Закон і Бізнес


И котрафакт — туда же

Высший IP-суд должен решить множество проблем, но пока сам остается проблемой


№18 (1524) 01.05—14.05.2021
Игорь НОВИКОВ
6142

«Ах, обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад!» — писал Александр Пушкин. И пока потребители обманываются липовыми брендами, власть поддается самообману относительно сроков появления нового специализированного суда по вопросам интеллектуальной собственности.


Покладені сподівання

Під час міжнародної онлайн-конференції, яку організували Антиконтрафактний комітет INTA та юридична фірма Sayenko Kharenko, представники Міністерства внутрішніх справ, правовласників всесвітньо відомих брендів, міжнародних організацій (як-от World Customs Organization, INTERPOL) обговорили світові тенденції боротьби з контрафактом.

Спікером однієї з панельних дискусій став голова Касаційного господарського суду Богдан Львов, який уходить до складу судової палати КГС, що розглядає саме цю категорію справ. Він наголосив на актуальності та важливості порушених питань з огляду на масштаби розповсюдження контрафактної продукції, її негативний вплив на бізнес, науку, охорону здоров’я та безпеку споживачів.

Водночас Б.Львов зазначив, що судовий захист є механізмом збалансованого комплексного й ефективного врегулювання спорів з питань ІВ. На думку спікера, у боротьбі з контрафактом одним із головних факторів є своєчасне регулювання нормативно-правової бази для належної охорони авторських прав і прав промислової власності та узгодження її із загальноєвропейськими імперативами.

Доповідач акцентував увагу на необхідності якнайшвидшого початку роботи Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, і висловив переконання, що він стане важливою ланкою в протидії контрафакту. «Побудова судів за принципом спеціалізації є найбільш прогресивною формою організації діяльності судової системи, адже це надає додаткові гарантії справедливого правосуддя, розцінюється як засіб підвищення якості правосуддя, його доступності для населення та дієвості судової системи. Завдяки особливостям спеціалізованого суду забезпечується оперативність, економність та гнучкість процедури розгляду справ», — додав голова КГС.

Б.Львов нагадав, що Центр вивчення комерційного права Університету Квін Мері (м.Лондон) за підтримки Міністерства закордонних справ та розвитку Великої Британії і посольства Великої Британії в Україні протягом двох років реалізовував проект щодо суду з питань ІВ в Україні. На основі аналізу українського законодавства, а також численних консультацій із зацікавленими сторонами в Україні підготовлені рекомендації та дорожня карта, які базуються також на порівняльному дослідженні провідних юрисдикцій права ІВ.

Згідно з оцінками авторів проекту запровадження відповідних рекомендацій допоможе Україні встановити захист прав ІВ відповідно до найкращих міжнародних практик. Утім, наскільки швидко було прийнято рішення про необхідність створення такого суду та знайдено відповідне донорство для проекту, настільки надовго розтягнувся сам процес створення суду. І єдиний плюс від того — можливість перерозподілити закладене в держбюджеті на Вищий IP-суд фінансування для підтримки життєдіяльності наявних установ.

Боротьба в дії

Б.Львов також розповів про успішний багаторічний досвід розгляду господарськими судами справ, пов’язаних із захистом прав ІВ, і протидії контрафакту та детально зупинився на найбільш показових справах. Так, суд розглянув справу №910/4172/15-г, в якій оскаржувалося рішення Антимонопольного комітету щодо вчинення акту недобросовісної конкуренції через використання етикеток рибних консервів, схожих до ступеня змішування з етикетками, якими маркуються відомі споживачам і такі, що мають попит, консерви конкурента на ринку України.

В іншій справі (№910/15222/18) КГС відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним рішення АМК, оскільки дійшов висновку, що відповідач у межах визначених законом повноважень встановив неправомірне виготовлення позивачем алкогольних напоїв, оформлення та пакування яких було схожим настільки, що їх можна сплутати з вермутами Martini.

Суд захистив права на торговельну марку інших відомих виробників алкогольних напоїв. Зокрема, задоволено позовні вимоги про зобов’язання припинити виготовлення та реалізацію лікерів з використанням позначень, схожих до ступеня сплутування із зареєстрованими та добре відомими в Україні ТМ Baileys, «Бейліс». Відповідачів зобов’язано усунути оспорювані позначення з пляшок та упаковок, ділової документації, з реклами та з мережі Інтернет (справа №910/4071/17).

В іншій справі (№910/13119/17) визнано недійсними ТМ Black Jack, ТМ «Блек Джек», які схожі з ТМ Jack Daniel’s настільки, що їх можна сплутати.

На конференції вітчизняні та іноземні спікери наголошували, що проблема контрафакту як для України, так і для всього світу з кожним роком стає все актуальнішою, незважаючи на величезні зусилля, яких докладають держави та бізнес для боротьби із цим явищем.

У серпні 2020 року міжнародна дослідницька компанія Euromonitor International передбачила, що втрати світової економіки мали становити 3%, або $2,2 трлн. А чи вдасться Україні компенсувати бодай щось, поки Вищий IP-суд проїжджає повз станцію «2021» без зупинки, — покаже час…

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Сергій БАРБАШИН,
заступник голови комітету НААУ з інтелектуальної власності, керуючий партнер Trustme Law Firm

— Чи потрібен Україні Вищий суд з питань інтелектуальної власності? У чому полягає актуальність його створення?

— Для відповіді на ваше запитання розберімося, які проблеми виникають сьогодні при вирішенні даної категорії спорів.

По-перше, це підсудність. Спори розглядаються цивільними, господарськими та адміністративними судами. Для звернення до кожного суду є власні підстави. Час від часу є комплексні позовні вимоги та спори з різними суб’єктами. І виникає запитання: до якого суду все ж таки звертатися? Іноді питання є колізійними. Так було з обранням суду для визнання недійсним охоронного документа. Як наслідок, сторони процесу можуть понести часові й фінансові витрати при зверненні не до тієї юрисдикції.

По-друге, досвід суддів. На мою думку, спори повинні розглядатися профільними суддями, які постійно залучені до розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Оскільки потрібен як достатній «практичний» час у сфері, так і досвід для належної оцінки справи та винесення правильного судового рішення.

По-третє, це єдність практики. Час від часу можна зустріти протилежні рішення судів за однаковими позовними вимогами. Як наслідок, виникає проблема передбачуваності судових рішень, належної оцінки шансів сторін перед зверненням до суду. Існують і процесуальні питання, які варто належним чином урегулювати. Наприклад, експертиза та залучення експертів залежно від предмета спору, оцінка доказів, процедура роботи з електронними доказами тощо.

 

На мою думку, Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні дійсно потрібен. Це буде великим досягненням для сфери інтелектуальної власності та залучених до неї учасників (суддів, адвокатів, експертів). Ми зможемо подолати як наведені вище проблеми, так і рухатися до передбачуваності судових рішень як головної складової реалізації принципів законності та змагальності сторін.

Покладені сподівання

Під час міжнародної онлайн-конференції, яку організували Антиконтрафактний комітет INTA та юридична фірма Sayenko Kharenko, представники Міністерства внутрішніх справ, правовласників всесвітньо відомих брендів, міжнародних організацій (як-от World Customs Organization, INTERPOL) обговорили світові тенденції боротьби з контрафактом.

Спікером однієї з панельних дискусій став голова Касаційного господарського суду Богдан Львов, який уходить до складу судової палати КГС, що розглядає саме цю категорію справ. Він наголосив на актуальності та важливості порушених питань з огляду на масштаби розповсюдження контрафактної продукції, її негативний вплив на бізнес, науку, охорону здоров’я та безпеку споживачів.

Водночас Б.Львов зазначив, що судовий захист є механізмом збалансованого комплексного й ефективного врегулювання спорів з питань ІВ. На думку спікера, у боротьбі з контрафактом одним із головних факторів є своєчасне регулювання нормативно-правової бази для належної охорони авторських прав і прав промислової власності та узгодження її із загальноєвропейськими імперативами.

Доповідач акцентував увагу на необхідності якнайшвидшого початку роботи Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, і висловив переконання, що він стане важливою ланкою в протидії контрафакту. «Побудова судів за принципом спеціалізації є найбільш прогресивною формою організації діяльності судової системи, адже це надає додаткові гарантії справедливого правосуддя, розцінюється як засіб підвищення якості правосуддя, його доступності для населення та дієвості судової системи. Завдяки особливостям спеціалізованого суду забезпечується оперативність, економність та гнучкість процедури розгляду справ», — додав голова КГС.

Б.Львов нагадав, що Центр вивчення комерційного права Університету Квін Мері (м.Лондон) за підтримки Міністерства закордонних справ та розвитку Великої Британії і посольства Великої Британії в Україні протягом двох років реалізовував проект щодо суду з питань ІВ в Україні. На основі аналізу українського законодавства, а також численних консультацій із зацікавленими сторонами в Україні підготовлені рекомендації та дорожня карта, які базуються також на порівняльному дослідженні провідних юрисдикцій права ІВ.

Згідно з оцінками авторів проекту запровадження відповідних рекомендацій допоможе Україні встановити захист прав ІВ відповідно до найкращих міжнародних практик. Утім, наскільки швидко було прийнято рішення про необхідність створення такого суду та знайдено відповідне донорство для проекту, настільки надовго розтягнувся сам процес створення суду. І єдиний плюс від того — можливість перерозподілити закладене в держбюджеті на Вищий IP-суд фінансування для підтримки життєдіяльності наявних установ.

Боротьба в дії

Б.Львов також розповів про успішний багаторічний досвід розгляду господарськими судами справ, пов’язаних із захистом прав ІВ, і протидії контрафакту та детально зупинився на найбільш показових справах. Так, суд розглянув справу №910/4172/15-г, в якій оскаржувалося рішення Антимонопольного комітету щодо вчинення акту недобросовісної конкуренції через використання етикеток рибних консервів, схожих до ступеня змішування з етикетками, якими маркуються відомі споживачам і такі, що мають попит, консерви конкурента на ринку України.

В іншій справі (№910/15222/18) КГС відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним рішення АМК, оскільки дійшов висновку, що відповідач у межах визначених законом повноважень встановив неправомірне виготовлення позивачем алкогольних напоїв, оформлення та пакування яких було схожим настільки, що їх можна сплутати з вермутами Martini.

Суд захистив права на торговельну марку інших відомих виробників алкогольних напоїв. Зокрема, задоволено позовні вимоги про зобов’язання припинити виготовлення та реалізацію лікерів з використанням позначень, схожих до ступеня сплутування із зареєстрованими та добре відомими в Україні ТМ Baileys, «Бейліс». Відповідачів зобов’язано усунути оспорювані позначення з пляшок та упаковок, ділової документації, з реклами та з мережі Інтернет (справа №910/4071/17).

В іншій справі (№910/13119/17) визнано недійсними ТМ Black Jack, ТМ «Блек Джек», які схожі з ТМ Jack Daniel’s настільки, що їх можна сплутати.

На конференції вітчизняні та іноземні спікери наголошували, що проблема контрафакту як для України, так і для всього світу з кожним роком стає все актуальнішою, незважаючи на величезні зусилля, яких докладають держави та бізнес для боротьби із цим явищем.

У серпні 2020 року міжнародна дослідницька компанія Euromonitor International передбачила, що втрати світової економіки мали становити 3%, або $2,2 трлн. А чи вдасться Україні компенсувати бодай щось, поки Вищий IP-суд проїжджає повз станцію «2021» без зупинки, — покаже час…

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Сергій БАРБАШИН,
заступник голови комітету НААУ з інтелектуальної власності, керуючий партнер Trustme Law Firm

— Чи потрібен Україні Вищий суд з питань інтелектуальної власності? У чому полягає актуальність його створення?

— Для відповіді на ваше запитання розберімося, які проблеми виникають сьогодні при вирішенні даної категорії спорів.

По-перше, це підсудність. Спори розглядаються цивільними, господарськими та адміністративними судами. Для звернення до кожного суду є власні підстави. Час від часу є комплексні позовні вимоги та спори з різними суб’єктами. І виникає запитання: до якого суду все ж таки звертатися? Іноді питання є колізійними. Так було з обранням суду для визнання недійсним охоронного документа. Як наслідок, сторони процесу можуть понести часові й фінансові витрати при зверненні не до тієї юрисдикції.

По-друге, досвід суддів. На мою думку, спори повинні розглядатися профільними суддями, які постійно залучені до розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Оскільки потрібен як достатній «практичний» час у сфері, так і досвід для належної оцінки справи та винесення правильного судового рішення.

По-третє, це єдність практики. Час від часу можна зустріти протилежні рішення судів за однаковими позовними вимогами. Як наслідок, виникає проблема передбачуваності судових рішень, належної оцінки шансів сторін перед зверненням до суду. Існують і процесуальні питання, які варто належним чином урегулювати. Наприклад, експертиза та залучення експертів залежно від предмета спору, оцінка доказів, процедура роботи з електронними доказами тощо.

На мою думку, Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні дійсно потрібен. Це буде великим досягненням для сфери інтелектуальної власності та залучених до неї учасників (суддів, адвокатів, експертів). Ми зможемо подолати як наведені вище проблеми, так і рухатися до передбачуваності судових рішень як головної складової реалізації принципів законності та змагальності сторін.