Закон і Бізнес


Председатель ССО Валерий Бондарь:

«Мы являемся неотъемлемой частью справедливости в Украине»


Валерий Бондарь: «Мы являемся неотъемлемой частью справедливости в Украине»

№14 (1520) 03.04—09.04.2021
Юлия БОЙКО
310486

«ЗиБ» встретился с главой Службы судебной охраны Валерием БОНДАРЕМ накануне ее второй годовщины, которую здесь будут отмечать в конце недели. Сейчас главный офис ССО физически располагается в бывшем помещении Шевченковского районного суда столицы. Атмосфера здесь царила рабочая и немного предпраздничная.


«Будь-яка людина, що прибула в суд, має почуватися в безпеці»

— Валерію Івановичу, 4 квітня Служба судової охорони відсвяткує свою другу річницю. З якими досягненнями і напрацюваннями орган підходить до цієї дати?

— Дійсно, де-юре ми почали формувати нашу службу 4.04.2019 — з нуля, без фундаменту з усіма підрозділами та структурами. Я на той час був заступником командувача Національної гвардії (з громадської безпеки), мав і маю звання генерал-майора. І частенько друзі та керівники казали, що зараз утримати те, що є, дуже важко, а створити щось нове — тим паче. Усі казали, що це на рівні неможливого.

Але, як кажуть, один у полі не воїн. Я зібрав команду, яка спроможна працювати. Подав документи на конкурс і виграв його. Тож 21.03.2019 мене призначили головою ССО. А 4.04.2019 було затверджено Положення про Службу судової охорони. Напередодні Кабмін затвердив постанову «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони». 6 квітня я склав присягу, і ми почали працювати.

На той час працівником служби в масштабах України був я один. Колеги з’явились аж 13 червня, це були мої заступники.

Тож нам є чим пишатися. Наразі ми прийняли під свою охорону 492 установи судової влади, розташовані в 524 будівлях по всій Україні. Також на сьогодні ми гарантуємо безпеку 18 суддям, котрі перебувають під нашою фізичною охороною.

— На вашу думку, це багато?

— Коли йде мова про суддів, щодо яких існує пряма загроза, то, як для нашої країни, це досить багато. У Канаді, наприклад, під цілодобовою охороною лише 2 судді. В Америці — 9. І сьогодні прийшла постанова про взяття ще однієї судді в одному з регіонів під особисту безпеку ССО. Це досить серйозно: сьогодні лунає чимало погроз на адресу суддів.

Водночас ССО — це охорона громадського порядку й охорона безпеки не тільки суддів і працівників апарату, а й усіх учасників судових процесів. Будь-яка людина, що прибула в суд, повинна почуватися в безпеці.

— Як орган захищає саме суддів?

— У нас є підрозділ особистої безпеки суддів. Часто думають, що він має шалений штат і шалену кількість людей. А в ньому лише 122 особи на всю країну — у 9 областях. Цифра невелика. Але ці люди пройшли підготовку у відповідних навчальних підрозділах, ми проводили їх перепідготовку в Інституті управління державної охорони України Київського національного університету ім.Т.Шевченка.

Також у 2020 році ми створили власний навчальний центр, який отримав ліцензію Міністерства освіти. І вже у вересні минулого року з керівниками судової влади я відкрив цей заклад у Вінниці. Свій, який готує також особистих охоронців.

— Яка країна для вас є прикладом дієвого захисту своїх суддів? Чого не вистачає Україні для того, щоб служителі Феміди почали почуватися в безпеці? Якісь механізми захисту ви запозичили з міжнародного досвіду?

— Не можна взяти за основу будь-яку тактику будь-якої структури світу. Бо ми маємо свій розвиток, свою судову владу, свої закони і навіть свій менталітет. Але за певними критеріями ми орієнтувалися на службу шерифів штату Британська Колумбія (Канада). Там ми дійсно побачили організацію служби, побудованої на професіоналізмі і повазі. Це дуже рідкісна силова структура, яку мені довелося бачити в світі. Хоча я маю досить великий міжнародний досвід.

Розкажу, які ще силові структури гідні уваги, — це маршали США. Вони працюють у більшому обсязі, і безпека суддів та конвоювання підсудних — одне із завдань цієї служби. Шерифи також конвоюють підсудних у судові установи.

— Які події на другому році служби стали для вас випробувальними? XVIII з’їзд суддів став стресовим? Чи вдалося запобігти основним загрозам?

— З’їзд дійсно став невеликим, але екзаменом на нашу зрілість. І готовність до виконання завдань, що раптово виникають. У соціальних мережах лунали погрози на адресу делегатів. Ми елементарно це відстежували з відкритих джерел, а також організували взаємодію з іншими силовими структурами України, як і обмін інформацією.

У нас не так багато людей, яких ми можемо відірвати від служби, але на з’їзд ми зібрали з усієї України достатню кількість осіб, зокрема наші підрозділи швидкого реагування. Плюс інші підрозділи. І змогли забезпечити, у взаємодії з Національною поліцією і Національною гвардією, стовідсоткову безпеку громадського порядку ззовні і всередині «Президент Холу». Я поставив би оцінку своїм підлеглим «добре».

«Наше головне завдання — забезпечити повну безпеку всіх учасників і першочергово — безпеку суддів»

— Та все ж, як ССО дає собі раду без оперативних підрозділів? Адже, щоб ефективно протидіяти масовим акціям, потрібно виявляти організаторів до того, як подія відбудеться. Як за відсутності оперативників ви справляєтеся з такими загрозами?

— Ми щоденно, перед будь-яким резонансним процесом, моніторимо ситуацію навколо нього, а також ситуацію в місті, у суді, ситуацію, яка може раптово змінитися. Цю інформацію досить легко віднайти. Фактично, те, що раніше було закритим, сьогодні є у відкритих джерелах — Інтернеті, соціальних мережах. У 80—90% випадків відомості беремо звідти. Крім того, є спільний наказ з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки. У разі виникнення загроз ми можемо своєчасно відреагувати.

До речі, на всю Україну ми маємо лише 148 співробітників підрозділів швидкого реагування. У кожній із 9 областей, де їх утворено, — по 10—15 осіб. І вони мобільні. От зараз у Лебедині Сумської області слухається серйозна резонансна справа. Але в Сумах, де розміщено територіальне управління, немає такого підрозділу. Тож він виїжджає із Харкова.

Знаєте, як ми розраховуємо чисельність підрозділу? Під автомобілі. Так проводять розрахунки у всіх силових структурах європейських країн.

— 10 людей уміщає одне авто?

— Штат підрозділу швидкого реагування складає 15 осіб. У нас вони поки що не укомплектовані стовідсотково. Немає грошей доукомплектовувати. У мікроавтобус уміщається 8 людей — відділення. У 9 областях у нас є по два відділення. Кожна область відповідає за 2—4 області. Тож 8 людей приїхали, вони екіпіровані, навчені. Навантаження на них — шалене. Адже вони працюють в усіх областях, плюс своя область. Плюс якщо раптом виникає необхідність, ми посилюємо ними будь-який пост на добу—дві. Тобто ці 148 людей відпрацьовують по повній.

Як і підрозділ фізичної безпеки, де, як я казав, у нас наразі всього лише 122 особи при кількості суддів під особистою охороною — 18. Навантаження теж величезне. Але ми навчилися організовуватися. Ми впроваджуємо власні тактичні прийоми, що дають повну безпеку будь-якому судді, який перебуває під фізичною охороною ССО.

— На минулому тижні активісти атакували Офіс Президента. Повибивали шибки на дверях, спаплюжили фасад будівлі. У продовження теми вони обіцяють влаштувати акцію під час розгляду апеляції у «справі Стерненка». Співробітники ССО також будуть мовчки спостерігати за безчинствами та вандалізмом, аби тільки «не провокувати активістів»? Якими будуть ваші інструкції щодо дотримання порядку під час такої акції?

— В охороні громадського порядку на вулицях України ми не можемо дублювати Нацполіцію, бо саме вона несе відповідальність за це. Ми відповідаємо повністю за судові установи. Ми все зробимо, щоб у взаємодії з НП забезпечити повну охорону громадського порядку під час будь-якого резонансного процесу.

Але ми 100% поза політикою. Я не хочу політизувати несення служби своїми підлеглими. Під час будь-якого процесу ми робимо все можливе, щоб охорона громадського порядку в самому процесі, а також навколо нього була повною. І наше головне завдання — забезпечити повну безпеку всіх учасників і першочергово — безпеку суддів.

— На початку року з вашої подачі ВРП звільнила Олександра Гавришука. Чому ви спостерігали за такою негідною поведінкою свого зама так довго? Невже потрібно було чекати інформації щодо частки капіталу в іноземній компанії, щоб мати можливість звільнити співробітника за ті самі прогули або дивну поведінку, яка мала місце?

— Якби я призначав свого заступника, то міг би і негайно реагувати. Я призначаю усіх, крім заступників, — їх призначає за результатом конкурсу ВРП. І зараз ВРП відпрацювала просто ідеально і швидко. Були заходи, які треба було підготувати на засідання — проведення дисциплінарної комісії, наприклад. У зв’язку з тим, що він у той час перебував, а точніше — рахувався на лікарняному, процеси затягувалися. Він направляв своїх представників — адвокатів тощо.

— Він — це О.Гавришук?

— Так. А ВРП — це суперпрофесіонали, і вони побачили низку порушень, і, як кажуть, за сукупністю звільнили його з посади. Якби була порушена процедура, він мав би можливість через суд оскаржити рішення про звільнення. Тому процес неможливо було пришвидшити — потрібно було витримати всі процедури.

— І як воно: бути стороною в такому процесі?

— Це для нас — навчання й урок.

«Ми є невід’ємною частиною справедливості в Україні»

— Як нині проходить добір до ССО? Чи багато бажаючих прийти на таку роботу? І як зараз призначаються ваші заступники?

— Зараз усі мої заступники на місцях, усі призначені. Посаду заступника керівника апарату скорочено за погодженням з Державною судовою адміністрацією.

Усі силові структури комплектуються з одного ринку праці, зокрема й ССО. Аби потрапити до нас, треба пройти: спецперевірку і співбесіду, здати заліки з фізпідготовки, для офіцерських посад — тестування. І все одно до нас ідуть більше. Тому що ССО, як я уже казав, це серед усього ще й канадський досвід. Це інше ставлення.

Стати частиною такого колективу мають бажання дуже багато людей. Ми все робимо, щоб у нас також були щасливі люди. А щаслива людина — це та, яка зранку із задоволенням іде на роботу, а увечері — додому. Ось і все.

Сьогодні в конкурсах беруть участь досить багато бажаючих, але у зв’язку з недостатнім рівнем фінансування конкурси ми зараз проводимо частково. Змінюємо тактичні прийоми, вносимо зміни в штатну структуру — для того, щоби мінімальною кількістю людей забезпечити повну охорону всіх судів України.

— Співробітники служби розуміють, що вони захищають не просто судовий орган, а справедливість у країні?

— Справедливість в Україні захищають усі люди в погонах, що відповідають за безпеку й оборону. Ми є невід’ємною частиною справедливості в Україні. Наша країна має достатню кількість силових структур, які опікуються питаннями безпеки як держави, так і її громадян. Це і Збройні сили, і Національна гвардія, і Національна поліція, і Служба безпеки, і Управління державної охорони, і віднедавна Служба судової охорони (свої слова голова ССО ілюструє на папері: малює синтез між силовими структурами трьох гілок влади, які поєднує одна спільна лінія. — Прим. ред.). У нас є спільний наказ з усіма цими органами, і ми діємо з єдиною метою — забезпечити безпеку в цілому у суспільстві.

«Усі суди, які з нами працюють, думаю, відчули зміни в безпеці»

— Які цілі служба ставить перед собою на найближчий час та як ви плануєте їх реалізовувати?

— Наша мета (відповідно до Стратегії розвитку ССО до 2022 року) — узяти під охорону всі об’єкти судової гілки влади, абсолютно всі. Крім Конституційного та Верховного судів, які охороняє УДО. Якщо законодавці переглянуть закон, я готовий і ці два суди забезпечити безпекою й охороною.

Крім того, наприкінці 2021 року розглядатимемо питання поставлення нових завдань перед службою, а саме — конвоювання підсудних у судові установи. До мене також звертаються ряд голів судів і керівники судової влади щодо питання передачі ССО низки функцій Державної виконавчої служби — у розряді виконання рішень судів України. Ці питання в цілому в перспективі можуть лягти на новостворену ССО.

Ми прийняли 492 суди. Але будь-який суд у країні, який сьогодні розглядає резонансну справу і який поки не перебуває під нашою охороною, звертається до нас, і ми, екіпіровані підготовлені люди, забезпечуємо повну безпеку судового процесу.

— Суддя, переймаючись за своє життя, може зателефонувати вам? І якою буде реакція?

— Ми виробили чіткий алгоритм дій. У кожній області є керівник територіального управління. Він визначить, які є ризики, з’ясує деталі. Утім, для того щоб ми взяли суддю під фізичну охорону, голова суду має винести мотивовану постанову. У ній чітко визначить причини і строки, на які потрібно взяти суддю під особисту охорону.

Таких суддів сьогодні є дуже багато. Знаєте, у цьому році я отримав понад 100 листів від голів судів і навіть мерів міст з подяками за дії моїх працівників, у цілому за ССО. Ми мислимо позитивно, але, ви знаєте, не всі поділяють позитив. Дуже багатьом людям не подобається наш стрімкий розвиток, і вони шукають хоч що-небудь, негатив хоч десь, і виливають усе це в мережу.

— Хто це?

— Вони варті окремого інтерв’ю. Це дві людини, які, коли це прочитають, зрозуміють, що мова про них. Тож дві людини, які вбачають у ССО лише негатив. Але ці два українці в перспективі зрозуміють, що вони помиляються.

А знаєте, що насправді в основі всіх наших підрозділів лежить превенція? Запобігання. У нас немає бажання застосовувати будь-які заходи фізичного впливу до людини. Основний захід впливу — це слово. І повірте, люди, одягнені в однострій, мають відповідні навички й екіпіровку. Лише їхній погляд часто запобігає негативним наслідкам. Іще ми вилучаємо масу заборонених предметів, які могли б бути пронесені в суд і застосовані. Усі суди, які з нами працюють, я думаю, відчули зміни в безпеці.

— Але ж для того, щоби взяти більше обов’язків, потрібно мати й більше людей…

— Ми дійсно зараз менше проводимо конкурсів. Тому що ми лише на 33% від потреби забезпечені коштами. Це досить важко. Я вам покажу (Валерій Іванович шукає папірець серед документів на столі.Прим. ред.)... Ось, його принесли мені колеги. Усе подобається моїм людям, але вони хочуть отримувати трохи більшу зарплата. Найвища зарплата в контролерів, які безпосередньо працюють у судах, — 13 тис. грн. Вони хочуть 14 — 20 тис. грн.

Я розумію, що молода людина має винаймати житло, і ще є безліч потреб. Тож 13 тис. — це досить мало. Але в судової влади немає відповідного фінансування. У законі «Про судоустрій і статус суддів» написано: на рівні, не меншому, ніж у працівників поліції. Ми дотримуємся вимог і отримуємо, як працівники Нацполіції.

— Тобто ці люди, які хочуть більшу зарплату, швидше за все, підуть?

— Не думаю. Знаєте, якщо молоду людину, яка ще не має великого досвіду, запитати: «Скільки ти хочеш отримувати?», то вона відповість: «Мільйон!». Але це нормально, коли людина, яка зараз отримує 13 тис., просить 14—15 тис. Люди просто розраховують на власні сили. Мені це дуже подобається, і я б хотів усе зробити, щоб мої люди виконували дуже професійно свої обов’язки за гідне грошове забезпечення.

Я розумію, в Україні зараз дуже складний період. І дуже вдячний нашим законодавцям, які дали цей бюджет, навіть 33% дають змогу виконувати всі поставлені законом завдання. Повірте, до кінця року зроблю все, щоб узяти під охорону максимальну кількість судів, змінюючи все: підхід, штат. У будь-який спосіб, але ми зможемо домогтися виконання закону. Ми — нова структура серед силовиків, але вже стали рівними партнерами інших силових органів.

Зараз ми беремо участь у різного рівня змаганнях разом з ними й займаємо призові місця — й у стрільбі, й у боротьбі, й у рукопашному бою. Ми віримо, що в нас професіонали. Он наше гасло на стіні, на календарі, — «Професійність, пильність, безпека, правосуддя». Тому, коли я беру людину на роботу, мене цікавлять дві речі — порядність і професіоналізм. Усе. Якщо людина порядна, ми зробимо її професіоналом. Якщо ж це професіонал, але не порядний — нічого не вдієш, це вже тавро.

Повірте, ми однієї крові з усіма суддями України, працівниками апарату. Ми зробимо все, щоб їм працювалося комфортно.

«Ми не хочемо з неба зірок, а лише того, що має будь-яка силова структура»

— «ЗіБ» щиро бажає вам успіхів у втіленні всіх добрих намірів. Ми також уболіваємо за правників і суддів, за їх безпеку, а також за краще майбутнє країни.

— І ми також дуже вболіваємо та все робимо для цього. У 2019 році хтось сказав: якщо за два роки ми візьмемо 50 судів під охорону, то займемо передове місце. У перший рік — 189! Почали в листопаді, а вже до грудня в нас було 160. Ніхто не міг зрозуміти, як ми це зробили з мінімальними коштами й затратами. Наступного року ми мали взяти 400 судів, а прийняли більше. У 2021 році ми маємо взяти під охорону всі суди…

Утім, нам щороку дають усе менше й менше коштів. У 2020-му це було 47% від потреби. Але нас це не лякає. Ми вдячні за те, що маємо. І хочемо довести, що в першу чергу гарантувати безпеку дасть змогу наш професіоналізм.

Звичайно, нам також хочеться ще низки змін у законі. Тому що нині чинними є усього 6 статей, що регулюють функції нашої силової структури.

— Яких саме законодавчих змін?

— Щоб прописали соціальний пакет, уточнили порядок проходження служби і низку дисциплінарних питань, аби на нас також поширювався дисциплінарний статут Нацполіції. Ми не хочемо з неба зірок, а лише того, що має будь-яка силова структура. Більше нічого.

— Як ви відсвяткували 21 березня, день призначення? Цьогоріч у вас була відпустка. Можливо, вдало скористалися часом?

— Цікаве ви поставили запитання. 21 березня 2019 року мене призначили, але до 6 квітня я ще був волонтером і не зайняв посади, а з 6 квітня до 13 червня був єдиним працівником ССО в Україні. Як я відсвяткував? (Ніби трохи зніяковів.Прим. ред.). Ну... Зі своєю дочкою, онукою. Просто прогулялися.

— Ходили до парку?

— Та ні. Приїхали в село до батьків і гребли сіно (сміємося).