціоналізму І.Домбровський називає потрясіннями.

Нові процедури 

Утім, поки юристи радяться та дискутують, у парламенті вже напрацювали законопроект «Про конституційну процедуру» (№4533), репрезентований заступником голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Ольгою Совгирею. Цю ініціативу юристи сприйняли зі стриманим оптимізмом та... мовчанням. А от неодноразові згадки О.Совгирі, що партія «Слуга народу» йде на компроміси заради того, щоб зібрати 226 голосів, свідчать про невпевненість у підтримці. Хоча дискусії в стінах парламенту викликають незначні норми, отже, основна концепція проекту сприймається.

Коментувати новели проекту №4533 О.Совгиря розпочала з того, що акт схвалила Венеціанська комісія, а в парламенті він уже пройшов перше читання. Проте робота буде кипіти довго, бо до проекту подано понад 1200 правок. Зміненою, швидше за все, буде й сама назва — «Про процедуру розгляду справ та виконання рішень Конституційного Суду України».

У першій редакції була норма про необхідність при ухваленні рішення враховувати юридичну доктрину. Утім, О.Совгиря розповіла, що колеги попросили бути більш приземленою та не ставити такі високі вимоги до суддів. А тому в боротьбі науковця та нардепа переміг останній, знову ж таки, через ризики несприйняття такої ідеї під час голосування.

Також нардепи пропонують, щоб КС міг змінювати свою правову позицію, якщо змінюється Конституція, та виходити за межі конституційного подання. У що це може втілитися на практиці — неважко здогадатися, це відкриє шлях до наступної конституційної кризи.

Репутація КС

Окрім зауважень колег, парламентері розглядають зауваження ВК. Тож для усунення одного з таких моментів нардепи хочуть зробити діяльність КС більш відкритою.

«Громадяни знають, що судді КС отримують дуже високу заробітну плату навіть за мірками інших країн, громадяни знають, що КС дуже довго розглядає справи й ухвалює резонансні рішення. І на цьому знання громадян про роботу Суду закінчуються», — сказала О.Совгиря.

Пропонують створити реєстр актів КС і включити до нього всі процесуальні документи, зробити його відкритим для громадян. Удосконалити хочуть і формування порядку денного. «Ми бачимо, що є справи, які періодично з’являються. Потім про них наче забувають, а потім вони дивним чином виринають у порядку денному і знову зникають. Очевидно, що жодної логіки та закономірності в тому немає», — сказала вона. Тому буде запроваджено автоматичний та систематичний порядок внесення справ до порядку денного.

За формою це виглядатиме ніби логічно, але по суті нічого не зміниться. Якщо проект рішення не має підтримки необхідної кількості суддів, то з якою періодичністю не включай його до порядку денного, від того остаточне рішення не наблизиться.

О.Совгиря також розповіла, що на одному із засідань комітету виникла запекла дискусія щодо того, хто ж буде ініціювати дисциплінарне провадження щодо судді КС. «Ми запропонували визначити такими суб’єктами Президента, третину від складу парламенту, Раду суддів, трьох суддів КС та НАЗК у частині їхньої компетенції», — сказала вона.

Утім, обранці висловилися проти того, щоб Верховна Рада та гарант мали такі повноваження. Логіка проста: саме вони є постійними суб’єктами звернення до КС, а тому можуть мати певну зацікавленість. У результаті матимемо таку ж ситуацію, як у загальних судах, коли до позову чи клопотання, бува, додають і скаргу до Вищої ради правосуддя.

Міжнародні експерти

Зачіпає проект, звичайно ж, і питання відбору кандидатів на вишневі мантії. За словами доповідачки, парламентарі зіткнулися з питанням участі міжнародних експертів. Мовляв, відмовитися від нього нардепи не можуть. Хто його туди поставив, доповідачка не уточнила.

«Постає питання щодо відбору на посади за участі міжнародних експертів. Поки що ми це питання не обговорювали, але вже є пропозиція, щоб до складу спеціальної кваліфікаційної комісії входило 7 осіб: 4 судді КС у відставці, які обіймали посади у 1996—2006 рр. та 3 міжнародні експерти. Ця комісія буде формувати список і визначати рейтинг кандидатів», — зазначила вона. Утім, нардеп пояснила, що цей рейтинг не буде обов’язковим для суб’єктів призначення. Тобто обрати можуть не перших, а будь-кого зі списку. А суб’єкт призначення повинен буде публічно пояснити суспільству свій вибір.

Тож схоже, що підігріта гарантом конституційна криза буде набирати нових обертів. Адже в Україні завжди знайдуться ті, хто бачить порятунок системи правосуддя в допомозі міжнародних експертів, та ті, хто пророкує її крах від допомоги останніх.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Які найбільші здобутки та потрясіння пережила конституційна юрисдикція за 25 років?

Микола ОНІЩУК,
ректор Національної школи суддів України:

— Утворення Конституційного Суду вже є великим здобутком для України. Існування цього інституту є характерним для європейської правової традиції. КС — це в першу чергу арбітр між гілками влади, який повинен не допускати зловживань і невиправданого втручання. Водночас це важливий інститут захисту прав людей. Результат реформи 2016 року, коли був уведений інститут конституційної скарги, також уважаю здобутком нашої правової системи.

Щодо каміння, яке час від часу летить у бік КС, у наше правосуддя, то зазначу, що правова система та право — це в першу чергу живий організм. Життя турбулентне, бувають різні періоди розвитку, злетів і падінь. Постійні проблеми, які виникають у правосудді, парламентаризмі та в царині суддівської незалежності, певною мірою є поштовхами для розвитку. Критика та дискусії — це не завжди погано, інколи вони мають зворотний ефект і трансформуються в удосконалення.

Утім, якщо взяти ситуацію великими мазками, то, безумовно, складні часи були. Але коефіцієнт корисної дії конституційної юстиції, поза всяким сумнівом, переважає вади окремих його рішень.

Щодо потрясінь, то ми їх знаємо. Звичайно, це рішення про скасування е-декларування. Була бурхлива реакція, рішення було піддано критиці. Можливо, так сталося через недостатню обґрунтованість цих рішень або помилкове обґрунтування деяких положень.

У результаті критика та дискусії вплинули на те, що парламент спромігся ухвалити новий закон. До того ж урахував деякі висновки КС. Наприклад, у питанні декларування своїх статків суддями підтримано, що до цієї процедури мають бути долучені Вища рада правосуддя та Рада суддів.