Закон і Бізнес


Выбор для слепого

Почему народные депутаты сравнили кандидатов в ВРП с мороженым, а себя — с импотентами


.

№21 (1527) 22.05—28.05.2021
Виктория ЯКУША
4114

На очередном заседании Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики успели обсудить лишь один вопрос. Но он вызвал целый ряд дискуссий, которые могут свидетельствовать не только о результатах рассмотрения законопроекта, но и о тенденции в политической жизни вообще.


Українською, пліз

Ще до голосування за порядок денний народний депутат Сергій Власенко озвучив пропозицію про перенесення розгляду проекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП» (№5068). «Ми ж комітет, який зберігає традиції, ми не сповідуємо подвійних стандартів і однаково ставимося до всіх проектів, правильно?» — зауважив С.Власенко. Нардеп наголосив на тому, що висновок Венеціанської комісії щодо даного документа з’явився лише днями й офіційного перекладу українською ще немає. А саме з причини незнання англійської колись розгляд президентської законотворчої ініціативи переносився аж двічі.

Однак голова комітету Андрій Костін відповів, що сенсу в перенесені немає, оскільки врахувати висновок ВК потрібно під час розгляду проекту між першим і другим читаннями. Водночас нардеп Олег Макаров зазначив, що проект є важливим і його ідею можна було б підтримати, але разом з тим прецедент є прецедентом.

Депутат Сергій Демченко підтримав ідею послідовності в дотриманні процедур: «Якщо наш комітет дотримується якихось правил чи процедур, які ми започатковуємо, то маємо бути послідовними. Процедура та сама, тому аргументи А.Костіна не мають бути тут застосовані, випадки цілком ідентичні».

Але у голови комітету знайшовся новий аргумент: «Ми — комітет і можемо вирішувати залежно від ситуації, застосовувати якісь традиції чи ні». І на це С.Власенко поспішив відповісти: «Давайте тоді чесно скажемо, що у нас подвійні стандарти. Тепер наші колеги навчились читати англійською?».

Між тим, народні депутати Павло Павліш та Роман Бабій висловились позитивно на рахунок ідеї початку розгляду. Зрештою, пропозиція С.Власенка не набрала необхідної кількості голосів, і надалі, все засідання присвятили виключно питанню проекту, пов’язаного із діяльністю ВРП.

Її величність Доброчесність

Міністр юстиції Денис Малюська, який представляв законопроект, наголосив, що ключова проблематика — це вдосконалення процедури добору і перевірки доброчесності та етики кандидатів у члени ВРП, а також — чинних членів ВРП. Є необхідність й посилити спроможність Ради щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом створення служби дисциплінарних інспекторів, які зараз працюють усередині апарату ВРП.

Д.Малюська зазначив, що особисто ознайомлений з висновком ВК англійською мовою і більше того — ознайомився ще з проектом такого висновку. Ключові зауваження, на його думку, можуть бути враховані при підготовці документу до другого читання. Найбільш дискусійним питанням випадку буде процедура голосування в етичній раді.

«У висновку ГНЕУ було посилання на рішення Конституційного Суду, який давав висновки щодо неконституційності аналогічних положень. Але в даному випадку запропонований зовсім інший підхід — у даному випадку ЕР не матиме владних повноважень, не матиме права голосу», — додав Д.Малюська.

У С.Власенка виникло питання щодо того, звідки у міністра з’явилась можливість ознайомитись із проектом висновку ВК. Однак Д.Малюська запевнив, що йдеться про цілком офіційну комунікацію, яка організована на рівні Міністерства закордонних справ. За словами міністра, ВК щоразу запитує коментарі в органів влади і потім відображає їх у своєму висновку. Що цілком дивно виглядає, бо виходить, що нардепи просять висновку від ВК, а та просто ретранслює позицію органів влади.

С.Демченко перейняв естафету питань і поцікавився, яким чином мають бути враховані зауваження ВК, ГНЕУ та ВРП. Заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов звернув увагу, що ВК дає не зауваження, а рекомендації. ГНЕУ, мовляв, взагалі не дало жодного позитивного висновку за 30 років, а висновку ВРП і справді слід дати оцінку.

Однак ця необхідність вочевидь лунала у вустах А.Смирнова як сарказм. Адже надалі він зауважив, що ВРП закликає до конкретизації критеріїв доброчесності. «Але якщо ВРП досі не має критеріїв доброчесності і закликає встановити їх на законодавчому рівні в парламенті, то як вона скеровувала подання для призначення суддів весь цей час?» — прокоментував А.Смирнов.

Між іншим, не лише ВРП, а й сама ВК у висновку радить деталізувати критерії доброчесності (див. «Етичний фільтр для ВРП», №19—20 «ЗіБ». — Прим. ред.). Та, схоже, на вул. Банковій перший пункт рекомендацій ВК вирішили не читати.

Надалі С.Демченко поцікавився, чому, наприклад, адвокати обмежені в членстві в ЕР? Адже під існуючі критерії підпадають лише судді або прокурори, причому лише, ті, які працювали закордоном.

А.Смирнов відповів: «На нашу думку, ці люди матимуть більш глибоке розуміння ключової функції, задля якої працює ВРП. Функція дисциплінарного контролю, оцінки доказів». «Допит» представника Офісу Президента продовжив С.Власенко: «Вони ж визначають лише доброчесність. Тобто, прокурори у нас найбільш доброчесні? Виходить так?»

Д.Малюська поспішив відстояти роль іноземних експертів у даному питанні: «Наскільки фаховими є кандидати від міжнародних організацій, ми подивимось і зможемо оцінити цей рівень. А друга позиція — це незалежність. У нас усі навколо — одне одному кум, сват, брат, і ці зв’язки не завжди є очевидними. Якщо ми візьмемо людину із-за закордону, ризик того, що її залякають чи куплять, зменшується. Річ про відновлення довіри у суспільстві». С.Демченко зауважив, що, за цією логікою, слід формувати і парламент із іноземців, аби на них не впливали родинні зв’язки.

Водночас голова Ради суддів Богдан Моніч був доволі лаконічним, та наголосив, що проект суперечить нормам Конституції. А представник Верховного Суду Расім Бабанли наголосив, що документ потрібно привести у відповідність до рішення КС від 11.03.2020 №4-р/2020.

Залишки здорового глузду

Від питань та думок перейшли до обговорень. Та настрої особливо не змінились. С.Власенко проголосив цілу промову. За словами нардепа, виходить, що проект містить ряд норм, що суперечать Конституції. З’являється ЕР, рішення якої є обов’язковими для органів, які обирають вже із конкретного списку. По суті обирають кандидатів не органи, адже первинний відбір робить етична рада, а відтак це суперечить нормам Конституції. Й у висновку ВК теж містяться такі застереження. Водночас дисциплінарний інспектор стає самостійною фігурою, який для конституційного органу виконує його ж роботу.

Крім цього С.Власенко зазначив: «ВК пише, що наша законотворчість у питаннях судової реформи має хаотичний характер. Ідеться про часткову втрату державного суверенітету. Ми продовжуємо танцювати гопака на граблях. І про це теж дуже інтелігентно пише ВК».

С.Демченко продовжив доносити тверезий погляд на реальний стан речей. Нардеп припустив, що у міжнародних партнерів є недовіра до осіб, із якими вони спілкуються, і осіб, які приймають рішення. Йдеться про відповідних осіб, у яких є повноваження, а також і про самих народних депутатів. «То давайте змінимо цих осіб і відповідні повноваження. І тоді не буде необхідності передавати функції іноземним експертам. Якщо ми вважаємо, що цей проект має бути підтриманий, то цим підтвердимо, що недовіра дійсно є, і вона є обґрунтованою», — зазначив С.Демченко.

«Це вже не меншовартість, це вже якась імпотенція: ми хочемо, але не можемо залишатись тими, в кого є відповідні повноваження. В очах міжнародних партнерів ми вже виглядаємо погано», — наголосив він.

О.Макаров зазначив, що погоджується з С.Власенком у тому, що влада не має бачення цілісної концепції судової реформи. Але зазначив, що не бачить нічого поганого у тому, що частина ЕР буде сформована з іноземних експертів, адже врешті0решт обиратиме серед кандидатів конституційний орган.

С.Власенко поспішив зазначити, що обиратиме він вже зі списку: «Це все одно, що запропонувати вам обрати будь-яке морозиво. Але той, хто пропонуватиме, сам обирає два варіанти, з яких потім доводиться обирати вам». О.Макаров відповів, що алюзію з морозивом він приймає і в такому разі ініціатива виглядає радше як прохання сліпого обрати для нього кілька варіантів морозива з дійсним терміном придатності та нешкідливими інгредієнтами у складі. Однак і на це С.Власенко знайшов, що відповісти: «Однак це, якщо попросимо. Є тонка грань між дослуханням і здачею національних інтересів». О.Макаров відповів, що вже саме прийняття цього проекту може свідчити про таке прохання.

Як С.Демченко не закликав усвідомити, що «всі ми граємо в гру», проект дістав більшість голосів «за». Наприкінці, як у байці, залишилось місце для моралі. І вона така: ми спостерігаємо доволі цікаву тенденцію, що поділяє нардепів уже не на фракції чи партії, а на тих, хто має здоровий глузд, і тих, хто приймає ідеологічні пігулки згідно з рецептом і розкладом. Перші — незважаючи на забарвлення політичних прапорів, усе ще прагнуть аналітично підходити до законотворчості, не забуваючи, що кожен з них — «людина мисляча». Другі — звітують «плюсиками до карми» голосами за сумнівні та вигідні тільки міжнародним партнерам ініціативи.