Закон і Бізнес


Солидарно ответственны

С лиц, связанных с банком-банкротом, будут взимать деньги за неосмотрительность


.

№25 (1531) 19.06—25.06.2021
Игорь НОВИКОВ
5612

В Украине зарождается первая судебная практика относительно ответственности менеджеров неплатежеспособных банков. Какую позицию занял Верховный Суд и какой законопроект обещает еще более неутешительные перспективы для представителей бизнеса?


Перший прецедент

Про це в доповіді на ІХ міжнародному судово-правовому форумі розповів партнер, співкерівник практики вирішення судових спорів ADER HABER Андрій Гвоздецький.

Як повідомив спікер, загальна сума акцентованих вимог з 2012 року, коли почала працювати система гарантування вкладів фізичних осіб, сягнула близько 370 млрд грн. вкладників та інших кредиторів. Разом з тим за цей час Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив трохи більше 90 млрд грн. гарантованих відшкодувань. Це приблизно 10% від дохідної частини державного бюджету. Основним джерелом надходження коштів для ФГВФО, крім внесків банків-учасників, є кредити Мінфіну та Національного банку, які, безумно, необхідно повертати.

Але, як зазначив А.Гвоздецький, найбільші надії фонд покладає на можливості, надані ч.5 ст.52 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вона передбачає, що в разі недостатності майна банку для задоволення всіх вимог кредиторів ФГВФО має право звернутися з позовом до пов’язаних із банком осіб про відшкодування завданої кредиторам і банку шкоди.

Нині в провадженні судів перебуває 64 такі позови проти 774 відповідачів. Розгляд 36 вимог було зупинено до вирішення справи №910/11027/18 за позовом про відшкодування шкоди за рахунок пов’язаних осіб акціонерного банку «Укоопспілка». Це був перший позов на підставі ч.5 ст.52 закону, який дійшов до касаційної інстанції та був переданий на розгляд Великої палати ВС.

Порівняно з іншими банками позовні вимоги у справі не такі великі — близько 76 млн грн. Однак справа принципова з огляду на необхідність виробити правові позиції щодо застосування механізму відшкодування шкоди за рахунок менеджменту та власників неплатоспроможного банку. Наприкінці травня після майже дворічного розгляду ВП ВС постановила рішення в цій справі.

«Ми з колегами брали участь у розгляді цієї справи на стороні відповідачів. На наше переконання, це досить дивне рішення, оскільки суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог ФГВФО в повному обсязі. Навіть фонд і його представники просили суд касаційної інстанції направити справу на новий розгляд, але ВП вирішила, що може задовольнити позовні вимоги повністю», — зазначив А.Гвоздецький.

Свідченням такого підходу може бути лише одне — суд касаційної інстанції може вийти за межі касаційної скарги серед іншого у тому випадку, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові ВС після подання касаційної скарги, тобто у випадку неправильного застосування норми права. І це, за словами спікера, найбільша загроза з тих, які є для всіх пов’язаних осіб з банками, що ліквідовуються. «Скоріше за все, ми отримаємо такий підхід, який дозволить автоматично застосовувати цю статтю до пов’язаних осіб усіх банків, що ліквідовуються», — додав А.Гвоздецький.

Невтішні перспективи

Повний текст постанови ВП ВС у цій справі поки ще не оприлюднений. Однак окрема думка судді ВП та опуб-
лікований прес-реліз дають розуміння кількох принципів, які будуть закладені в постанові.

Зокрема, ВП ВС стверджує, що вона врахувала обов’язок усіх керівників діяти якнайкраще в інтересах банку. На думку А.Гвоздецького, схоже на те, що ВП ВС будуватимемо своє рішення на базі висновків, що склались при розгляді справ щодо похідних позовів, де наявність складу деліктного правопорушення, протиправної поведінки, встановлюється виходячи з того, що керівник товариства мав «проявляти належне піклування про справи компанії та використовувати всі професійні навички з необхідною ретельністю». Раніше при розгляді похідних позовів ВП ВС прямо сказала, що протиправна поведінка посадової особи в таких справах полягає в недобросовісному виконанні своїх обов’язків, без дотримання меж нормального господарського ризику з особистою заінтересованістю або ж у прийнятті очевидно необачних рішень. Утім, на думку експертів, такі принципи досить декларативні і суб’єктивні.

У справі «Укоопспілки» розглядалися вимоги до різних членів правління та спостережної ради банку, які в різний період приймали рішення про укладення окремих правочинів. ВП ВС прийшла до висновку, що всі керівники та власники банку є солідарно відповідальними за весь обсяг зобов’язань незалежно від того, приймали вони чи ні безпосередньо конкретні рішення. В окремій думці до постанови суддя ВП ВС вказує: Велика палата виходить із того, що керівники банку, які хоча і не приймали рішення, мали змогу виправити чи усунути загрозливі для платоспроможності банку ситуації.

Так само очікують висновків ВП ВС щодо позовної давності для звернення з позовами про відшкодування шкоди менеджментом та власниками банків, а також щодо можливості розгляду таких справ після завершення ліквідаційної процедури.

Крім того, недавно Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №4546 про вдосконалення механізму виведення банку з ринку. По-перше, передбачається істотне розширення кола осіб, до яких ФГВФО зможе звертатися з вимогами про відшкодування шкоди. По-друге, зафіксовані конкретні умови та підстави для відшкодування шкоди пов’язаними та іншими особами.

Фактично пропонується закріпити всі необхідні положення, що дозволять в подібних справах однозначно встановлювати весь склад цивільного правопорушення для відшкодування шкоди — і протиправну поведінку, і вину, і причино-наслідковий зв’язок.

Принципове положення проекту: усі процедури поширюються на задоволення вимог кредиторів тих банків, ліквідація яких розпочата до набрання чинності цим законом. За прогнозом А.Гвоздецького, швидше за все, незабаром закон буде прийнято й відповідачів за позовами ФГВФО стане не 774, а тисячі.