Закон і Бізнес


Курс - на унификацию

Пробелы ХПК, ГПК и КАС, используемые для процессуальных злоупотреблений, следует устранять системно


Чтоб посмотреть сравнительную таблицу кликните на изображение.

04.02.2021 12:16
Роман Бабий, народный депутат Украины IX созыва
3468
3468

Судя по количеству предложений точечных изменений в процессуальные кодексы, которые обсуждаются в Комитете ВР по вопросам правовой политики, очевидно пора систематизировать имеющиеся наработки.


Зрозуміло, що наявні у кодексах недоліки «болять» одразу всім - суддям, адвокатам, представникам сторін у судовому процесі. Досить часто вони використовуються для процесуальних зловживань. Ось кілька яскравих прикладів:

1. Маніпулювання строками розгляду справ через неодноразову зміну складу суду.

Мабуть, у кожного адвоката чи учасника судового процесу був випадок, коли безпосередньо перед судовим засіданням чи за кілька днів до нього хтось із колегії чи суддя, який слухає справу одноособово, раптово захворів чи пішов у відпустку на кілька днів.

Згідно із законодавством, у такому випадку справа має передаватися іншому судді, або ж змінюється склад колегії, розгляд справи відкладається і строки розгляду справи починаються спочатку. Інколи суддя досить швидко повертається із відпустки, і тоді справа знову повертається до нього, але строки розгляду знову починають рахуватися заново. Інколи доходить до абсурду - коли в окремих справах перед кожним засіданням змінюється хтось із колегії суддів і справа слухається роками.

І при цьому формального порушення процесуальних кодексів немає.

2. Маніпулювання нормами щодо виключної підсудності.

Наприклад, коли спір хоч трохи зачіпає чи навіть просто згадує нерухоме майно, за тлумаченням деяких учасників спору він має розглядатися виключно за місцезнаходженням майна. Чи коли до спору позивач без будь-яких обґрунтованих підстав «причіплює» центральний орган влади, і через це справа має розглядатися господарським судом м. Києва чи Окружним адміністративним судом м. Києва.

3. Відмова в позові на підставі того, що позивач неправильно обрав спосіб захисту, неправильно його сформулював або ж на думку суду обраний спосіб захисту є неефективним.

Первинне завдання суду полягає не в тому, щоб формально дати оцінку написаному позивачем у своїх позовних вимогах, а у разі підстав для цього захистити порушене право, і захистити його ефективно та швидко. Не просто вказати: «такий спосіб захисту невірний, а тому ми вам відмовляємо», а вжити всіх заходів для допомоги у захисті порушених прав чи інтересів.

Звичайно, причиною змін процесуального законодавства мають бути не лише зловживання, але і вдосконалення існуючих інституцій чи процедур.

Наприклад, потребує врегулювання можливість особи, яка є стороною тотожної справи, приєднатися до розгляду аналогічної справи Великою палатою Верховного Суду. Де-факто Велика палата вирішує правову проблему для невизначеного кола осіб, у тому числі сторін справ, провадження у яких зупинено до розгляду правової проблеми Великою палатою. Від вирішення нею іншого спору в переважній частині залежить і вирішення всіх зупинених справ. Відтак цілком логічно та справедливо надати учасникам зупинених справ можливість донести Великій палаті свою позицію щодо вирішення виключної правової проблеми. Це призведе до сталості судової практики, дозволить суду всебічно розглянути проблему та зменшить кількість відступів від раніше сформованих правових висновків.

І це лише декілька ситуацій, законодавче регулювання яких необхідно вдосконалити. Багато хто з моїх колег по комітету з питань правової політики під час засідань та робочих нарад піднімає ті чи інші проблемні питання, вирішення яких вимагає змін процесуальних кодексів. Через це у нас з’явилася пропозиція систематизувати всі напрацювання з цього приводу та внести на розгляд Ради єдиний великий законопроект, замість того, щоб множити велику кількість «точкових» документів. Попередньо ми вже обговорили з колегами необхідність створення у комітеті робочої групи по цьому напрямку.

У проекті Плану законопроектної роботи ВР на 2021 рік, прийняття якого очікується на першому пленарному засіданні нової сесії, окремим пунктом виділено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення сталості та єдності судової практики та вдосконалення процесуального законодавства». Його предметом має стати комплексне внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства, Господарського процесуального кодексу та Цивільного процесуального кодексу України.

На моє переконання, при цьому має дотримуватися підхід максимальної уніфікації процесуальних кодексів. Такий підхід неодноразово підтримувався членами комітету з питань правової політики.

У зв’язку із цим я разом із суддями господарських судів та з окремими практикуючими адвокатами підготував проект змін до Господарського процесуального кодексу України.

Саме його я пропоную для обговорення професійною спільнотою. Впевнений, що запропоновані зміни до ГПК можна відповідно імплементувати і в процесуальні кодекси цивільної та адміністративної юрисдикції задля дотримання принципу уніфікованого регулювання судових процесів у різних юрисдикціях. Відтак прошу долучатися до обговорення і фахівців, які працюють із Цивільним процесуальним кодексом та Кодексом адміністративного судочинства з метою внесення змін і в ці кодекси для підвищення ефективності відправлення правосуддя.

Закон і Бізнес