Закон і Бізнес


Объединенные грехи

Законницу наказали за дискриминацию истца по признаку неосведомленности


№51 (1505) 19.12—25.12.2020
Юлия БОЙКО
10183

Иногда служители Фемиды допускают в своих действиях такое количество проступков, что дисциплинарному органу не остается ничего другого, как объединить жалобы в одно дело и наказать по совокупности. Впрочем, возможно, это даже лучше, чем разбираться с каждой жалобой отдельно.


Процесуальні порушення

Саме так учинила перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши скарги на Олександру Брагіну з Київського окружного адміністративного суду.

Так, володарка мантії відкрила лік порушенням ще в процесуальному полі: розглядаючи справу (№320/4754/19), не оголосила складу суду, не встановила особу, котру притягали до відповідальності, не роз’яснила громадянам, які брали участь у розгляді, їхніх прав і обов’язків. Принаймні так стверджується в рішенні ДП.

Також суддя доволі суворо поставилася до представника позивача — визнала винним у неповазі до суду. Щоправда, так і не вручила йому копії відповідної постанови, а також не направила її до ЄДРСР. Пізніше суд апеляційної інстанції вказав на те, що в матеріалах справи в принципі були відсутні докази того, що представник позивача під час розгляду справи дійсно виявив таку неповагу.

Крім цього, скаржник клопотав про відвід судді, але й тут не склалося. Законниця склала службові записки, аби передати заяву про відвід на розгляд іншим суддям КОАС. Проте не постановила ні процесуальної ухвали, ні ухвали щодо задоволення зазначеної заяви. Тож суд протягом кількох місяців не міг ні задовольнити клопотання, ні передати справу іншим служителям Феміди.

І потім уже законниця пояснювала необхідність самовідводу «штучно створеною тяганиною з нерозглядом заяви» про свій відвід, а також «чиїмись особистими амбіціями».

ДП також звернула увагу в дисциплінарній справі №2246/1дп/15-20 на те, що неодноразове повернення суддями КОАС заяви про відвід колеги для вирішення нею питання про обґрунтованість або необґрунтованість відводу не могло бути підставою для задоволення її самовідводу. Тож, на думку ДП, служителька Феміди своїми діями фактично самоусунулася від здійснення правосуддя.

Імпульсивна поведінка

Проте в іншому провадженні в О.Брагіною теж виник конфлікт із позивачем. Докази того, як законниця не стримувалася під час розгляду справи №320/5871/19, надійшли до ВРП у вигляді аудіофайлів слухання.

Як зафіксовано в рішенні ДП, суддя виявила зневагу до позивача, котрий звернувся до суду, аби його дитині замість ІD-картки видали паспорт у вигляді книжки. Адже відцифрований образ обличчя та відбитків пальців є збором і зберіганням конфіденційної інформації. «Паспорт у вигляді книжечки видається у виключних законом випадках. Доведіть мені, що ваш випадок є виключним!» — нагримала суддя на людину.

Коли ж позивач послався на закон «Про захист персональних даних», служителька Феміди відрізала: «Я цей закон знаю напам’ять, на відміну від вас — дилетанта, який зараз мені намагається процитувати якість положення, витягнуті із закону!»

Не сприйняла вона й твердження, що небажання отримати ID-картку пов’язане з релігійними переконаннями. Мовляв, «присвоєння замість імені цифрового номера не є прийнятним для православ’я». «Про які релігійні переконання ми зараз з вами говоримо, якщо ви отримали ідентифікаційний код?!» — наголосила суддя.

Не церемонилася володарка мантії і з неповнолітньою особою, коли та не змогла відповісти на запитання. Законниця зауважила, що дівчина, хоч і навчається в 11-му класі, досі не може сформулювати свою думку.

Стосовно цієї скарги служителька Феміди заявила: суд роз’яснив позивачу, що система зберігання даних Єдиного демографічного реєстру побудована таким чином та в такий спосіб, що одержання будь-якого документа фізичною особою буде мати своїм неодмінним наслідком оцифрування всіх даних. А якщо особа обізнана із цим і все ж таки наполягає на одержанні документа в певній формі, то її згода на оброблення персональних даних презюмується. Тобто в будь-якому разі дані про особу будуть сформовані в цифровому вигляді, тож «релігійні переконання» все одно опиняться під ударом.

Проте ДП констатувала (справа №2080/1дп/15-20), що коментування в непроцесуальний спосіб для доведення людині хибності позову є дискримінацією громадянина за ознакою необізнаності. А зневажливе ставлення до позивача, його представника та неповнолітньої доньки порушує низку статей Кодексу суддівської етики, а також стст.196, 210, 171 Кодексу адміністративного судочинства. Загалом висловлювання, оцінки чи критичні зауваження в рамках судового засідання — табу для людини в мантії.

Тож за сукупністю допущених порушень ДП вирішила внести подання ВРП про відсторонення О.Брагіної від здійснення правосуддя на 6 місяців із позбавленням доплат. Крім того, за цей час жінка має прослухати курс підвищення кваліфікації в Національній школі суддів, а потім ще й пройти кваліфікаційне оцінювання.