Закон і Бізнес


С чего начинается банкротство

Открытие производства по делу: основания и субъекты обжалования


Сергій Жуков на прикладі постанов КГС проілюстрував особливості відкриття провадження у справах про банкрутство.

№25 (1531) 19.06—25.06.2021
Елена ДОВИДНАЯ
12203

С введением в действие Кодекса по процедурам банкротства существенно изменились основания для открытия производства по такой категории дел. Об особенностях этого этапа рассказал судья-спикер Кассационного хозяйственного суда Сергей Жуков на семинаре, организованном Радой адвокатов Харьковской области.


Перевірка на підстави

Як зазначив доповідач, між нормами закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та КзПБ існує суттєва відмінність у підставах, умовах та суб’єктах відкриття провадження. Так, у ст.34 КзПБ визначено, які саме відомості кредитор має зазначити в заяві про відкриття провадження. А порядок відкриття провадження регламентований ст.39 кодексу.

С.Жуков зауважив, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

• наявність грошового зобов’язання боржника перед кредитором, строк виконання якого настав на дату звернення кредитора до суду;

• відсутність між кредитором і боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

• відсутність задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) до підготовчого засідання суду.

Отже, завданням підготовчого засідання є перевірка:

• обґрунтованості вимог на предмет їх відповідності грошовому зобов’язанню боржника перед ініціюючим кредитором;

• установлення наявності або відсутності спору про право;

• установлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання (п.68 постанови ВС від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, п.48 постанови ВС від 3.09.2020 у справі №910/16413/19).

Доповідач зазначив, що наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов’язань (п.78 постанови ВС від15.10.2020 у справі №922/1174/20).

Водночас при відкритті провадження за заявою кредитора господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов’язання, строк яких настав.

Коли виникає «спір про право»?

Як зауважив С.Жуков, «спір про право» є певною мірою абстрактною правовою категорією. Він окреслив кілька підходів, які визначені практикою ВС, для розуміння, що саме є спором про право.

По-перше, відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін, суті (предмета), підстави виникнення, суми зобов’язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов’язання тощо (постанова ВС від 10.02.2021 у справі №910/1678/20).

По-друге, ч.6 ст.39 КзПБ жодним чином не визначає підставою для відмови у відкритті провадження існування рішень, які набрали законної сили. Отже, наявність остаточного рішення в спорі не є обов’язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора (постанова ВС від 23.06.2020 у справі №910/1067/19).

По-третє, спір про право — це формально визнана суперечність між суб’єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб’єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом (постанова ВС від 15.10.2020 у справі №922/1174/20).

По-четверте, встановлення господарським судом у підготовчому засіданні обставин наявності відкритого позовного провадження з розгляду спору щодо дійсності грошового зобов’язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, зумовлює обов’язок суду відмовити у відкритті провадження в порядку ч.6 ст.39КзПБ (постанова ВС від 24.09.2020 у справі №916/3619/19).

По-п’яте, заперечення щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оскарження боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право у розумінні положень ч.6 ст.39 КзПБ (постанова ВС від 2.02.2021 у справі №922/2503/20).

По-шосте, правова категорія «спору про право» може бути виражена, як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити висновок про наявність суперечностей у складі вимог кредитора. А тому відсутня можливість на цій стадії встановити дійсний стан суб’єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб’єктивного обов’язку боржника (постанова ВС від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).

Утім, суддя КГС зазначив, що встановлення наявності чи відсутності спору про право на етапі відкриття провадження за заявою кредитора на даний час є доволі спірним. На підтвердження цього він навів справу №911/2043/20, що передана на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство КГС. Адже існує різний підхід щодо встановлення наявності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора, коли такі вимоги не були предметом судового розгляду в позовному провадженні.

Наразі у розгляді цієї справи оголошено перерву до отримання висновків Науково-консультативної ради при ВС.

Хто може оскаржити банкрутство?

КзПБ установлює процесуальну можливість щодо апеляційного та касаційного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (чч.2, 3 ст.9 КзПБ). Однак положення кодексу не визначають конкретних учасників справи, що можуть це зробити. Адже, зауважив С.Жуков, при відкритті провадження зазвичай визнаними учасниками справи є:

• ініціюючий кредитор (у випадку коли справа відкривається за заявою кредитора);

• боржник;

• розпорядник майна боржника (арбітражний керуючий).

Далі С.Жуков проаналізував, хто ж має право на оскарження ухвали, якою відкривається провадження. По-перше, у разі відкриття провадження за заявою кредитора, останній стає стороною у справі та має можливість оскаржувати відповідну ухвалу. На практиці зазвичай оскаржуються ухвали в частині що стосується часткової відмови у визнанні кредиторських вимог та в частині призначення арбітражного керуючого.

По-друге, такою процесуальною можливістю наділений кредитор, якщо його вимоги забезпечені заставою майна боржника. Адже ухвала про відкриття провадження має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя (постанова КГС від 22.10.2019 у справі №910/11946/18).

По-третє, у постанові КГС від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 визначено, що оскаржити таку ухвалу може особа, яка набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (у тому числі правом оскарження) при сукупності таких умов:

• поданні до госпсуду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів із дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (ч.1 ст.45 КзПБ);

• розгляді госпсудом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні (ч.6 ст.45, ст.47 КзПБ);

• визнанні вимог таких кредиторів, що формалізується в ухвалі госпсуду (ч.6 ст.45, ст.47 КзПБ).

Водночас на запитання про можливість оскарження відмови у відкритті провадження в касаційному порядку приписи ст.9 КзПБ не дають чіткої відповіді. Проте, на думку С.Жукова, така можливість існує і підтверджується постановами ВС від 3.02.2021 у справі №910/16246/18 та від 25.02.2020 у справі №922/1265/19. На його переконання, суб’єктний склад учасників справи, які мають таку можливість, складається всього з двох учасників: боржника та ініціюючого кредитора.