Закон і Бізнес


Будьте идеальными!

Некорректное неподчинение требованиям полиции посягает на авторитет Фемиды


№6 (1512) 06.02—12.02.2021
Дарья ДНЕПРОВСКАЯ
3306

Сотрудники полиции так и не обосновали своего обвинения в управлении авто навеселе, но все-таки поквитались с судьей при помощи дисциплинарного органа. Хотя защитник законника был убежден, что о дисциплинарном проступке не могло быть и речи.


У пошуках проступку

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула справу стосовно Володимира Кочка з Овідіопільського районного суду Одеської області, відкриту за скаргою управління патрульної поліції.

Правоохоронці повідомили ВРП, що в липні 2018 року, під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення щодо керування авто в стані алкогольного сп’яніння, В.Кочко, будучи, як переконували скаржники, п’яним, проявляв до них неповагу. Зокрема, він нецензурно висловлювався, кусався, а також хизувався суддівським статусом як підставою для уникнення відповідальності. Ці обставини нібито підтверджували відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, а також були висвітлені під красномовними заголовками в низці ЗМІ.

До того ж скаржники донесли до відома дисциплінарного органу, що суддю у 2016 році двічі притягали до відповідальності: за керування авто напідпитку та за перевищення швидкості.

Свої бачення події сторони висловили під час засідання ДП. Сам же суддя мав змогу дати пояснення в рамках попередньої перевірки.

Так, він повідомив, що автомобілем керувала його колишня дружина, якій і належав транспортний засіб. Він же перебував у статусі пасажира, тому намагання поліцейських провести стосовно нього тест на алкогольне сп’яніння були явно не за адресою.

Більше того, представники поліції, як повідомив В.Кочко, звинувачуючи саме його в керуванні машиною в нетверезому стані, провокували його й ображали, а також намагалися витягти з авто. Тож служитель Феміди поскаржився на перевищення ними повноважень до Національної поліції.

Уже безпосередньо під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді його представник наполягав, що долучені до скарги копії відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції не є належними доказами у справі. Мовляв, докази поліцейських у принципі не містять відомостей щодо вчинення дисциплінарного проступку.

Додатковий тягар

Під час розгляду справи ДП також допитала свідків. Зокрема, т.в.о. заступника начальника патрульної поліції м.Ізмаїла Іван Митькин та інспектор Володимир Хлєвний заявили, що під час зупинки авто через порушення Правил дорожнього руху законник дійсно перебував на задньому, пасажирському сидінні. Тобто підтвердили, що жодних підстав вимагати від нього проходження тесту на алкоголь у них не було.

Водночас свідки стверджували, що нібито п’яний суддя «поводився зухвало, намагався відібрати нагрудну камеру та телефон у працівника поліції, використовував нецензурну лексику, наголошував, що має статус судді, у зв’язку із чим його колишня дружина уникне відповідальності». І.Митькину законник погрожував звільненням з поліції.

Опитані зазначили, що свідками події були й громадські активісти та інші люди, які також знімали інцидент на відео. Тож це переконало членів ДП стати на захист честі поліцейських.

У рішенні (№2198/2дп/15-20) вони зазначили, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неетичну поведінку, якщо її наслідком є підрив авторитету правосуддя. Члени палати нагадали, що відповідно до Кодексу суддівської етики «суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною».

Норми поведінки, що демонструє «бездоганність навіть з точки зору стороннього спостерігача», закріплюють за служителями Феміди Бангалорські принципи. Отже, статус судді «покладає додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті».

Тому вчинок, який стосовно інших може розцінюватись як незначний проступок, у разі скоєння суддею набуває широкого розголосу. Відповідно, це підриває авторитет як самого носія мантії, так і судової системи загалом.

З огляду на це члени ВРП дійшли думки, що поведінка В.Кочка під час спілкування з працівниками поліції «не тільки не узгоджується з моральними та етичними нормами професійної діяльності судді, а й викликала значний суспільний резонанс». Довелося вказати на наявність у діях законника складу дисциплінарного проступку, відповідальність за який має наставати згідно з п.3 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів».

До речі, у травні 2018 року перша ДП уже притягала цього суддю до відповідальності — за істотне порушення ним норм процесуального права. Тоді законник не зазначив у своєму рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

Не минуло й року, як В.Кочка покарала друга ДП. Це відбулося в березні 2019 року, формулювання — «за порушення прав людини і основоположних свобод, що призвели до істотних негативних наслідків». А торік суддя дістав догану з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу на місяць.

Цього разу з огляду на грубий характер порушень, але позитивну характеристику та погашення раніше накладених стягнень дисциплінарний орган оголосив В.Кочку сувору догану. Також суддя 3 місяці не отримуватиме доплат до посадового окладу.

Утім, із цього можна зробити припущення, що основна вина судді полягала в тому, що він зухвало поводився саме під прицілом камер. Напевне, правильно, якби аналогічні стягнення були передбачені не тільки для суддів, а й для всіх представників державної влади. А виходить, що виховувати беруться тільки служителів Феміди, а не тих же поліцейських, які, можливо, і спровокували інцидент.