Надгрызенные инициативы

Президентскую реформу ВРП снова отправят в ВК через ее революционность

Несмотря на то что глава государства и парламентское большинство представляют одну политическую силу, в последнее время народные избранники все чаще проявляют самостоятельность в принятии решений. Вот и на этот раз неотложные инициативы гаранта отложили минимум на 2 недели.

Гарант почекає

Після виступу Володимира Зеленського, який анонсував проведення ще однієї нагальної судової реформи, очікувалося, що у Верховній Раді, як на початку каденції, увімкнеться «зелений принтер». Однак уже з перебігу чергового засідання Комітету ВР з питань правової політики стало зрозуміло, що нардепи нікуди поспішати не збираються.

Президентські проекти, насамперед щодо «переформатування» Вищої ради правосуддя (№5068), вирішили не розглядати. Лише рекомендували скоротити строки на подання альтернативних варіантів. Водночас, на думку нардепів, необхідно дізнатися про позицію Венеціанської комісії із цього приводу, оскільки проект №5068 «містить деякі норми, що є достатньо революційними».

Розмір має значення

На попередньому розгляді комітету опинився законопроект «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди)» (№3929) авторства Івана Калаура та інших. Суть проекту полягає в тому, аби сформувати асоціацію для осіб, які будуть визначати розмір моральної шкоди. При цьому, якщо сторони влаштовує визначена експертом сума, вони не будуть звертатися до суду.

Народний депутат Володимир Ватрас підтримав концепцію та додав, що, за його спостереженнями, судді окремих регіонів посилаються на одну й ту саму практику в певній сфері. Це призвело до того, що одна й та сама моральна шкода, завдана особі, оцінюється в одній сфері в 15 тис. грн., в іншій — у 20—25 тис. грн.

При цьому з’явилася низка спеціалістів, зокрема психологів та медиків, які надають свої висновки. А судді не мають змоги перевірити компетентність таких спеціалістів.

Його колега Василь Німченко не був таким оптимістичним: «Як без ухвали суду буде призначатись експертиза? Це є неприпустимим з точки зору процедур, адже зміни до процесуальних кодексів цим проектом не пропонуються».

Зрештою, було вирішено готувати документ для розгляду у першому читанні. А потім, як завжди, доопрацьовувати.

Книжечка чи картка?

Хоча попередній розгляд і не передбачає заглиблення у суть проекту, наступна ініціатива розділила думки народних депутатів. Розглядався проект закону «Про паспорт громадянина України у формі книжечки» (№3986), поданий Кабінетом Міністрів, та альтернативний йому — №3986-1.

Представниця Державної міграційної служби зауважила, що проект має вирішити колізію, що склалася через постанову ВР 1992 року, що визначає існування паспорту громадянина у вигляді книжечки. Тому пропонується визнати цю постанову такою, що втратила чинність. А з тим і запровадити етап поступового обміну паспортів-книжечок на пластикові ID-картки.

За логікою ДМС, це має виглядати таким чином: коли особі потрібно буде вклеювати фото у паспорт — в 25 або 45 років, фотокартки вклеювати не будуть, натомість буде замінена книжечка на картку. Особам, яким вже виповнилось 45 років, дозволяється і надалі користуватися паспортом у вигляді книжечки. Окрім того, у ДМС зазначили, що обладнання, яке випускало паспорти громадянина України у вигляді книжечки, вже знищено.

Однак у комітеті засумнівались — чи може такий проект відповідати Конституції? Зокрема, нардеп Ольга Совгиря зазначила, що, скоріше за все, такий закон може бути визнаний неконституційним, та навела як приклад рішення Великої палати Верховного Суд з цього приводу. Та і як бути тим громадянам, які через свої релігійні переконання не хочуть отримувати картку?

Зрештою, було вирішено передати цей проект на розгляд підкомітету з питань конституційності.

Анонсовані зміни

У першому читанні народні депутати розглянули проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення положень про попередній договір) №2762. І.Калаур пояснив, що проектом вносяться зміни до статей Цивільного та Господарського кодексів. Обидві ці статті містили конструкцію попереднього договору, однак не було вказано про строки, в які має бути укладений основний договір. Внаслідок цього склалася негативна судова практика.

В.Ватрас зазначив, що у всьому винний ГК, а сам він уходить до робочої групи, яка, можливо, скоро подолає всі проблеми, пов’язані з існуванням недосконалого кодексу. Отже, всі надії мають бути покладені на рекодифікацію.

Досить тривалий час обговорювали законопроект №3985 щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. І все через те, що було подано 103 правки до нього, 58 з яких будуть враховані. Ініціативу знову винесуть на комітет, аби уникнути довготривалих обговорень у сесійній залі.

Казати, що під час цього засідання комітет приймав доленосні для країни рішення, не доводиться. Разом з тим було розглянуто цілий ряд законопроектів. Отже, надгризені ініціативи вже є, та що воно таке і з чим його їсти — покаже час…