Судьи решили выяснить, какая же юрисдикция была первой в мире
В Кассационном хозяйственном суде отпраздновали свои 30 лет. Во время торжественного мероприятия судьи вспоминали историю и искали ответ на вопрос, какая юрисдикция была первой в мире. Поиски привели к райскому саду Адама и Евы. Впрочем, пока абсолютного единства позиций не достигли.
Комерційний відтінок
На минулому тижні «господарники» влаштували урочисту зустріч для всіх діючих суддів і колег, колись причетних до роботи та створення цього виду юрисдикції. Попри її тривале існування на теренах України та цікаву історію, усе ж таки повноцінно функціонувати господарські суди почали якраз 30 років тому, переконаний голова КГС Богдан Львов. Він нагадав, що перший комерційний суд в Одесі був створений ще в 1808 році. Утім, ця система проіснувала лише до більшовицького перевороту. Тільки з початком нової економічної політики у 1921 році з’явились арбітражні комісії, але у складі уряду. Тож саме тому справедливо говорити, що суд у класичному розумінні цього інституту відбувся лише після проголошення незалежності.
В інтерв’ю «ЗіБ» Б.Львов уже розповідав, чому вважає, що тези, ніби великий бізнес довіряє іноземній юрисдикції, не більше ніж маніпуляція цього ж бізнесу. Утім, під час свого вітального слова суддя ще раз наголосив, що величезні корпорації створюють свої третейські суди та хочуть судитися тільки там. А іноземні суди вирішують лише ті справи, де є флер політики або ж спір, який стосується світових інтересів.
Утім, суди не тільки вирішують спори громадян, а й самі хотіли б узяти участь у чесній дискусії. Так, скільки існують різні види юрисдикції, стільки часу триває спір, хто ж був першим. Б.Львов переконаний, що господарська юрисдикція має право претендувати на лаври переможця. «Питання розподілу райського яблука точно має господарський відтінок. Цивілісти заперечують. Утім, на жаль чи на щастя, документи, які б підтвердили, був Адам ФОПом чи ні, не збереглись. Але будувати світ у той час могла тільки людина працьовита та ініціативна, а тому робимо висновок, що все-таки він був підприємцем», — розповів голова КГС.
Під час свого вітального слова секретар Великої палати ВС Всеволод Князєв, зазначив, що за своєю природою адміністративна юрисдикція найближча до господарської. А тому й собі вирішив згадати часи Адама та Єви. «Я не хочу вступати в дискусію, хто був перший. Утім, те, що до винних осіб у райському саду відразу були застосовані адміністративні санкції, сумніву не викликає». Тож справедливо говорити, що з часів створення світу господарське та адміністративне судочинство йшли та продовжують іти пліч-о-пліч.
Виклики на тлі свята
Виконувач обов’язків голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький і собі вирішив додати, що поки юрисдикції визначають, хто до кого ближчий, то комерційна адвокатура у своїй близькості з КГС посідає перше місце. Утім, попри свято ніколи не потрібно забувати про виклики, які стоять перед Фемідою. «Судова влада — це в першу чергу влада, а тому ми маємо реагувати на будь-які спроби розбалансувати цю систему», — сказав він.
О.Маловацький зазначив, що торік законодавці зареєстрували 49 проектів, які були направлені на реформування правосуддя. На думку доповідача, таким чином нардепи намагаються підвищувати собі рейтинг. Судова влада повинна більше активно реагувати на такі ідеї.
Наприклад, як сказав О.Маловацький єдиний доступний їм інструмент — це консультативні висновки. Але й з ними не все так добре. «Ми надсилаємо консультативні висновки до Верховної Ради, але вони навіть не можуть розмістити їх у профайлі законопроекту. Тиждень тому мені прийшла формальна відписка, що у ВР немає технічної можливості розміщувати документи ВРП на своєму сайті», — зазначив він. Також очільник ВРП зазначив, що йому дуже не подобається наратив про недовіру до судової влади. Адже якщо дослідити статистику, то лише 4% громадян звертаються до суду. А от недовіру люди часто плутають з особистим незадоволенням ухваленим рішенням.
Окрім цього, О.Маловацький порушив болюче для кожного судді питання щодо фінансування. «Немає чіткого розуміння, як має фінансуватися судова влада. З адмініструванням судової влади все набагато гірше, адже немає розуміння, як наповнювати суди. Під маніфестом недовіри до суддів уже 2 роки не можуть відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів», — сказав він.
Також в.о. голови ВРП зазначив, що з 2017 року до неї надійшло близько 65 тис. скарг, 80% яких стосуються тривалості розгляду спорів, але тільки 1,5% вимагають реакції. Утім, якщо зважати на кількість суддів з повноваженням, число виглядає мізерним.
А от щодо скарг на КГС, то О.Маловацький відзначив: торік було лише 2 звернення, але нарікань на тривалість строків розгляду в них немає.
Тож наостанок правник побажав сильніше відстоювати свої інтереси, не погоджуватися з провокативними ініціативами законодавця та продовжувати захищати свою незалежність.
Редакція газети «ЗіБ» також приєднується до привітань і бажає всім надалі ефективно, швидко та чесно здійснювати правосуддя.
ПРЯМА МОВА
Сергій ДЕМЧЕНКО,
голова Вищого господарського суду України (2006—2010 рр.):
— Хочу привітати всіх колег зі святом. Утім, якщо зважати на мову та ставлення телевізійного ящика до нас, то нам не гордитися, а соромитися потрібно, бо ж усе життя працюємо в судовій системі. Мені приємно, що в таких юридичних виданнях, як «Закон і Бізнес», та інших не цькують суддів, а об’єктивно висвітлюють інформацію.
Я б дуже хотів, щоб судді були більш незалежними в питанні фінансування. Було б добре, якби бюджетні запити кожного суду мали силу Основного Закону. Подав запит — і ніхто не може вносити до нього корективи. Вірю, що колись ми до цього дійдемо.
Також було б добре, якби ніхто не впливав на кадровий відбір. У Вищій кваліфікаційній комісії суддів не повинно бути нікого, крім суддів і, можливо, вчених. Те саме стосується Вищої ради правосуддя.
Хочу побажати, щоб судова система та суддівський корпус були корпоративними та замкнутими. Лише за таких умов можна забезпечити високу якість, чіткість і розумність строків.
Богдан МОНІЧ,
голова Ради суддів України:
— Не буду говорити про проблеми, бо впевнений, що ми їх пододаємо. Господарські суди дійсно є ровесниками України. Дійсно, коли розвивається економіка, то країна не може обійтися без господарської юрисдикції. Її розвиток переконливо свідчить, що існування госпсудів було та є виправданим. І не на часі говорити чи навіть припускати, що господарська юрисдикція повинна припинити своє існування. Це абсолютний крок у нікуди, і ми цього не допустимо.
Рада суддів — єдиний орган, який складається лише із суддів, хоча в нас і досить обмежені повноваження. Коли я запропонував відзначити господарську юрисдикцію, то в нас була 100-процентна явка та кворум. Ми нагородили понад 215 працівників апарату, суддів у відставці. Самі ці числа говорять, наскільки вона для нас важлива.
Хочу побажати всім працівникам госпсудів добра, здоров’я, усіляких гараздів, щоб ми пережили всі ці перманенті реформи та змогли стало розвиватися.
Михайло СМОКОВИЧ,
голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
— 30 років — це серйозно! Приємно, що в цьому році ми також святкуємо — 30 років з дня ухвалення Верховною Радою Акта проголошення незалежності України. Приємно, що в цьому році маємо 25 років з дня ухвалення Конституції та створення Конституційного Суду. Також святкуємо 5-річчя від дня утворення ВС. Пройдено великий шлях.
Я свою кар’єру розпочав з Луцького міського суду. У той час почалася фінансова криза в загальних судах. Але в господарських судах ситуація та система фінансування були іншими. Вони були достатньо забезпечені, і я пам’ятаю часи, коли господарські суди ділилися з нами папером, конвертами та іншими речами. Ось так ми жили. Саме тому в мене склалося враження, що ви завжди допоможете. Зі святом, колеги!