Закон і Бізнес


Будущее стучится к ГК

Удаление нежелательного контента, наследование незачатыми. Какие еще новеллы предложат для кодекса


Члени робочої групи запевнили, що спірні інститути на кшталт евтаназії та репродуктивних прав будуть винесені на загал.

№6 (1512) 06.02—12.02.2021
Алена КАУФМАН
3760

Работа над обновлением Гражданского кодекса бьет ключом, а ученые все шире открывают закулисье подготовки проекта и рассказывают о новых правах. Среди них — возможность заставить Интернет о вас забыть и наследование детьми, зачатыми после смерти наследодателя.


Випередили Наполеона

Засідання робочої групи з підготовки проекту закону щодо рекодифікації цивільного законодавства перший віце-спікер Руслан Стефанчук розпочав з екскурсу в історію. За його словами, ще у 1797-му, тобто за 7 років до прийняття кодексу Наполеона, на території України вже діяв Кодекс Східної Галичини. Щоправда, розробили його австрійці, але діяв він на території, що згодом увійшла до складу нашої країни, хоча стосувався лише сучасних Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей.

Після розставлення історичних акцентів про домінування свободолюбних мотивів у житті української нації народні депутати та науковці перейшли до обговорення.

До розроблення та запровадження нині чинного кодексу приступили ще в 1992-му, а прийняли аж через 11 років. Прикметно, що до рекодифікації нині залучені науковці, які писали й ЦК 2004 року. За словами віце-президента Національної академії правових наук України Наталії Кузнєцової, завершити роботу над цим актом їхня команда планує протягом двох років. Аби не повторилася доля проекту ЦК, який тривалий час пролежав у кабінетах Уряду без розгляду, аж поки не втрутилися нардепи. Цього разу представники науки налаштовані рішучіше.

Цікаво, що під час засідання робочої групи її члени розповіли, що на розроблення концепції не витратили жодної державної копійки.

Інвесторам невтямки

У новому кодексі науковці прагнутимуть уніфікації норм і категорій. Європейські країни вже уніфікують підходи до застосування цивільного законодавства, бо підрахували, що на відмінностях у цивільному законодавстві втрачається до 20—25% ВВП кожної країни.

На підтвердження цієї тези член-кореспондент НАПрН України Олексій Кот зазначив, що іноземні інвестори не можуть зрозуміти таку кількість видів юридичних осіб. А терміни на кшталт «оперативне управління» та «господарське відання» взагалі складно перекласти та пояснити.

Тож кодекс, який має, за словами Р.Стефанчука, сакраментальне значення для українців, може поповнитися досі досі не відомими національному законодавству України правами та категоріями.

Як розповів «ЗіБ» секретар робочої групи та співрозробник концепції Михайло Хоменко, авторський колектив намагався використати найкраще вирішення конкретних правових завдань із різних систем. Передусім ідеться про моделі уніфікованих актів: DCFR, PECL, PETL, UNIDROIT, CISG. Водночас найкраща практика реалізована не тільки на рівні уніфікованих актів, а й у новітніх приватноправових кодексах світу.

Одним з таких джерел натхнення для робочої групи став ЦК Чехії, який є однією з найновіших кодифікацій приватного права у світі.

Від неживих для ненароджених

Одна з ідей — віднести до особистих немайнових репродуктивні права. За словами М.Хоменка, це питання має тривалу історію. Передумовою об’єктивації репродуктивних прав є прагнення мати дітей у людей, позбавлених такої можливості через вади здоров’я.

У чинному законодавстві згадуються репродуктивні права. Так, у ст.290 ЦК гарантовано право повнолітньої дієздатної фізичної особи бути донором репродуктивних клітин. В іншій статті ЦК йдеться про право повнолітньої жінки та чоловіка за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм згідно з порядком та умовами, установленими законодавством. Тобто нині маємо фрагментарне регулювання репродуктивних прав.

Науковець говорить, що вагомий внесок в актуальність викладених пропозицій внесла й практика Європейського суду з прав людини. Це такі аспекти, як пренатальна діагностика, штучне переривання вагітності, право народжувати вдома, штучне запліднення, права дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, застосування методів стерилізації.

За задумом робочої групи, на рівні ЦК планують закріпити такі репродуктивні права як систему відокремлених особистих немайнових прав. Умови та порядок їх застосування автори пропонують визначити в спеціальному законі «Про допоміжні репродуктивні технології».

М.Хоменко розповів, що концепція передбачає перегляд усталених підходів до суб’єктного складу спадкових правовідносин. Виходячи з принципу справедливості, пропонується законодавчо закріпити можливість спадкування дітьми, зачатими вже після смерті спадкодавця із застосуванням допоміжних технологій.

Автори вважають, що з метою запобігання можливим зловживанням доцільно закріпити певні умови, за яких дитина, зачата після відкриття спадщини, може визнаватися спадкоємцем. Ідеться про відповідне волевиявлення заповідача та строк, протягом якого запліднення може проводитися.

Видаліть це негайно!

Разом з посиленим захистом приватності в оновленому ЦК українці можуть отримати функцію «бути забутим». Утім, щоб уникнути неправильного розуміння цієї функції та поняття, М.Хоменко розповів про зміст і можливі способи реалізації такого права.

Науковець зазначив, що пропозицію не можна назвати «надноваторською». Адже це поняття відоме у світі. Окремий аспект права бути забутим урегульовано в ст.17 Загального регламенту про захист даних Європейського Союзу (GDPR). Там у загальних рисах говориться про право фізичної особи вимагати за певних умов видалення посилань у пошукових системах на матеріали, що містять персональні дані або небажану інформацію, але не самих матеріалів. Наведена функція працює шляхом судової заборони пошуковим системам індексувати контент, який, наприклад, порушує право фізособи на таємницю приватного життя.

Однією з найвідоміших судових справ, пов’язаних із захистом права бути забутим, є так звана справа Костехи, в якій Суд ЄС зобов’язав Google видалити всі посилання, що містять ім’я позивача, з іспанського піддомену. Зокрема, мовилося про публікацію в одній з газет інформації про продаж будинку позивача на аукціоні в рахунок сплати боргу, який згодом був погашений. Справа викликала значний резонанс не тільки в іспанському суспільстві, а й загалом у світі. Адже суд мав знайти баланс між правом на таємницю приватного життя та свободою слова.

М.Хоменко зазначив, що конкретна модель права бути забутим додатково обговорюватиметься з метою мінімізації ризиків несприйняття її суспільством.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Михайло ХОМЕНКО,
секретар робочої групи, доцент, к.ю.н.:

— Ніхто з авторів концепції не міг передбачити, що саме питання можливої легалізації евтаназії викличе в ЗМІ найбільший резонанс. Так, §2.9 концепції має назву «Можлива легалізація евтаназії та асистованого самогубства». Утім, ми не констатуємо необхідності об’єктивації евтаназії та асистованого самогубства.

У суспільстві завжди будуть різні погляди на евтаназію з релігійної та філософської позицій. Автори концепції мають на меті розпочати відповідну дискусію в українському суспільстві з метою визначити можливість зближення поглядів, які ґрунтуються на відмінностях в етиці чи моралі.