Закон і Бізнес


Торговцы чужими активами,

или Как под предлогом неспособности судебной системы пытались легализовать рейдерство


№24 (1530) 12.06—18.06.2021
Юлия БОЙКО
2703

Вместо того чтобы дать возможность судам нормально работать, их поставили на колени, чтобы сказать: страна не должна содержать арестованные АРМА активы за счет налоговиков — их нужно продавать без решения суда.


ЦОВВ у личині Феміди

Через три місяці ігнорування законопроекту, на вади якого нарікали українські підприємці, у керівництва Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, схоже, чи то закінчилися приводи блокувати процес, чи то такий необхідний альтернативний проект дочекався свого часу. Так що заступник голови цього парламентського підрозділу Галина Янченко дістала змогу представити свій доробок у вигляді змін до закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами» (№ 5141).

«АРМА не повинна одноосібно вирішувати, що робити з активом фізичних або юридичних осіб, щодо яких немає вироку, яких не визнано корупціонерами чи злочинцями, а їхні активи не визнали злочинними», — розпочала Г.Янченко. Натомість нині агентство на власний розсуд визначає, що робити з активом: залишити на зберіганні, передати в управління якійсь юридичній особі чи реалізувати.

За 5 років свого існування агентство мало змогу проявити себе в дії при різному менеджменті. «Так, у часи новітньої історії АРМА перерахувала на рахунки шахраїв $400 тис. за підробним рішенням суду», — нагадала нардеп. Усе це відбувається фактично при повній бездіяльності комітету, додала вона, наголосивши, що систему управління потрібно реформувати, адже інституція не виправдала довіри ні законотворців, ні суспільства.

За словами Г.Янченко, проект також підтримав особисто міністр юстиції Денис Малюська — є порозуміння щодо компромісів, на які можна піти. Наприклад, коли активом є недобудований чи зруйнований будинок і ним неможливо управляти. За таких умов доповідачка запропонувала «у винятково-виняткових випадках» давати можливість суду, а не АРМА одноосібно вирішувати, яким чином управляти таким активом, аби його вартість не була втрачена.

«Подекуди власники арештованих активів виявляються абсолютно невинними, щодо них фабрикуються справи й рішення про арешти активів», — зазначила нардеп. І підкріпила це посилання на думки суддів, які вона почула на одному з форумів: «Вони також уважають: якщо якийсь центральний орган виконавчої влади на власний розсуд приймає рішення продавати чуже майно — це пряме порушення Конституції, ст.6 конвенції та посягання на право приватної власності».

Примусово-вичерпний перелік

«Законопроект Галини забирає в АРМА можливість продавати активи без рішення і вироку суду. На моє глибоке переконання ця норма створює більше проблем, ніж вирішує. За минулий рік за офіційною інформацією агентства, вони продали усього 5 об’єктів — автомобіль, дві партії арештованих телефонів і партію зерна», — виступила з альтернативою (№5141-1) керівник комітету Анастасія Радіна.

Вона вже вивчила основний проект і порівнювала його зі своїм. Мовляв, Г.Янченко пропонує заборонити продавати активи за винятком двох умов: якщо майно є швидкопсувним і якщо є згода власника на його продаж. «Мій проект пропонує продавати за рішенням суду», — пояснила А.Радіна. Вона посилалася на те, що у випадку підтримки основної ініціативи, Україна, за рішеннями міжнародного арбітражу, платитиме за шкоду, завдану майну, яке держава не спромоглася нормально зберігати.

«Для забезпечення збереження вартості майна АРМА має використовувати бюджетні кошти, і зберігати актив. А ми з вами знаємо, що, на жаль, вирок може бути винесений і за 5—10 років», — додала аргументів головуюча на засіданні. Аби «не заганяти себе у таку ситуацію», вона пропонувала скласти вичерпний перелік майна, яке може бути примусово реалізоване, затвердити його Кабінетом Міністрів, а судом у кожному окремому випадку визначати, чи може воно бути передане в управління АРМА.

В ідеальній схемі альтернативної ініціативи, прокурори мають звертатися до АРМА, отримувати там висновок, направляти його на розгляд суду, який вирішуватиме, чи віддавати актив агентству. «Деякі речі взагалі могли б не опинятися в АРМА, якби на рівні Кримінального процесуального кодексу був запроваджений механізм обов’язкової консультації з агентством на стадії ухвалення рішення щодо передачі або не передачі майна», — додала А.Радіна.

У пошуках крайнього

Під час останнього форуму Асоціації адвокатів України заступник голови АРМА Володимир Павленко висловлював досить розважливе бачення можливого менеджменту активів (див. «ЗіБ»). Проте невдовзі у В.Павленка стріляли, і представляти агентство прийшов не він, а в.о. керівника Віталій Сигидин.

Він казав, що основний законопроект «повністю заблокує роботу з реалізації активів», і стосується це не лише швидкопсувних продуктів, адже за час його роботи у них «був тільки один вирок». «Про можливість зберігати активи говорять давно. Але на це в АРМА нема складу, охорони та асигнувань на всі ці заходи. Без реалізації в законі та підзаконних актах це буде просто мертва норма», — пророкував В.Сигидин.

Також в.о. голови АРМА вимагав надати інституції статус учасника кримінального провадження. Мовляв, щоб унеможливити витоки інформації, раз уже вони консультуватимуть слідчих і прокурорів.

Обмеження вартості активів, що пропонує проект, також не видалася йому доцільною. Мовляв, недоцільно, аби будь-яке майно залишалося на зберіганні у правоохоронців.

Передачі шахраям $400 тис. за підробним рішенням суду знайшлося коротке й однозначне виправдання: «Цей момент можна було б повністю знівелювати, прийнявши норму, стосовно обов’язкової перевірки і взаємодії з судом на предмет наявності рішень в ЄДРСР». Натомість, за його словами, більше половини ухвал, що надходили від Офісу Генерального прокурора і судів, досі не внесені до реєстру, хоча вже виконані. «Якби було зобов’язання щодо негайного їх унесення до реєстру, проблема знялася б», — резюмував в.о. голови АРМА.

Винахідливість лобізму

«Не можу не відреагувати на той, вибачте, треш, який лунав від керівника АРМА, — не стрималась і Г.Янченко. — Людина, яка за фейковим рішенням відправляє $400 тис., не має ніякого морального права показувати пальцем на суди й розповідати, що нардепи повинні краще зайнятися справами та судовою системою.

За її твердженням, таких ганебних випадків не було б, якби керівництво не брало хабарів і відкатів. Бо в одних випадках воно біжить аж падає реалізувати рішення суду, якого немає, а в іншому — півроку не виконує.

«Не дай Боже, АРМА буде продавати «недобудови Войцеховського», — застерегла Г.Янченко. «Інвестори «Аркади» нам здадуться дитячим лепетанням порівняно з тим, що буде з ними. Адже вони належать людям, які купили там квартири. Зараз АРМА продасть їх за 5% від вартості, і що ми робитимемо з обдуреними інвесторами? Ви будете виходити й пояснювати їм, що реформа не вдалася?» — звернулася до А.Радіної нардеп.

«Якщо ніхто не лобіює чиїхось інтересів, давайте голосувати», — запропонувала Антоніна Славицька. Головуюча тут же закликала на підмогу Ярослава Юрчишина, той саме розмовляв по телефону. Та і його слово не надто посилило позицію альтернативного проекту: перший заступник голови пропонував повісити на АРМА управління вживаним одягом, іграшками, мовляв, ініціатива Г.Янченко щодо обмеження ціни активу, з якої його можна віддавати на управління АРМА, не надто аргументована.

А Олексій Жмеренецький зазначив, що підтримає обидва проекти, адже в депутатів буде можливість доопрацювати їх до другого читання. Тож з уст А.Радіної спала усмішка, і вона спантеличено підвела до голосування.

Одначе на підтримку проекту Г.Янченко не вистачало одного голосу, та, поки головуюча відключила мікрофон і комусь телефонувала, до обговорення несподівано долучився Роман Іванісов, віддавши голос на користь проекту №5141.

Та головуюча не здавалася, наполягаючи на голосуванні за свою ініціативу. «Це якась нова інтерпретація секретаріатом регламенту», — з подивом зазначила А.Славицька. Тим часом Г.Янченко, діставши підтримку комітету, просила про право доповідати щодо законопроекту у ВР.

Головуюча тримала оборону й тут: хотіла, аби в парламенті щодо ініціативи доповідав не її автор, і пропонувала себе. Проте комітет не підтримав такого «ноу-хау».

Мабуть, у це важко повірити, але в абревіатурі «АРМА» ніколи не було «М» — справжнього менеджменту. Г.Янченко пообіцяла усунути всі недоліки у своїй ініціативі. На це є 14 днів.