Закон і Бізнес


Преобразование турбулентности

Чего ждать украинскому бизнесу от БЭБУ, КИК и ТЦО


Олена Жукова (зліва) назвала зміни законодавства щодо КІК революцією, яка буває раз на 100 років.

№48 (1502) 28.11—04.12.0202
Юлия БОЙКО
2346

В условиях, в которых мир оказался из-за пандемии и карантина, не сладко приходится и бизнесу. Однако если в развитых странах есть надежда на поддержку власти, то украинский уповает хотя бы на то, чтобы от обещанных реформ не стало еще хуже. И оснований для пессимизма, как свидетельствуют прогнозы экспертов, достаточно.


До створення БЕБУ

Під час форуму Асоціації адвокатів України Tax & Business Talks 2020 представники влади, бізнесу, судді та адвокати з’ясовували, чого очікувати від реформування податкової служби, як боротися з блокуванням податкових накладних, обговорювали податок на виведений капітал та інші гострі питання податкового права.

«Ситуацію, що склалася в країні сьогодні, можна назвати одним словом — «турбулентність». І факторами, що здатні зарадити в цій ситуації, є терпіння, упевненість у власних силах і стабільність у діях. Саме стабільності зараз не вистачає нашій владі», — розпочала свою вітальну промову голова наглядової ради ААУ Ольга Дмитрієва.

Вона зазначила, що постійні зміни порушують механізми взаємодії, покликані допомогти бізнесу. Водночас відсутня впевненість у довгостроковому плануванні. Майже щомісяця відбуваються зміни в податковому законодавстві…

Одна з таких змін, що ніяк не народиться, — створення Бюро економічної безпеки. Адже, за словами експертів, ключова проблема тиску на бізнес — кримінальне процесуальне законодавство, яке дає певні повноваження слідчим, прокурору чи слідчому судді в прийнятті тих чи інших рішень щодо суб’єктів господарювання.

У проекті закону «Про Бюро економічної безпеки України» (№3087-д) уперше запроваджені механізми щодо орієнтованого на ризик підходу. Але, зазначив експерт із фінансових розслідувань В’ячеслав Некрасов, проект регулює тільки дії правоохоронців поза кримінальним процесом. А новели суміжного проекту №3959, яким пропонуються, зокрема, зміни до Кримінального процесуального кодексу, не розв’язують проблеми бізнесу на стадії досудового розслідування.

Тож, на думку учасників форуму, якщо не відобразити орієнтований на ризик підхід у КПК, бюро буде марно створеним, недієздатним органом, що працюватиме на старих умовах. Зокрема, можуть виникати дуже високі корупційні ризики навколо відкриття та закриття кримінальних проваджень.

Натомість варто не створювати єдиний орган, а передбачити єдиний підхід до боротьби з економічними злочинами. І замість популістських гасел на кшталт «Хай БЕБУ займається тільки тяжкими злочинами» визначитися, хто буде боротися з іншими правопорушеннями.

Народний депутат попереднього скликання Тетяна Острікова зазначила, що цьогоріч невеликий обсяг скарг на податкову міліцію пов’язаний з тим, що вона, по суті, поза законом. Адже відповідний розділ був виключений з Податкового кодексу. Як наслідок, неналежність суб’єкта розслідування ставить під сумнів здобуті ним докази. «На одній особистості очільника Державної фіскальної служби й одному приватному телефоні, навіть якщо він викладений у мережі, державна політика боротьби з податковими злочинами не будується. Ви ніколи не зможете проконтролювати всіх своїх співробітників і задовольнити скарги всіх платників. Це не системний підхід», — наголосила Т.Острікова.

Відповідаючи на критику опонентки, голова ДФС Сергій Солодченко наголосив, що лише хоче втримати особовий склад до появи нового органу, а також намагається зрозуміти, куди передаватимуть близько 2000 кримінальних проваджень — до новоствореного органу чи до якогось іншого.

Нині чисельність апарату податкової міліції становить 4500 працівників. Штат нового органу пропонують обмежити 4000 осіб. З огляду на те що законопроекти щодо БЕБУ не передбачають проведення конкурсу для заповнення штату, крім керівних посад, експерти підозрюють, що теза про ДФС як флагман майбутнього може втілитися в життя. Адже весь її кадровий склад плавно, без конкурсів «перетече» до нового органу, і вся реформа буде зведена нанівець.

Ризики нульового декларування

Щодо питання амністії капіталу та нульового декларування, то й ця реформа стала черговим каменем спотикання. «Якби ми у 2016 році, наприклад, ухвалили податкову амністію, то ніщо не заважало б моїй мамі показати, що в неї є умовний мільйон доларів, бути звільненою від відповідальності, і подарувати його мені як політику. Відповідно, таке декларування відбулося за ставкою податку нуль», — наголосила юрист.

Недовіра до практичної імплементації законопроекту залишається. Як і ризики, що чиновники зможуть легалізувати кошти незаконного походження через своїх родичів. Тому експерти вважають: якщо мета спеціального декларування — фіскальна, то подавати будь-які законопроекти щодо податковій амністії має сенс тільки з наступним, після закінчення цього декларування, запровадженням контролю за видатками. Якщо цього робитися не буде, то вся податкова амністія зведеться до затикання дірок у бюджеті.

До того ж досвід показує, що МВФ може вимагати передбачити для амністії загальну ставку податку 18%. Утім, на думку експертів, навряд чи виявиться багато бажаючих повернути кошти під такий відсоток. «Я б пропонувала не робити ставку вищою, ніж 5%», — резюмувала Т.Острікова, додавши, що після податкової амністії під фіскальні перевірки можуть потрапити навіть ті, хто не скористаються податковою амністією, прості громадяни.

Полювання на податки

Адвокат Юлія Федосюк, торкаючись теми відповідальності та податкових штрафів, відзначила, що у 2020 році здебільшого говорили про те, що планових перевірок не було, документальні опинилися під мораторієм, пов’язаним з пандемією. Але у 2021-му, коли набудуть чинності зміни до ПК, унесені законом №466-ІХ, бізнес чекають нерадісні перспективи.

Зокрема, з 1 січня запрацює нова концепція відповідальності. Доповідачка констатувала, що на практиці доводити правомірність своїх дій буде сам платник, а не податковий орган. «Фактично в нас відповідальність без вини наставатиме за всі без винятку правопорушення», — констатувала вона.

Деякі доповідачі розпочали свої виступи з аналізу сумної статистики. Дефіцит держбюджету за січень — вересень поточного року сягнув близько 82 млрд грн., що в 4 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тож єдиним можливим способом наповнення держбюджету, на думку експертів, є посилення податкових перевірок.

Не зарадить і закон №533-ІХ, яким запроваджено мораторій на перевірки. Як зазначив юрист Ігор Крижановський, якщо уважно прочитати цей закон, то можна побачити цікаву річ: мораторій не поширюється на компанії, що мають справу з підакцизними товарами, такими як пальне, етиловий спирт, алкоголь і тютюн. Тож для даних компаній це означатиме, що увага податкової буде прикута до них як до потенційно великих платників.

І.Крижановський закликав колег оскаржувати в суді факти включення податкової перевірки в план-графік, додавши, що така практика існує з 2018 року й вона позитивна. Серед прикладів — постанова Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №813/1946/17, де контролюючий орган не надав інформації з приводу процедури та підстав включення позивача до плану-графіка. Тож доповідач порадив атакувати першими: як шляхом оскарження рішення про проведення перевірки, так і недопуском податківців до неї.

Утім, модератор дискусії Олег Вдовичен зауважив, що рекомендації про недопуск не можна давати «огульно». Адже до такої протидії можуть удаватися виключно підприємства з високою юридичною культурою всіх процедур.

Революція законодавства про КІК

Адвокат Олена Жукова наголосила, що трансфертне ціноутворення спричинило божевільні зміни в українському оподаткуванні, мисленні, а також побудові схем. А зміни правил оподаткування контрольованих іноземних компаній взагалі можна назвати подією, яка трапляється раз на 100 років. Тепер, коли запозичується законодавство про КІК, перетин ТЦУ і КІК має безліч цікавих моментів.

«У мене таке враження, що в нас податкові зміни впроваджують не для того, щоб збирати податки, а щоб накладати штрафи й за рахунок цих штрафів поповнювати бюджет», — зауважила О.Жукова. Адже вітчизняне податкове законодавство й так не вирізнялося якістю, а прийняте в турборежимі — і поготів.

«Я 6 років займаюся ТЦУ, і безпосередньо від штрафів, що нараховуються за неподання звіту чи документації, надходження до бюджету значно більші, ніж від ТЦУ», — констатувала вона. Приблизно таку ж ситуацію адвокат прогнозує і щодо КІК.

Утім, експерти констатували, що міжнародні компанії вже почали адаптуватися до нових законодавчих вимог, готувати звіти, у них почали з’являтися аудитори. «Адже раніше запитання «Чи можна у вас зробити аудиторський звіт?» викликало в клієнта шокову реакцію», — зауважила адвокат.

Отже, можна дійти висновку, що в нових ринкових умовах виживе не тільки сильніший, а й більш підготовлений до змін у законодавстві, що грядуть, та юридично підкованіший.