Закон і Бізнес


Агрессивный подсудимый


№17 (1523) 24.04—30.04.2021
5842

Угроза убийством или насилием считается законченным преступлением с момента ее доведения до сведения потерпевшего независимо от осуществления. Такое заключение сделал ВС в постановлении №720/2182/18, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

23 березня 2021 року                     м.Київ                                №720/2182/18

Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді — Марчук Н.О.,
суддів: МАКАРОВЕЦЬ А.М., МАРИНИЧА В.К.—

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Макогона М.В. на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14.07.2020 та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26.10.2020 стосовно Особи 1, Інформація 1, уродженця с. Ольгополь Сланецького району Миколаївської області, який проживає за Адресою 1, за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.1 ст.377 Кримінального кодексу.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

Вироком Новоселицького районного суду від 14.07.2020, залишеним без змін ухвалою Чернівецького АС від 26.10.2020, засуджено Особу 1 за:

ч.1 ст.345 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки;

ч.1 ст.377 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено Особі 1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

На підставі ст.71 КК за сукупністю даного вироку та вироку Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24.01.2019 Особі 1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, крім житла.

За вироком суду Особу 1 визнано винуватим у тому, що він 4.04.2018 приблизно о 17:00, знаходячись у залі судових засідань Новодністровського міського суду, куди його було доставлено в якості обвинуваченого для проведення судового засідання у кримінальному провадженні №*0139 за ч.2 ст.187 КК, умисно ображав прокурора Кельменецької місцевої прокуратури Особу 2, висловлюючись у його бік нецензурною лайкою, погрожував йому насильством та вбивством.

Того ж дня, в той же час, Особа 1 під час проведення судового засідання у кримінальному провадженні №*0139 за ч.2 ст.187 КК висловлював претензії з приводу проголошення вироку стосовно нього, умисно ображав головуючого у справі суддю Особу 3 нецензурною лайкою, погрожував їй насильством та убивством у зв’язку з її діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Макогон М.В., не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно Особа 1 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, а кримінальне провадження стосовно його підзахисного — закрити. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно засудив Особу 1 за ч.1 ст.345, ч.1 ст.377 КК, оскільки злочин за ч.1 ст.345 КК його підзахисний не вчиняв, а за ч.1 ст.377 КК — відсутній склад злочину.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав подану скаргу, просив її задовольнити, скасувати судові рішення, а кримінальне провадження — закрити.

Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без зміни <…>.

Мотиви Суду

У поданій касаційній скарзі захисник ставить питання щодо безпідставного засудження Особи 1 за ч.1 ст.345, ч.1 ст.377 КК.

Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.

Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості Особи 1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.1 ст.337 КК, та правильність кваліфікації його дій за даними нормами кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви.

Той факт, що засуджений Особа 1, вчинив погрозу насильством, убивством стосовно працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням ним службових повноважень та погрозу насильством, вбивством стосовно судді у зв’язку з її діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя, підтверджується показаннями потерпілих Особи 2, Особи 3, свідків Особи 4, Особи 5, Особи 6, Особи 7 та даними, що містяться в аудіозаписах судових засідань від 4.04.2018.

Так, потерпілий Особа 2 показав, що він працює на посаді прокурора Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області, брав участь на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні за обвинуваченням Особи 1 за ч.2 ст.187 КК. 4.04.2018 перед початком судового засідання Особа 1 у залі судового засідання погрожував йому, а після того, як суддя вийшла до нарадчої кімнати, кричав, що заріже його, та він буде гнити в канаві. При цьому Особа 1 виражався нецензурною лайкою, його погрози він сприймав як реальні. Під час того, як суддя Особа 3 проголошувала вирок, Особа 1 викрикував нецензурні слова, поводився агресивно, погрожував насильством стосовно нього й судді та вбивством судді.

Потерпіла Особа 3 показала, що вона працює на посаді судді Новодністровського міського суду. 4.04.2018 вона продовжила розгляд кримінального провадження стосовно Особи 1 за ч.2 ст.187 КК. Приблизно о 17 год. вона вийшла із нарадчої кімнати та, перебуваючи в мантії з нагрудним знаком в залі судових засідань, почала проголошувати вирок. Під час зачитування мотивувальної частини вироку Особа 1 почав погрожувати їй насильством сексуального характеру та вбивством, висловлюючись нецензурними словами, поводився агресивно. Погрози Особи 1 вона сприймала як реальні, оскільки останній був раніше судимий за насильницькі злочини.

Свідки Особа 4, Особа 5, Особа 6, Особа 7 показали, що у квітні 2018 року вони були присутні під час проголошення вироку стосовно Особи 1 та підтвердили факт агресивної поведінки обвинуваченого, який виражався нецензурними словами, погрожував прокурору насильством, а судді — насильством сексуального характеру та вбивством.

Відповідно до аудіозапису судового засідання від 4.04.2018, під час проголошення суддею Особою 3 вироку стосовно Особи 1 чути погрози судді насильством сексуального характеру та погрози вбивством, а також погрози прокурору насильством і вбивством.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог стст.85—87, 89, 94, 95 Кримінального процесуального кодексу.

Суд уважає, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.22, ч.1 ст.337 КПК щодо змагальності сторін, рівності прав на збирання та подання доказів і судового розгляду в межах висунутого обвинувачення.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості Особи 1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів поза розумним сумнівом належним чином обґрунтовані та вмотивовані.

Вирок суду першої інстанції стосовно Особи 1 відповідає вимогам стст.370, 374 КПК.

Також не заслуговують на увагу твердження захисника про неправильну кваліфікацію дій його підзахисного.

Частиною 1 ст.345 КК встановлено відповідальність за погрози вбивством, насильством або знищення чи пошкодження майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

Злочин вважається закінченим з моменту сприйняття змісту погрози.

Частиною 1 ст.377 КК передбачено відповідальність за погрози вбивством, насильством або знищення чи пошкодження майна стосовно судді, народного засідателя чи присяжного, а також стосовно їхніх близьких родичів у зв’язку з їхньою діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.

Вказаний злочин визнається закінченим з моменту доведення погрози до відома потерпілого незалежно від її здійснення.

За матеріалами кримінального провадження встановлено, що Особа 1, будучи доставленим у зал судових засідань для розгляду кримінального провадження стосовно нього, під час проголошення вироку, вчинив погрозу насильством, убивством стосовно прокурора Кельменецької місцевої прокуратури Особи 2 та погрозу насильством, убивством стосовно судді Новодністровського міського суду Особи 3 у зв’язку з її діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя.

Потерпілі Особа 2 і Особа 3 сприймали такі погрози як реальні, бо Особа 1 раніше неодноразово засуджувався за насильницькі злочини.

Такі дії Особи 1 суд першої інстанції правильно кваліфікував за ч.1 ст.345, ч.1 ст.377 КК, з чим погоджується й колегія суддів касаційної інстанції.

Відповідно до ст.65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості скаоєного злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи Особі 1 за сукупністю злочинів та вироків покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу винуватого, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, тобто дотримався вимог стст.50, 59, 65—67, 70, 71 КК.

Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим Суд не знаходить.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції, зокрема, за апеляційною скаргою захисника, доводи якої аналогічні доводам його касаційної скарги, з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412—414 КПК перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які залишив скаргу без задоволення.

За результатами перегляду вироку суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом та врахованих при доведенні винуватості Особи 1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, належним чином умотивувавши свої висновки.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.419 КПК.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст.412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись стст.441, 442 КПК, ВС

постановив:

Касаційну скаргу захисника Макогона М.В. залишити без задоволення, а вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14.07.2020 та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 26.10.2020 стосовно Особи 1 — без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.