Закон і Бізнес


Я знаю, где ты живешь!

РСУ требует от Минюста запретить распространять персональные данные судей


РСУ вимагає від Мін’юсту заборонити поширювати дані про нерухомість суддів через мобільні додатки.

№25 (1531) 19.06—25.06.2021
Карина ПЕТРАШ
3661

В приложении, которое любой может загрузить за 33 грн., есть данные о местонахождении недвижимости как судей, так и любого другого. Рада судей считает, что это нарушает права граждан. Впрочем, чиновники Министерства юстиции лишь разводят руками и отправляют к действующему законодательству.


Де мешкає Феміда?

Рада суддів вирішила захистити гарантії незалежності суддів та їхні персональні дані. Кілька місяців тому до неї звернувся колектив Херсонського міського суду та повідомив, що через один з додатків , знаючи лише прізвище та ім’я судді, можна отримати повну інформацію про його нерухомість. Важливо, що доступ до цієї інформації через додаток відкритий, а для ідентифікації запитувача електронний цифровий підпис не потрібен. Судді також указали на конкретну юридичну особу, яка забезпечує функціонування додатка.

«Ми розуміємо, що маємо бути до певної міри відкритими, але навіть при чинному порядку надання доступу до інформації передбачено, що для отримання даних про нерухомість особи потрібно ідентифікуватися за допомогою ЕЦП», — сказав Б.Моніч. Очільник ради розповів, що нині кожен охочий може скачати цей додаток і дізнатися адресу, місце розташування та інші дані про нерухомість будь-кого, із суддями включно.

«ЗіБ» перевірив, чи дійсно так легко дізнатися персональні дані. Виявилося, що після інсталяції додатка потрібно тільки знати ім’я та прізвище людини, а також мати 33 грн. (саме стільки додаток просить за відповідний витяг) — і вся інформація про нерухомість у ваших руках.

Б.Моніч пояснив, що судді вже намагалися виправити ситуацію, звернувшись до Мін’юсту. Проте урядовці замість того, щоб розірвати договір з юридичною особою, яка користується реєстром, просто формально відписалися. Мовляв, розв’язання цієї проблеми не можливе без унесення змін до чинного законодавства про обмеження надання витягів з реєстру.

РСУ вважає, що позиція міністерства не відповідає фактичним обставинам і приписам чинного законодавства. Адже в ст.47 закону «Про запобігання корупції» вже визначено, що інформація, яка стосується декларанта, зокрема про місцезнаходження нерухомого майна, є інформацією з обмеженим доступом і висвітленню під час декларування не підлягає. Отже, немає потреби в жодних додаткових указівках від законодавця, аби просто виконати існуючі вимоги. Звісно, якщо в міністерстві хтось не зацікавлений у зворотному.

Тож рада вирішила звернутися до чиновників міністерства із вимогою вжити необхідних і достатніх заходів для забезпечення дотримання гарантій незалежності суддів. Ідеться про встановлення заборони на збирання, зберігання, використання й поширення усно чи письмово інформації про суддів і будь-яких інших осіб через цей мобільний додаток і подібні до нього. Пропозиція була підтримана одноголосно.

Хто головувати буде?

На засідання вкотре підняли питання автоматизованого розподілу справ та спроб деяких суддів ухилятися від розгляду справу прикриваючись спеціалізацією. «РСУ вже висловлювала свою позицію: будь-яка спеціалізація не може запроваджуватися таким чином, щоб особа не змога отримати доступ до правосуддя», — наголосив Б.Моніч. Водночас він пояснив, що не може в апеляційному адміністративному суді весь колектив спеціалізуватися на податкових спорах та взагалі ігнорувати пенсійні чи виборчі.

«Безумовно, в апеляційних інстанціях утворюються судові палати. Деякі колеги рокам розглядають кримінальні справи. Але ж є випадки, коли судді відверто зловживають. Наприклад, коли збори суддів визначають усіх «цивілістами», а кримінальні справи передають до іншого суду», — сказав Б.Моніч.

Узагалі проблема зі спеціалізацією вперше виникла на Дніпропетровщині, коли окремі суди першої інстанцій почали звертатися з клопотаннями про передачу справи до іншого суду через неможливість сформувати склад суду з посиланням саме на спеціалізацію. Натомість апеляційні суди повертали справи та вказували, що збори суддів мають скасувати спеціалізацію або призначити кільком суддям нову.

Утім, зараз через катастрофічну ситуацію з кадрами ця проблема досягла й апеляційного рівня. Тим більше що тут обов’язковим є колегіальний розгляд скарг. Водночас у деяких судах залишився тільки один «криміналіст», решта — «цивілісти». Верховний Суд порадив, що головуючим може бути суддя, який розглядає кримінальні справи, але нічого страшного не станеться, якщо в колегію потраплять судді, які мають цивільну спеціалізацію.

Отже, в більшості судів це питання можна вирішити. Проте, за словами Б.Моніча, є суди, де «цивілісти» не хочуть навіть бути «боковими» в кримінальних справах.

Тож РСУ вирішила ще раз роз’яснити колегам: якщо неможливо визначити склад суду з урахуванням спеціалізації, автоматизований розподіл справ має здійснюватися незалежно від неї. Щоправда, такий висновок може сприйматися як втручання в автоматизовану систему. Так, є випадки, коли адвокати заявляють відводи суду, сформованому у такий спосіб, та скаржаться до Вищої ради правосуддя. Утім, таку поведінку та позицію захисників не поділяє Б.Моніч. «На мою думку, ніякого втручання немає», — зазначив він.

Тож члени самоврядного органу підтримали пропозицію внести зміни до положення «Про автоматизовану систему документообігу суду». Вони вирішили доповнити документ новим пунктом «збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у разі неможливості визначення суддів-доповідачів, з-поміж суддів відповідної спеціалізації (судової палати), та в разі неможливості визначити склад колегії з-поміж суддів відповідної спеціалізації (судової палати).

Б.Моніч пояснив, що на практиці це означає: якщо в суді залишилось два «криміналісти», то збори суддів можуть визначити спочатку доповідача, «боковим» суддею стане інший «криміналіст», і лише тоді визначатиметься третій з числа «цивілістів». Утім, можливий і інший розклад: із двох «криміналістів» обирається головуючий, а «боковими» стають «цивілісти». «Для чого це робити? Якщо одному судді заявлять відвід, то лишиться хоча б один, який зможе вирішувати справу», — сказав він.

Тож, на думку РСУ, це рішення покликане нівелювати зловживання окремих суддів і забезпечити нормальне здійснення правосуддя. Утім, подібні заходи справляють враження охрімової свити. Адже, якщо перекладати на «цивілістів» обов’язок розглядати кримінальні провадження, автоматично затягуватиметься розгляд справ за «рідною» спеціалізацією.

Та й «бокові» в колегії сидять не для кількості, аби поставити підписи під рішенням. Урешті-решт завдання суду (а тим більше в кримінальному провадженні) полягає не в тому, аби вкладатись у строки будь-якою ціною. Це обов’язок держави — забезпечити суди кадрами в потрібній кількості, аби громадяни мали доступ до правосуддя.