«Бензиновая» справедливость

Фемида так стремилась обогатить государственный бюджет за счет штрафа, что получила взыскание

Охранника на старой неработающей автозаправке застукал сотрудник фискальной службы и составил протокол о том, что мужчина торгует нелегальным топливом. Судьи поверили налоговику несмотря на то, что никаких доказательств он не предоставил.

Комар не Старий

Улітку 2018 року в селі Комар Великоновосілківського району Донецької області працівник АЗС продавав пальне без реєстрації діяльності та без отримання відповідної ліцензії. Старший оперуповноважений відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів місцевого відділу Державної фіскальної служби склав на громадянина адміністративний протокол.

У поясненні чоловік написав, що о 8-ій ранку прийшов на роботу та продавав ті товари, які зберігалися на заправці. Однак при ньому не було якихось документів, що свідчать про право на торгівлю, також він не видавав покупцям чеків. Чи має АЗС документи, які дають їй право на заняття господарською діяльністю, людина не знала, і про це вона також написала в поясненні.

Утім, у відповідних графах протоколу, що стосуються свідків, понятих, вилучення речей і документів, які є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, проставлені прочерки.

Документ потрапив до рук Галини Яненко з Великоновосілківського районного суду Донецької області. Вона призначила справу до розгляду.

Чоловік ознайомився з матеріалами й поставив підпис, який це засвідчив. Після того подав клопотання про закриття справи: мовляв, він не є тією особою, стосовно якої складено протокол, оскільки має інше ім’я, по батькові та проживає за іншою адресою. Та й фіскал не є тією особою, яка уповноважена на складання протоколу, оскільки не є посадовою особою Державної податкової служби, тим більше що ДПС офіційно ліквідована.

Крім цього, чоловік запевняв суддю, що адміністративного правопорушення вчинено не було. Адже ні свідків, ні понятих нема, як і речових доказів, а «власні фантазії» працівника місцевого відділу ДФС уважати аргументами не можна.

Служителька Феміди мала про це іншу думку, визнала продавця нелегального бензину винним і присудила штраф у 34000 грн. Однак на засідання, на якому ухвалено рішення про накладання стягнення, імовірний порушник не прийшов, хоча, як стверджує Г.Яненко, чудово знав, на який день і час призначено розгляд.

Утім, як згодом з’ясувалося, у постанові законниця змінила назву села Комар на Старий Комар, вул.Октябрську на Фролова, а будинок №1 на будинок №2-а. Та ще й виправила ім’я та по батькові особи, яку притягнула до відповідальності.

Охоронець автозаправки

Таке довільне трактування імені порушника та адреси, за якою це порушення здійснили, стало аргументами, які громадянин використав у апеляційній скарзі. Також ішлося про порушення встановленого строку й відсутність у протоколі інформації, скільки саме нелегального бензину продано та кому. Крім того, чоловік запевняв, що на момент, коли суд його оштрафував, він не мав адвоката.

Утім, Тетяна Топчій з Донецького апеляційного суду стала на бік першої інстанції й визнала особу винною в торгівлі неліцензованим бензином. У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності його прізвище, ім’я та по батькові зазначені відповідно до паспортних даних.

Захисник надав відомості, які суддю ні в чому не переконали. Зокрема, села Старий Комар в Україні нема. Є село Комар, в якому стоїть стара автозаправка, зареєстрована за головою фермерського господарства на вул.Фролова 2-а. На момент, коли на чоловіка склали протокол про торгівлю, за версією захисту, АЗС не працювала та старих запасів пального не мала. Людину, яку оштрафували, ще в травні перевели на посаду охоронця.

Для Т.Топчій запис у трудовій книжці оштрафованого нічого не значив. Хоча протокол не містив жодних даних про факт реалізації пального, його кількість, а також покупців, при цьому сказано, що огляд проданого чи будь-якого іншого пального на АЗС не проводився, пальне не було вилучено, не передано будь-кому на зберігання, свідки та поняті відсутні, штраф скасовано не було.

Щоправда, суддя першої інстанції згодом винесла ухвалу про виправлення описки та змінила назву Старий Комар на просто Комар.

Оштрафований охоронець звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на обох жінок. Дисциплінарна палата відкрила провадження та проаналізувала протокол, на основі якого прийнято рішення.

Там чітко сказано, що його складено на «сторожа АЗС», який здійснював «реалізацію пально-мастильних матеріалів без державної реєстрації СГД та одержання ліцензії на торгівлю пально-мастильними матеріалами». Проте в протоколі не наведено жодних доказів чи свідчень щодо існування таких обставин. У матеріалах справи ДП також не виявила жодних доказів порушення, і, на думку дисциплінарного органу, суддя першої інстанції просто продублювала слова з протоколу в мотивувальній частині рішення.

Як наслідок, палата покарала обох служительок Феміди. Щоправда, представниці першої інстанції оголосили догану, а апеляційної — попередження. Попри те що ДП констатувала: «За наявності такого значного досвіду та кваліфікації численні та істотні порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мали бути очевидними для судді, враховуючи сталі вимоги закону, доводи апеляційної скарги», Т.Топчій дістала легше стягнення, а Г.Яненко — важче, хоча «дисциплінарники» констатували «незначний досвід роботи на посаді судді та істотний рівень навантаження в суді на момент розгляду справи». У провадженні другої законниці на момент ухвалення рішення щодо охоронця з АЗС перебувало понад 1800 справ різних категорій.