Закон і Бізнес


Облегченное восприятие

В ВС будут учить составлять судебные решения простым языком


№51 (1505) 19.12—25.12.2020
Анастасия КУЛИШ
4731

В решениях судов до сих пор встречается чрезмерное цитирование законодательства. Кроме того, порой они бывают неубедительными, а также неструктурированными по проблемам, которые должен решить суд.


Типова структура постанови

Про вдосконалення викладу судового рішення розповів під час онлайн-зустрічі суддя Великої палати Верховного Суду Дмитро Гудима. За його словами, якісне судове рішення має бути переконливим, написаним простою мовою, належно структурованим і зрозумілим для читача, зокрема для того, який не має юридичної освіти і самостійно звернувся до суду.

«Ще на початку діяльності ВС значну частину цих проблем було ідентифіковано, а для їх подолання створено робочу групу, яка напрацювала типову структуру постанови ВС у справах різних юрисдикцій, передбачила необхідність рубрикації тексту та застосування числових індексів для позначення кожного змістовно єдиного абзацу. Це був тільки перший крок для того, щоб зробити судові рішення зрозумілішими, ніж вони були», — цитує Д.Гудиму прес-служба Суду.

Потрібно пам’ятати, що будь-яке судове рішення є орієнтиром для учасників подібних правовідносин, а отже, запобігатиме новим судовим спорам. Також за рішеннями судів суспільство може оцінювати ефективність системи правосуддя — з допомогою засобів масової інформації, юристів-практиків, правозахисників та науковців. Тож від якості кожного рішення залежить авторитет судової влади.

Водночас метою рішення є не лише вирішення певного спору через надання сторонам юридичної визначеності в їхніх правовідносинах, але й установлення практики, яка може попередити виникнення інших спорів та забезпечити суспільну гармонію.

Вдосконалене написання

Так, суддя Касаційного господарського суду Іван Міщенко вважає вкрай важливим елементом судового рішення так звані ключові чи глибокі питання. Ця практика формулювання ключових питань спору є досить поширеною, особливо у країнах англо-саксонської системи права. Проте наявність ключових питань дає змогу не лише краще та об’ємніше зрозуміти логіку суду при вирішенні того чи іншого спору, а й значно спростити сприйняття тексту судового рішення. Формулювання ключових питань у рамках судового рішення свідчить про те, чи розуміє суддя проблему, яку має подолати.

Д.Гудима повідомив, що за сприяння українсько-канадського проекту підтримки судової реформи робоча група розробила навчальний курс, спрямований на вдосконалення навичок написання судових рішень.

«У межах цього курсу ми намагаємося донести думку про те, що у судовому рішенні має бути певний вступ (не плутати зі вступною частиною), в якому є стислий виклад суті спору простою мовою, позицій сторін, висновків нижчих судів з переліком тих питань, відповіді на які суд має дати у мотивувальній частині. Останню слід будувати саме за ключовими питаннями, порушеними у вступі. Крім того, інформацію слід викладати згідно з принципом «контекст передує деталям, а висновки — роздумам», — наголосив суддя. Тоді як традиційно висновок розміщується наприкінці тексту, що з наукового погляду не є добре для належного сприйняття інформації.

Доповідач також висловив сподівання, що за участі ширшого кола суддів програму навчального курсу вдасться вдосконалити й адаптувати для колег із першої та апеляційної інстанцій. А до того часу юридична громадськість може послуговуватися текстами тих рішень, які написані простою мовою, легкі у сприйнятті та підвищують довіру до судової системи.