Посягательство на бюджет

Мошенничество с НДС: непригодная статья с противоречивыми понятиями

Для новой структуры (Бюро экономической безопасности Украины) придумали новый состав преступления — мошенничество с налогом на добавленную стоимость. Это вызывает определенные опасения из-за несуразицы, связанной с предложенной редакцией соответствующей статьи Уголовного кодекса.

Які кошти є бюджетними

Проект «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» (№3959-1) прийнятий Верховною Радою поки що тільки в першому читанні. Ним серед іншого передбачається внесення до Кримінального кодексу нової ст.222² «Шахрайство з податком на додану вартість».

У преамбулі статті «шахрайство з ПДВ» визначається як «розкрадання або незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування, а так само подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, вчинені шляхом подання завідомо неправдивих відомостей, в тому числі в результаті використання завідомо підробленого документа».

Утім, у такій редакції стаття непридатна для застосування, оскільки містить суперечливі поняття.

Податковий кодекс визначає, що бюджетне відшкодування — це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження його правомірності за результатами перевірки платника (п.14.1.18).

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Переказування коштів до державного бюджету в системі здійснюються із цих рахунків. З рахунку платника в СЕА гроші перераховуються до бюджету в сумі податкових зобов’язань, що підлягають сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника за його заявою — у розмірі, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з ПДВ.

Бюджетний кодекс визначає, що бюджетними коштами є належні відповідно до законодавства надходження та витрати бюджету. Тобто «отримання бюджетного відшкодування» жодного стосунку до «бюджетних коштів» чи «розкрадання або незаконного заволодіння» ними не має і мати не може!

Річ у тім, що до запровадження системи електронного адміністрування платник на звітну дату або сплачував ПДВ до бюджету, або за результатами діяльності подавав заявку на повернення коштів із бюджету. Сьогодні платник облікововує кошти, необхідні для того, щоб виписати податкову накладну, на своєму рахунку в казначействі. Придбаваючи товар, покупець сплачує його вартість продавцю. Останній відвантажує товар і реєструє в СЕА податкову накладну, що, по суті, є платіжкою, за якою казначейство перераховує суму ПДВ, зазначену в накладній, з рахунку продавця в казначействі на аналогічний рахунок покупця. Ці гроші є коштами платників і жодного стосунку до бюджетних не мають.

На звітну дату платник подає декларацію, на підставі якої частина коштів або списується в бюджет, або повертається на рахунок платника (після проходження відповідних процедур, перевірок тощо). Така процедура в ПК продовжує визначатись як бюджетне відшкодування. Хоча платник отримує на рахунок свої кошти, а не бюджетні. Тобто якщо навіть платнику неправомірно були переказані гроші з казначейського на розрахунковий рахунок, він не скоїв крадіжки коштів бюджету.

«Заволодіння» з дозволу ДПС

На цьому опис проблем можна було б завершити, але, аби законодавець не нарікав, що всі зауваження не викладають відразу, продовжимо.

Розкрадання — це «навмисне протиправне обернення винною особою певним способом колективного чи державного майна на користь свою або іншої особи з корисливих спонукань». Під незаконним заволодінням слід розуміти вчинене умисно з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом майна у власника чи користувача всупереч їх волі.

Бюджетне відшкодування за визначенням відбувається за умов підтвердження його правомірності. Таке підтвердження здійснює (на сьогодні) адміністратор СЕА ПДВ — Державна податкова служба.

Отже, складно стверджувати про розкрадання або незаконне заволодінні коштами, якщо правомірність відшкодування підтверджена ДПС — органом, уповноваженим на це ПК та законами.

У даній ситуації не відбувається заволодіння майном власника проти його волі або умисне протиправне звернення особою майна на свою користь. Адже передачу майна державний орган здійснює за результатами перевірки. Якщо перевірка проведена недобросовісно чи прийняте рішення основане на підроблених даних, такі дії підпадають під інший склад злочину.

Помилка чи умисел?

Ідемо далі. Унесення до документів неправдивих відомостей означає «внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності».

Але як слідство планує доводити умисел внесення інформації, що не відповідає дійсності, відокремлюючи її від банальної бухгалтерської помилки? Адже в майбутній ст.222² КК йдеться про завідомо неправдиві відомості.

Чинний ПК — украй складний та об’ємний, і навіть професіонали з ДПС нерідко помиляються при його застосуванні. І чим, як не цим, пояснюється факт скасування судами адміністративної юрисдикції кожного другого податкового повідомлення-рішення?!

Подача декларації є тільки дією бухгалтера, основаною на його знаннях і досвіді. Щоб уникнути помилок, фахівці ДПС здійснюють її перевірку, особливо при відшкодуванні ПДВ. І тільки після цього відбувається відшкодування. Натомість формально ст.222² КК визначає як закінчений склад злочину саму подачу заявки на відшкодування з помилковими даними.

Під кожен податок — статтю?

У чинному КК є мінімум 11 статей, що застосовуються при розслідуванні податкових злочинів. Яких ще не вистачає? Навіщо для кожного виду податку вигадувати окрему статтю? Адже навіть теоретично не може скластися ситуації, коли є факт злочину за ст.222² і при цьому немає ст.212 «Ухилення від сплати податків, зборів, платежів» КК.

Настільки поверхова підготовка проекту, який має шанс стати законом, свідчить про серйозні проблеми із законотворчістю. Тож колеги-адвокати не раз доб’ються перемог у судах, спираючись на ці доводи, або додадуть свої. Але чи добре це для держави, коли робота її органів, у тім числі новостворюваного БЕБУ, заздалегідь зводиться до абсурду?

 

ДО ТЕМИ

Третий был непреклонен и груб,
Рвал лицо на себе, лез из платья:
«Я единственный подлинно глуп —
Ни про что не имею понятья.

Володимир ВИСОЦЬКИЙ