Норма имени Тесея

Забывчивым декларантам угрожать еще больший штраф и даже лишение свободы

В Офисе Президента и парламенте снова перекраивают норму о декларировании, потому что в прошлый раз четко не сформулировали перечень субъектов, которых она касается. А еще хотят усилить санкции, несмотря на заключение Конституционного Суда, что уголовное наказание за недостоверное декларирование является слишком суровым.

Наче й виконали, а наче й ні

Кроїння норми про недостовірне декларування розпочалося з рішення КС №13-р/2020, яким останній визнав ст.366¹ Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному Закону. У своєму рішенні судді спиралися на дві позиції. По-перше, у КС звернули увагу законодавця на те, що він повинен виокремлювати категорію суддів системи судоустрою та конституційної юрисдикції з урахуванням принципу незалежності. Адже запроваджені повноваження та права Національного агентства з питань запобігання корупції, що стосуються суддів, які мають спеціальний статус, можуть посягати на незалежність Феміди.

По-друге, судді КС вирішили, що за своєю правовою природою подання завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, однак такі діяння не здатні заподіяти істотної шкоди в обсягах, необхідних для визнання їх суспільно небезпечними.

Невдовзі з’явився проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» (№4460-д). У цьому документі попри застереження «конституційників» кримінальну відповідальність вирішили залишити, хоча й внесли певні корективи.

Так, карний закон запропонували доповнити двома стст.366² та 366³. Перша встановлювала відповідальності за подачу декларації, в якій зазначені відомості відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. А ст.366³ КК містила покарання за умисне неподання декларації особи.

Бурхливі обговорення в комітетах оберталися навколо того, що рішення КС проігнорували. Деяких нардепів також непокоїло питання, як може чесна людина забути про своє майно майже на 1,1 млн грн.

Попри всі суперечки 289 голосів «за» поставили крапку у цьому питанні, а закон №1074-ІХ, який набрав чинності 30.12.2020, став таким собі подарунком для нечесних декларантів.

Що цього разу не так?

Як виявилося згодом, політики поставили крапку, але не одну. Уже через місяць за ініціативи Президента був зареєстрований новий проект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України» (№4651), який знову розбурхав дискусію та почуття народних обранців.

У пояснювальній записці до нової ініціативи йдеться, що відсутність чітко визначеного кола осіб, на яких поширюється дія закону №1074-ІХ, та неузгодженість його положень можуть спричинити негативні наслідки, зокрема уникнення відповідальності особами, які вчинили правопорушення.

Необхідність змін в ОП пояснили тим, що, коли громадянин подає декларацію після припинення діяльності, пов᾽язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, він уже не має відповідного статусу. Тож положення ст.3 закону «Про запобігання корупції» на нього не поширюються. Крім того, стст.366² та 366³ КК не віднесені до корупційних правопорушень, визначених у ст.45 карного закону, що створює неузгодженість норм.

На додачу нардепи вирішили підкоригувати ще й диспозицію ст.366², а саме — зменшити верхню межу «забудькуватості» до 2000 п.м., коли за це ще загрожуватиме лише штраф до 4000 н.м.д.г. (68 тис. грн.), тобто теж збільшений, або обмеження волі на строк до 2 років. Якщо ж вартість незадекларованого перевищить нову межу, то суд матиме можливість відправити декларанта й за ґрати — на ті самі 2 роки. До ст.366³ КК також запропонували додати санкцію у вигляді обмеження волі.

Розумію, усвідомлюю, чиню

У такому вигляді проект потрапив до Комітету з питань правоохоронної діяльності, але після першого читання до нього були внесені 69 правок. Урахувати вирішили лише правку Д.Разумкова. Голова ВР запропонував розмежовувати поняття корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, оскільки декларування недостовірної інформації та неподання декларації не є безпосередньо корупцією.

Попри мету, дискусії членів парламентського комітету знову точилися навколо вартості майна не внесеного до декларації. Наприклад, нардепа Григорія Мамку хвилювало питання «Чому від 500 до 2000?». Утім, відповіді він так і не отримав.

А от представник монобільшості Максим Бужанський хоча й хотів донести колегам важливий меседж, але в результаті заплутався у своїй позиції. Нардеп хотів почути від колег, чи буде десь відзначено, що проект №4651 є винятком з правила про обов’язковість рішень КС. Парламентар нагадав колегам про рішення №13-р/2020, в якому йшлося, що кримінальна відповідальність та позбавлення волі є надмірними покараннями для цього злочину. «Чи будемо ми робимо помітку, в яких випадках нехтуємо рішення КС, а в яких ні. Я розумію, що цього вимагає Міжнародний валютний фонд. Я, можливо, проголосую, і зал проголосує, бо ми розуміємо, що Президенту потрібний цей проект. Але якщо ми як комітет рекомендуємо парламенту не звертати уваги на рішення КС, то підірвемо довіру до нашого комітету», — сказав він.

Тобто монобільшість, принаймні деякі її представники, розуміють та усвідомлюють значення своїх дій, передбачають наслідки, але все ж планують вчинити всупереч Конституції. «Я не намагаюся «збити» проект, я вважаю, що в даній ситуації це наш обов’язок його підтримати, але ми не повинні говорити на чорне біле. Адже завтра ми зіткнемося з більш суворими неприємними речами, ніж тюрма за брехню в декларації», — застеріг він.

Для того щоб якось заспокоїти колегу, Олександр Бакумов пояснив, що, можливо, колись за невиконання рішень КС для парламенту буде існувати санкція у вигляді розпуску, але на даному етапі її немає, а рішення КС він уважає виконаним. Тож представники монобільшості, схоже, перейняли від гаранта новий принцип: владі дозволено все, за що не передбачено покарання. І Конституції як волевиявлення Українського народу вони бояться значно менше, ніж гніву МВФ.

У результаті обговорення проект №4651 підтримали та рекомендували парламенту схвалити його в другому читанні. Тож зовсім скоро судді, правоохоронці та громадяни зіткнуться з нормами, які надто вже нагадують парадокс Тесеєвого корабля. Адже, якщо майже всі складові норми замінені, чи можна її вважати тією самою?