Закон і Бізнес


Возвращение собственности


№5 (1511) 30.01—05.02.2021
9446

Если исковое требование, по сути, не направлено на «обогащение» истца, которое можно оценить в денежном выражении, такой спор является неимущественным. Такое заключение сделал ВС в постановлении №905/98/20, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

21 грудня 2020 року                         м.Київ                                               №905/98/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — МАЧУЛЬСЬКОГО Г.М.,
суддів: КРАСНОВА Є.В., УРКЕВИЧА В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.02.2020 за позовом заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до фізичної особи — підприємця Особи 1 про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Звернувшись у суд в інтересах держави в особі Маріупольської міськради, заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 просив зобов’язати ФОП Особу 1 повернути на користь Маріупольської міськради ділянку загальною площею 0,05 га, яка розташована за Адресою 1, що була надана в оренду відповідачу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди, на підставі якого відповідач користувалася ділянкою, припинився, проте ділянка позивачу не була повернута.

1.3. При поданні позову прокурором був сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн. як за позовну заяву немайнового характеру.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою ГС Донецької області від 13.02.2020, залишеною без змін постановою СхАГС від 30.03.2020, позовну заяву повернуто на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу, оскільки заявник не усунув недоліків позовної заяви у строк, установлений судом, не сплатив збір у належному розмірі.

2.3. Судові рішення мотивовані тим, що вимога про повернення ділянки є майновою, тому збір має сплачуватися за ставками, установленими для позовних вимог майнового характеру.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вказані ухвалу й постанову та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

3.2. У скарзі прокурор посилається на те, що з огляду на предмет і підстави позову, його вимоги є немайновими, указуючи на порушення судами норм процесуального права.

4. Мотивувальна частина

4.1. Предметом позову у справі є вимога про зобов’язання відповідача повернути на користь Маріупольської міськради ділянку загальною площею 0,05 га <...>.

4.2. Відповідно до ч.1 ст.164 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору в установлених порядку й розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати збору відповідно до закону (п.2).

Порядок сплати та розміри ставок збору встановлено законом «Про судовий збір».

Відповідно до ч.2 ст.4 вказаного закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка збору встановлюється в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п.2), а позовної заяви немайнового характеру — 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп.2 п.2).

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) — це вимога про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п.3 ч.3 ст.162, пп.1, 2, 3 ч.1 ст.163 ГПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається:

у позовах про стягнення коштів — сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться в безспірному (безакцептному) порядку;

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна;

у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог.

4.3. Майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов’язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатись у ціні заявленого позову. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої палати ВС від 26.02.2019 у справі №907/9/17.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об’єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

4.4. Витребування й повернення майна може мати вартісний, грошовий вираз такої матеріально-правової вимоги, що виражається у вартості спірного майна, і носити характер майнового спору. Проте не завжди такі позовні вимоги носять майнову спрямованість.

Так, у справі, що розглядається, позов прокурором поданий про повернення ділянки орендодавцю — власнику майна від орендаря у зв’язку з тим, що договір оренди, на підставі якого орендар користувався річчю, припинився. За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову в даному випадку не відбувається зміна належності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача в зобов’язально-правовій формі, а саме — у формі обов’язку орендаря повернути об’єкт оренди після закінчення строку дії договору оренди.

Тобто позов, поданий прокурором у даній справі, є немайновим, оскільки позовна вимога прокурора не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно.

Така правова позиція узгоджується з висновком об’єднаної палати КГС, викладеним у постанові від 02.12.2020 у справі №905/105/20.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС.

4.5. Таким чином, суди невірно застосували норми права та безпідставно дійшли висновку про подання прокурором майнового позову й, відповідно, незаконно повернули позовну заяву у зв’язку зі сплатою прокурором збору не у встановленому законом розмірі.

Отже, прийняті судами ухвала та постанова підлягають скасуванню відповідно до положень ст.310 ГПК, а справа — направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись стст.300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову СхАГС від 30.03.2020 та ухвалу ГС Донецької області від 13.02.2020 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.