Закон і Бізнес


Уроки экономии

2021-й во всей красе: в апелляционной инстанции нет средств ни на конверты, ни на туалетную бумагу


Представники судової системи хоч і знаходять порозуміння із членами профільного комітету, але достукатися до Мінфіну їм ніяк не вдається.

№5 (1511) 30.01—05.02.2021
Виктория ЯКУША
8955

На очередном заседании комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики топтались по наболевшим мозолям. Народные депутаты спорили по поводу конституционного судопроизводства, формирования Высшей квалификационной комиссии судей и финансирования судов.


Рідні чи міжнародні?

Та розпочалося зібрання з нарікань Сергія Демченка, що файли на засідання комітетів йому доводиться читати в неробочий час, бо розсилають їх пізно.

Потім уже під час засідання голова комітету Андрій Костін отримав лист, яким Президент відкликав свій законопроект «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» №4288.

Зрештою члени комітету таки перейшли до розгляду іншої президентської ініціативи — проекту №3711, на який покладено чимало сподівань.

Співголова підкомітету Павло Павліш, який працював над унесенням корективів до нього, повідомив про нові підходи до формування складу конкурсної комісії, що відбиратиме кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Її членів призначатимуть за результатом конкурсу, який складається з двох етапів: перевірки на доброчесність, яку проводить комісія з питань доброчесності, і перевірки на компетентність, яку проводить ВРП.

Членів конкурсної комісії ВРП призначає з числа осіб, запропонованих радами суддів, прокурорів і адвокатів, а також президією Національної академії правових наук. До даної комісії має бути призначено не менше ніж 4 члени. Вони на час роботи в ній звільняються від службових обов’язків і працюють на громадських засадах.

Та нова редакція документа, який вже цього разу пропонується подати як комітетський, припала до вподоби не всім. Так, Василь Німченко заявив, що його положення передбачають зовнішнє втручання. А в ст.50 проекту йдеться про якийсь «перший склад комісії», до нього мають увійти ще 3 особи з числа міжнародних експертів. На думку В.Німченка, у такому вигляді законопроект не узгоджується з Конституцією.

У свою чергу член комітету Михайло Новіков виступив на захист законопроекту. За його словами, запускається нова процедура добору членів комісії саме на конкурсній основі. «Такої процедури не існувало до цього часу. І саме тому, щоб захистити інтереси України, суверенітет і виконати рекомендації Венеціанського комісії, ми запропонували такий варіант», — додав М.Новіков. А в перехідних положеннях, за словами нардепа, зазначено, що перший склад комісії працює до створення ВККС і ще протягом одного року. Це і є та тимчасова процедура, коли будуть залучені міжнародні експерти.

С.Демченко поцікавився, в які строки запрацює ВККС, якщо законопроект запропонують до першого читання. П.Павліш відповів, що, за оптимістичними прогнозами, наприкінці 2021 року.

Денис Маслов висловив побоювання, що Конституційний Суд може визнати закон неконституційним саме через учать міжнародних експертів при формуванні судової влади. В.Німченко підтримав тезу та додав, що це все одно, що в Збройних силах будуть служити іноземці.

Голова ВРП Андрій Овсієнко в цілому висловив підтримку проекту та нагадав, що з’їзд ще не відбувся, а в 4 членів ВРП через 1,5 місяця закінчується строк повноважень. Це може призвести до того, що ВРП стане неповноважною.

Очільник РСУ Богдан Моніч додав: «Дякую авторам законопроекту, він не влаштовує всіх і кожного, але є компромісним. А щодо питання довіри, то суди розглядають 3 млн справ щороку, тобто до суду приходить мінімум 6 млн людей, то питання в тому, чи довіряють вони суду, мабуть, риторичне».

Та, попри складне обговорення, проект №3711 все ж рекомендували до розгляду в парламенті.

Латентна заборгованість

Потім заслухали інформацію Міністерства фінансів, Державної судової адміністрації, ВРП, РСУ щодо фінансування органів судової влади у 2021 році та можливих проблем у забезпеченні їх належного функціонування.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови ДСАУ Людмила Гізатуліна зазначила, що у 2021 році значно зменшилися видатки на комунальні послуги. Понад 90% бюджету на цей рік становить заробітна плата. Крім того, у 2020 році було витрачено 288 млн грн. на поштові відправлення, а ще була потреба у 200 млн. У 2021-му такі видатки взагалі не враховані.

У 2020 році до ДСАУ надійшло 370 звернень апаратників, які не задоволені умовами оплати праці. І такі звернення продовжують надходити.

Б.Моніч додав: «Якщо в минулому році наш суд стикнувся з тим, що коштів на відправлення поштової кореспонденції не було в жовтні, то тепер ми вже з початку цього року не маємо на це коштів». Окрім того, він наголосив, що у 2019-му заробітна плата працівників апарату становила в середньому 18 тис., а сьогодні вона встановлена Мінфіном на рівні 8,3 тис., і ту не вдається виплатити повністю.

Голова РСУ вибачився за таку відвертість і наголосив: «У Сьомому апеляційному адміністративному суді немає коштів на прибирання й закінчуються кошти на туалетний папір».

Та представник Мінфіну Роман Єрмоличев читав якусь свою мантру: «Заборгованості на кінець року відсутні, ми будемо співпрацювати і в цьому році. Ми направили конструктивний лист, яким чином виходити з даного бюджету. Якщо буде критична необхідність у виділенні додаткових видатків, будемо думати про це».

Нардеп Володимир Ватрас повідомив, що, за його інформацією, у господарських судах першої інстанції секретар судового засідання отримує 6000 грн., а помічник судді — 8000. «Яким чином людина з вищою юридичною освітою має прожити на цю заробітну плату? Це питання потрібно вирішувати вже, а не колись там», — наголосив він.

Д.Маслов додав: «Ніякої співпраці, налагодженої вами, не було. Щодо відсутності заборгованості. Це теж не відповідає дійсності, бо латентна заборгованість зберігається».

Між тим у ДСАУ відбувається аудит за участю Рахункової палати. І декому все ще здається, що в судовій адміністрації десь ховають гроші, які держава дає на суди. Та чи варто шукати те, чого за визначенням не може бути з огляду на уроки економії, які «викладає» судам Мінфін?

Так само не з’являться додаткові 1,8 млрд грн., які просить ДСАУ, навіть якщо комітет щотижня заслуховуватиме звіти про стан фінансування судової влади. Хіба що це дає інформаційний привід учергове пообіцяти «усе хороше», але потім, колись…