Закон і Бізнес


«Бесспорное» производство

Когда административный арест, наложенный налоговым органом, может потерять силу


№49 (1503) 05.12—11.12.2020
Алексей ЗЕЛЕНЦОВ, адвокат
2730
2730

Кодекс административного судопроизводства предусматривает ускоренную форму рассмотрения обращений субъекта властных полномочий. В частности, в такой категории дел, как подтверждение обоснованности ареста имущества налогоплательщика. Проанализируем особенности данной процедуры.


Загальне чи термінове?

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими в КАС, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного, ч.1 ст.12 КАС). Яким буде в даному випадку строк звернення до суду податкового органу в загальному порядку?

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень установлюється тримісячний строк, який, якщо не передбачено іншого, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб’єкту право на пред’явлення визначених законом вимог.

Можна виокремити «безспірну» форму провадження, що випливає з вимог забезпечення оперативного розгляду термінових справ. Такий перелік вимог, які можуть розглядатись у безспірному провадженні, чітко визначені в ч.1 ст.283 КАС. Для останнього характерними є спеціальна форма звернення, оперативний строк звернення та розгляду справи, негайне виконання рішення тощо.

Податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: у загальному порядку або відповідно до ст.283 КАС з метою термінового розгляду, про що обов’язково зазначається в заяві. Законодавець установив, що в порядку ст.283 КАС податковий орган може звернутися виключно в разі безспірності таких вимог. Інакше суд зобов’язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до ч.4 ст.283 КАС у зв’язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до ч.5 ст.283 КАС дає право податковому органу звернутись у порядку загального провадження, визначеному в ст.283 КАС. Адже спір про право може виникнути й на етапі застосування податковим органом адміністративного арешту. Тому звернення до суду із заявою відповідно до ст.283 КАС у такому випадку може бути недоцільним. У будь-якому разі спір про право повинен бути не уявним, а реальним, а суду необхідно надати докази про звернення для вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Тобто можна стверджувати, що строк звернення до суду податкового органу в загальному порядку встановлений у ч.2 ст.122 КАС.

Наслідки недотримання строків

Залежно від того, заявлені позовні вимоги в порядку загального позовного чи «безспірного» провадження, різняться й підстави для відмови в їх задоволенні, якщо звернення податкового органу до суду та вирішення справи відбуваються за межами 96 год.

У випадку заявлення позовних вимог у загальному позовному провадженні слід керуватися нормами стст.122 та 123 КАС. Зокрема, відповідно до положень ч.1 ст.123 КАС у разі подання особою позову після спливу строків, передбачених законом (ст.122 КАС), без заяви про поновлення або якщо вказані для цього підстави визнані судом неповажними, позовна заява залишається без руху.

У ч.3 ст.123 КАС установлено, що в разі, коли пропуск позивачем строку звернення до адмінсуду буде виявлений після відкриття провадження й позивач не заявить про поновлення пропущеного строку або якщо підстави, указані ним у заяві, будуть визнані неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, зважаючи на викладене, у разі заявлення позовних вимог у межах загального позовного провадження можна говорити про відсутність підстав для відмови в їх задоволенні, якщо звернення податкового органу до суду та вирішення справи відбуваються за межами 96 год. Якщо ж позовні вимоги заявлені відповідно до положень ст.283 КАС, то вони мають залишитися без задоволення.

Апеляційне оскарження

У разі задоволення позовних вимог податкового органу про підтвердження обґрунтованості адмінарешту майна, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після апеляційного перегляду справи. Чи вплине це на рішення податкового органу про адмінарешт майна, якщо з урахуванням приписів пп.94.19.1 ПК він припинився у зв’язку з відсутністю рішення суду протягом 96 год.?

Право звернення до суду для суб’єкта владних повноважень — податкового органу визначено в ст.94 ПК. Зокрема, на суд покладено обов’язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адмінарешту майна платника податків. Отже, для здійснення судового контролю за таким рішенням, яке зачіпає права та інтереси платника, податковий орган зобов’язаний звернутися до суду.

Зверненню передує процедура застосування адмінарешту, установлена в ст.94 ПК. Відповідно до неї контролюючий орган може накласти арешт на майно платника, що полягає в обмеженні або забороні реалізації прав розпорядження або користування ним. Адмінарешт майна є винятковим способом забезпечення виконання платником його обов’язків, визначених у законі (п.94.1).

ПК містить положення, відповідно до яких арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 год. має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, окрім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено. У цих випадках майно перебуває під режимом адмінарешту протягом строку, визначеного законом, для визнання його безхазяйним. Якщо ж майно є таким, що швидко псується, — протягом граничного строку, визначеного в законодавстві.

Однією з підстав припинення адмінарешту майна є відсутність протягом строку, зазначеного в п.94.10 ПК, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Тобто відповідно до положень ПК, які узгоджуються з приписами КАС (ч.8 ст.283), оскарження в апеляційному порядку рішення суду про підтвердження обґрунтованості накладення арешту на майно не є підставою для припинення такого арешту. У ст.283 КАС сказано, що подання апеляційної скарги на рішення у справах, визначених у пп.1—4 ч.1 цієї статті (у світлі досліджуваної проблеми застосовуємо п.2), не перешкоджає його виконанню.