Закон і Бізнес


Апелляция из-за решетки


№49 (1503) 05.12—11.12.2020
5655

То обстоятельство, что в решении КС использован термин «продлении срока содержания под стражей», а не «избрание», не может ограничивать право на обжалование. Такое заключение сделал ВС в постановлении №638/13208/18, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

16 листопада 2020 року                               м.Київ                               №638/13208/18

Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — ФОМІНА С.Б.,
суддів: ІВАНЕНКА І.В., КОВТУНОВИЧА М.І. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника обвинуваченого Особи 1 — адвоката Дробчак Л.В. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 6.07.2020.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 9.06.2020 задоволено клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Божка О.В. та обрано обвинуваченому Особі 1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 7.08.2020. Клопотання захисника про обрання Особі 1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишено без задоволення.

Харківський АС ухвалою від 6.07.2020 відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Дробчак Л.В. на зазначену ухвалу суду.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Дробчак Л.В. не погоджується з ухвалою апеляційного суду з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо неможливості апеляційного оскарження рішення суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже, безпідставно порушив гарантоване Конституцією право на оскарження судових рішень.

На переконання скаржника, «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» синонімічні терміни за своїм правовим значення, а тому порядок оскарження ухвали Дзержинського райсуду м.Харкова від 9.06.2020 визначений рішенням Конституційного Суду від 13.06.2019 №4-р/2019.

Позиції учасників судового провадження

Захисник Дробчак Л.В. у судовому засіданні наполягала на задоволенні касаційної скарги, стверджувала про незаконність ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу захисника та зазначив, що доводи, наведені в ній, заслуговують на увагу.

Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з’явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.433 Кримінального процесуального кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Виходячи зі змісту вимог ст.370 КПК, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Мотивуючи оскаржене рішення про відмову у відкритті провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що під час підготовчого судового засідання обвинуваченому Особі 1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не продовжувався, а обирався, а тому, ураховуючи положення ч.2 ст.392 КПК, скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Разом з тим колегія суддів не може погодитися з висновками апеляційного суду, ураховуючи таке.

Відповідно до положень ст.24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим кодексом.

У чч.1, 3 ст.392 КПК визначено перелік судових рішень, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку. При цьому ч.2 цієї статті містить заборону окремого оскарження ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, та передбачає, що заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті.

Проте 13.06.2019 КС рішенням №4-р/2019 визнав неконституційним положення ч.2 ст.392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час провадження в суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті.

Зі змісту зазначеного рішення КС убачається, що його правова природа покликана насамперед забезпечити кожному обвинуваченому юридичного засобу захисту його конституційних прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів, відновлення порушених прав, свобод і інтересів людини, усунення помилок, допущених судом першої інстанції під час розгляду кримінальних справ до ухвалення рішення по суті.

Таким чином, КС розширив права обвинуваченого та дав стороні захисту можливість здійснювати ефективну та оперативну перевірку правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду.

Виходячи зі змісту диспозицій стст.177, 178, 194, 196, 199 КПК терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. При цьому обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження — вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.

Та обставина, що в рішенні КС використано термін «продовження строку тримання особи під вартою», а не «обрання», на переконання колегії суддів, не може свідчити про можливість оскарження лише ухвал суду про продовження строку тримання під вартою, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції. Викладена апеляційним судом позиція фактично призводить до звуження прав обвинуваченого та обмежує право такої особи на доступ до правосуддя.

Зазначене узгоджується з практикою ККС, викладеною в постановах від 23.01.2020 (справа №505/2898/19), від 11.03.2020 (справа №522/13084/19).

Наведені порушення перешкодили суду постановити законне та обґрунтоване рішення, що згідно з ч.1 ст.412 КПК, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п.1 ч.1 ст.438 КПК — підставою для скасування оскарженого рішення.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід урахувати наведене та постановити законне, умотивоване та обґрунтоване рішення.

Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, ВС

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу захисника Дробчак Л.В. задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 6.07.2020 стосовно Особи 1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.