Закон і Бізнес


Развитие по нисходящей

Судьи и адвокаты выясняли, когда заработает ВККС и кто во всем виноват


Н.Богацкая как председатель суда не по рассказам знает о большом количестве судей, которые собрались в отставку.

№49 (1503) 05.12—11.12.2020
Алена КАУФМАН
5629

Во время судебного форума пока одни юристы призывали к балансу между критикой и поддержанием авторитета правосудия, другие не жалели шпилек для коллег и Фемиды. В то же время о сроках пополнения судейских рядов юристы красноречиво молчат.


Які гроші, така і якість

Ще одним майданчиком для юридичних дискусій став ІХ щорічний суддівський форум «Вектор розвитку 2020». Попри кінець року, правники все ж вирішили продовжити спір щодо кадрового голоду в судах, реформування судової системи та інших питань правозастосування.

Під час виступів майже всі спікери намагалися знайти винного в бідах Феміди. Так, партнер Moris Group Андрій Савчук провів цікаву аналогію. Відомий на весь світ Ілон Маск розпочав будівництво корабля, який мав долетіти до Марса майже одночасно з початком реформи судової влади. За однаковий період І.Маск устиг сконструювати корабель, відправити людей в космос і повернути їх назад. Реформування ж українського правосуддя залишилося на рівні обговорень.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська розпочала виступ зі статистики та нарікань на вже всім відомий кадровий голод у судах. За її словами, щороку Феміда розглядає близько 4 млн справ. За І півріччя 2020-го до судів надійшло на 17% менше справ, ніж за аналогічний період торік. Утім, причина таких показників може бути пов’язаною з пандемією. Разом з тим кількість звернень до адміністративної юрисдикції збільшується. На думку В.Данішевської, зростання пов’язане з неякісним виконанням державою своїх обов’язків.

Повертаючись до теми ефективності здійснення правосуддя, очільниця ВС розповіла про ініційовані суддівською спільнотою зміни до процесуального законодавства. Ішлося про проект, яким планується змінити спосіб інформування. За задумом, будь-які види повідомлення мають перейти в електронну форму. Якщо в позовній заяві буде вказівка, що відповідні документи можуть надсилатися на електронну адресу, то це вже буде говорити про згоду особи отримувати інформацію в такий спосіб.

Щоправда, і правники, і самі судді звертають увагу на вади запропонованого механізму, застерігаючи від порушення процесуальних прав учасників процесу та можливого сплеску рейдерства (див. стор.12. — Прим. ред.).

Зачепила Голова ВС і питання недофінансування. «Ми розуміємо складнощі, які існують у державі загалом і через пандемію. Але зменшення фінансування судової влади має супроводжуватися змінами в стандартах здійснення правосуддя або в підходах до забезпечення гарантій осіб, які звертаються до суду, з огляду на неможливість фінансового забезпечення», — сказала вона.

Тобто між рядками Голова ВС послала меседж на кшталт «Не буде грошей — не буде суду». Цікаво, чи сприйняло б суспільство аналогічні виправдання, якби лікар закликав переглянути стандарти надання допомоги через зменшення асигнувань на медицину?

Немає більш вічного, ніж тимчасове

По темі недофінансування пройшовся й голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін. За його словами, між Міністерством фінансів і Державною судовою адміністрацією немає порозуміння. ДСАУ говорить про дефіцит фінансування, проте в Уряді цього не бажають чути. Бо, готуючи бюджет-2020, чиновники «забули» про планове підвищення суддівської винагороди.

Згадав А.Костін і вже сумнозвісний проект №3711, який ось-ось має відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Утім, якщо раніше в інтерв’ю «ЗіБ» він запевняв, що парламент розгляне цей документ у середині листопада, то тепер говорить про необхідність доопрацювання.

Політик зазначив: у висновку Венеціанської комісії йдеться про те, що комісія, яка буде формувати ВККС, — це тимчасовий захід. Вочевидь, що міжнародні експерти в її складі таки будуть. Водночас на рівні комітету обговорюється ідея, аби до складу конкурсної комісії ввійшли не тільки по 3 представники від міжнародних партнерів і Ради суддів. Можливо, у подальшому це будуть представники від РСУ, адвокатури, наукової спільноти тощо.

Отож питання щодо ВККС зависло на рівні дискусій та обговорення, а тому суддям варто засукати рукави та працювати далі. Адже нові кадри в лавах Феміди з’являться не скоро.

Спікери були скупі на прогнози. Єдиний, хто розмірковував на тему строків, був заступник Голови ВС Богдан Львов. На його думку, якщо на початку наступного року закон про запуск ВККС проголосують, то роботу вона розпочне не раніше травня 2021-го…

Знайшли винних…

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко у виступі обмежився сухою статистикою та сподіваннями на краще. Утім, камінців у бік ВРП також вистачало.

Один зі спікерів закликав членів Ради вдосконалити систему звітування. Мовляв, звіти перетворилися на формальність і не виконують свого головного призначення. До того ж ВРП варто проявляти інституційну силу для того, щоб ефективніше боротися за незалежність суддів.

У словах деяких учасників форуму простежувалися прямі натяки на упередженість дисциплінарного органу. Мовляв, скарги на суддів Вищого антикорупційного суду розглядають із завидною швидкістю.

Шляхи розв’язання всіх проблем правосуддя запропонував А.Савчук. Він уважає, що першим кроком має стати визнання кризи довіри до ВРП. Як зазначив спікер, про це писала і ВК в одному зі своїх висновків.

Продовжуючи тему пошуку винних, А.Савчук зазначив, що відсутність ВККС — це передусім відповідальність ВРП. Нагадав він і про етичну комісію, яка обов’язково мала б оцінити доброчесність членів як ВККС, так і ВРП. Також юрист зазначив, що без залучення громадськості та «міжнародників» провести реформу не вдасться.

Прихований дефіцит

Голова Південно-західного апеляційного господарського суду Наталія Богацька розповіла про своє бачення проблем правосуддя. «Незалежність судової влади та якісне судочинство мають кілька складових. У першу чергу це кадрове забезпечення та незалежність самих судів», — наголосила вона.

Призначення до судів першої інстанції, на жаль, не подолало проблеми дефіциту кадрів. Через тривалу відсутність законодавчого регулювання порядку здійснення суддівського добору справ у судах щодня стає більше. До того ж Н.Богацька зазначила, що вона, як голова суду, не з розповідей знає про велику кількість суддів, які зібралися йти у відставку.

Продовжив тему кадрового дефіциту Б.Львов. Він зазначив, що коли говорять про дефіцит суддів, то оперують 30%, відштовхуючись від штатної чисельності, затвердженої ще у 2015 році. Проте суддів уже тоді не вистачало, тому подекуди брак кадрів може бути значно більшими.

Баланс критики

Від проблем політичних правники перейшли до більш практичних і буденних.

Віра Михайленко з ВАКС зосередила свою увагу на відносинах суддів з адвокатами. На думку судді, тут щось не так, але Україна не перша країна, яка проходить цей шлях. Головний меседж: судді та захисники — не вороги. Адже, попри різний статус, мета в усіх одна — боротьба за права та інтереси громадян.

Форм діалогу між суддями та адвокатами чимало — соціальні мережі, коментування судових рішень, невербальна комунікація, відводи тощо. З приводу останніх В.Михайленко вважає, що часто-густо адвокати подають відводи тільки тому, що судді їм не подобаються. У соцмережах юристи часто коментують рішення та дозволяють собі зайвого, а судді в силу статусу не можуть відповідати. Тому законниця закликала дотримуватися балансу.

Це співвіднесення необхідності критики та забезпечення авторитету суду та інших публічних органів. Суддя вважає, що перед тим як прискіпуватися до колег, варто знайти баланс між критикою та підтриманням авторитету правосуддя. Адже публічне протистояння юристів не викликає довіри та не додає поваги інституту права загалом.

Завершуючи захід, юристи обговорили порядок оскарження остаточних рішень у контексті стандартів Ради Європи та особливості перегляду судових рішень у зв’язку з визнанням Конституційним Судом застосованого закону неконституційним. І хоча ці питання є не менш гострими, на тлі нових проблем для Феміди вони не сприймаються як настільки болючі.