Лавина обвинений
Судье удалось убедить ВСП, что не обязательно останавливать процесс, чтобы рассмотреть вопрос об отводе
Недовольный работой Фемиды защитник сообщил о нарушении — ребенка не пустили в суд. Дисциплинарный орган не поддержал жалобщика, придя к выводу, что достаточно на заседании было только мамы. Но нашел другую мелочь, к которой можно придраться.
Третя особа
Рік тому, за кілька днів до свят, на Миколу Шульгача та Олексія Мандзія з Тернопільського окружного адміністративного суду до Вищої ради правосуддя поскаржився невдоволений адвокат. Справа, під час розгляду якої служителі Феміди нібито проявили себе не найкраще, стосувалася дитини та школи. Місцеві освітяни вирішили, що вчити дитя, яке не приписане в місті, можна, але — за окрему плату.
Автор заяви нарахував у діях законників аж 3 порушення. Це незалучення до участі в розгляді малолітнього як позивача, натомість залучення Тернопільської міської ради як третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмета спору. Крім того, скаржник упевнений, що справа дісталася судді, який не входив до складу суду.
Члени дисциплінарної палати відкрили справу та з’ясували такі обставини.
Історія про дитину, яку відмовилися вчити в школі безплатно, почалася наприкінці червня 2018 року. Суддя відкрив провадження та вже на першому засіданні залучив до справи міськраду. Це не сподобалося правникові, і він подав заяву про відвід законника. На думку захисника, залучення чиновників свідчить про упередженість Феміди. Тим більше що М.Шульгач виключив малолітню особу із числа позивачів, що, на переконання адвоката, є порушенням конституційних прав цієї особи.
О.Мандзій, на долю якого й випало розглядати заяву про відвід, не задовольнив її.
Згодом М.Шульгач закрив провадження. Своє рішення він обґрунтував тим, що представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки оскаржені вимоги виконані добровільно.
До того ж М.Шульгач уважав, що дитина реалізувала свої права через маму, яка й була законним представником школяра.
Відвід самого себе
ДП проаналізувала законодавство й вирішила питання таким чином. Українське законодавство стверджує, що неповнолітніх осіб мають представляти їхні батьки, усиновлювачі чи законні опікуни. Тож якщо інтереси дитини в суді представляла мама, а також адвокат, якого вона найняла, то дитина мала доступ до правосуддя в повному обсязі. Тут палата не побачила ознак проступку.
В іншій частині скарги йшлося про невдоволення залученням міськради як третьої особи. Утім, суд не виявляв такої ініціативи, рада сама поклопоталася про такий статус. Члени ДП прослухали аудіозапис засідання та встановили, що сторонам у справі суддя дав можливість висловитися з приводу залучення третьої особи. Тому в цій частині доводи скарги зводяться фактично до заперечення результатів розгляду.
Проте порушення дисциплінарний орган таки знайшов. Суддя, не зупиняючи розгляду, передав заяву про свій відвід колезі. Однак законодавство чітко зазначає, що після надходження заяви про відвід справу треба зупинити.
Палата встановила, що на засіданні не було вирішено питань щодо необґрунтованості відводу, про зупинення провадження з виходом до нарадчої кімнати. Принаймні окремого процесуального документа суд не приймав. Є тільки рішення про відкладення розгляду до вересня для розгляду заяви про відвід.
Такі дії М.Шульгача потрактували як дисциплінарне порушення й вирішили покарати служителя Феміди попередженням. До слова, інший суддя, який став об’єктом скарги, залишився без стягнення.
М.Шульгач подав скаргу до Вищої ради правосуддя, і йому вдалося переконати її членів, що він усе зробив правильно. Тож Рада відмовила в притягненні законника до дисциплінарної відповідальності та закрила провадження.