Закон і Бізнес


Красная карточка от Евросуда

Где адвокату платят €70000, и как «вытянуть» клиента из базы Интерпола


Маркіян Бем (у центрі) розповів про ставлення Євросуду до кримінального елемента у цивільно-правових відносинах.

№47 (1501) 21.11—27.11.2020
5760

В ходе очередного форума Ассоциации юристов Украины его участники поделились опытом спасения клиентов от экстрадиции и депортации. Коснулись и участия Национального антикоррупционного бюро в гражданско-правовых отношениях, что, по мнению юристов, нарушает конвенционные гарантии.


Заочно розшукали — заочно посадили

На VII всеукраїнській конференції з кримінального права та процесу, крім практики апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та зміни підходу до засобів забезпечення, правники обговорили цікаві та прибуткові справи.

Анонсованим «таємним гостем» став Артем Ситник. Утім, він більше говорив про політику та здобутки свого правоохоронного органу. За його словами, за весь час роботи жоден працівник НАБУ не був затриманий при одержанні неправомірної вигоди. На думку А.Ситника, на такий позитивний результат впливає висока заробітна плата детективів. Щоправда, як відомо, і високі статки не завадили самому директору НАБУ потрапити до реєстру корупціонерів. Цей парадокс він не пояснив, а учасники конференції не стали дискутувати щодо його твердження.

Натомість запрошені юристи-спікери порушили питання міжнародного співробітництва в кримінальних провадженнях із використанням практики Європейського суду з прав людини. Так, партнер АО Aver Lex Ігор Федоренко розповів, що на етапі, коли ще нікого не затримали, а про екстрадицію мова не йде, виникають проблеми, пов’язані з процедурою та моментом оголошення особи в міжнародний розшук.

Каменем спотикання є момент. Підстав для оголошення в розшук є дві: коли місцезнаходження особи невідоме або коли вона перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора. Аби оголосити особу в міжнародний розшук із перспективою екстрадиції правоохоронці вдаються або до заочного обрання особі запобіжного заходу, або до процедури in absentia.

Утім, після внесення змін до законодавства проведення такої процедури можливе за умови, що особа переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності та тоді, коли особу вже оголошено в міжнародний обшук. За словами адвоката, переконати сторону обвинувачення в тому, що людину, котра перебуває в іншій країні та не з’являється в суд, не можна вважати такою, яка переховується, дуже складно.

Тож основний спір точиться навколо доказування того, чи оголошена особа в розшук. Хоча поняття «міжнародний розшук» у нас немає, але сторона обвинувачення все ж виносить про це постанову, а потім надає її суду як доказ того, що розшук уже здійснюється.

Юрист зазначив, що, виходячи із чинного кримінального процесуального законодавства, особу можна вважати оголошеною в розшук, якщо орган слідства виніс відповідну постанову, відомості про останню внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування, надіслано відповідний запит до Національного центрального бюро Інтерполу, а публікація є у відповідній базі даних.

Попри начебто чіткі вимоги законодавства, судова практика щодо моменту оголошення особи в міжнародний розшук дуже різниться. Немає єдності позицій навіть у ВАКС. Частина суддів вважає, що для визнання законності оголошення особи в міжнародний розшук достатньо постанови слідчого, інші ж ратують за встановлення всіх 4 підстав.

В АП ВАКС деякі судді говорять про необхідність тільки постанови та внесення даних до ЄРДР. Інші ж твердять про обов’язкове інформування НЦБІ. Адвокат зазначив, що подібна ситуація спостерігається в усіх судах, у деяких навіть позиція одного судді в кількох справах із цього питання може бути різною.

Докази розшуку

Старший юрист «ЮК «Василь Кісіль і партнери» Маркіян Бем розповів, що, на відміну від наших судів, у ЄСПЛ позиція чітка та послідовна. Для того щоб судити особу за її відсутності повинне бути чітке обґрунтування. Суд з’ясовує, чи було встановлено та підтверджено належними доказами факт перебування особи в розшуку.

М.Бем розповів про доволі цікавий приклад зі своєї практики, який, на його думку, розкриває підходи ЄСПЛ до тлумачення ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Бувають ситуації, коли Інтерпол видав «червону картку» для затримання особи на підставі рішення третьої країни. У подальшому така особа буде арештована.

Утім, поки рішення про тимчасове ув’язнення будуть оскаржувати й розгляд питання затягнеться на кілька тижнів, справа здатна набрати неочікуваних обертів. У процесі всіх цих подій може з’явитися інформація, що кримінальне провадження відносно особи в третій країні закрито. А якщо так, то жодних підстав для розшуку вже немає.

Отже, з точки зору ЄСПЛ, людину мають невідкладно звільнити. Проте прокурор, який з невідомих причин не хоче її випускати, починає вимагати офіційного документа про закриття кримінального провадження. Адвокатові доводиться проходити дві надскладні процедури. Спочатку рішення суду потрібно легалізувати в країні походження особи, а потім в Україні. Або ж можна отримати нотаріально завірену копію цього рішення та завізувати її. Утім, на все це йде просто фантастична кількість часу. А особу тримають під вартою.

Тож М.Бем радить колегам, які зіткнуться з такими випадками, відразу звертатися в ЄСПЛ. Адже у Страсбурзі дуже серйозно ставляться до дотримання ст.5 конвенції.

І.Федоренко своєю чергою звернув увагу на специфіку злочинів. Серед дійсно «фактових» справ є великий відсоток політично замовних. Тому адвокати не повинні про це мовчати. Навпаки, слід доносити цю інформацію до Інтерполу. За словами захисника, така тактика є успішною, адже Міжнародна організація кримінальної поліції реагує на подібну інформацію та виключає осіб із бази даних міжнародного розшуку.

Останній шанс

М.Бем розповів колегам про екстрену допомогу та останній шанс для деяких справ, пов’язаних з екстрадицією. Так, якщо є відомості, що в країні, до якої хочуть екстрадувати або депортувати клієнта, існують ризики для його життя, здоров’я, неналежного тримання тощо, то слід відправити до Євросуду листа в довільній формі. У цьому зверненні викладаються причини наявності реального ризику для життя клієнта.

Згідно зі ст.39 регламенту ЄСПЛ запит є терміновим. Якщо його відправити до 16-ї години, то в цей же день можна отримати відповідь. Євросуд відразу ж направить до міністерства юстиції відповідної країни вимогу зупинити екстрадицію чи депортацію.

Також правники поділися ще одним способом, як урятувати клієнта. Деякі захисники практикують такий механізм, як preventive request, який подається до Комісії з контролю за файлами Інтерполу. Тобто, якщо є особа, яку потенційно можуть оголосити в розшук, то таким запитом можна запобігти початку процедури екстрадиції. Комісія сама блокує такий розшук і дає людині змогу надати пояснення. Тобто розшук фактично оголошено, але ніхто в інших країнах його фактично не бачить. Таким чином можна вибороти свободу для клієнта та можливість пересуватися по світу.

Зайвий елемент

Від міжнародного розшуку адвокати перейшли до більш поширених справ. Парадокс, але, здавалося б, у цивільних і господарських правовідносинах дуже часто з’являться кримінально-правовий елемент. А з ним на арену виходить і НАБУ.

Мова йде про відносини, де є сильний публічний елемент, а саме — державні підприємства та природні монополії. Цивільно-правові відносини часто виникають між приватним і державним суб’єктом, які провадять підприємницьку діяльність. Утім, у разі порушення умов цивільного чи господарського договору або втрати коштів завжди втручається НАБУ та висуває обвинувачення в розтраті за попередньою змовою.

Як зазначив М.Бем, відомості про «таємну змову» детективи отримують зі ЗМІ або від «власних джерел». Підозра ж, як правило, просякнута формулюваннями «за невідомих обставин», «у невстановленому місці» тощо. Складається ситуація, коли дії, пов’язані з виконанням цивільної угоди, фактично стають об’єктивною стороною злочину.

Євросуд розглянув десятки подібних справ. У своїх рішеннях він зазначав, що будь-яка підприємницька та господарська діяльність є алеаторною. А тому, коли господарські відносини кваліфікують як кримінальні, Суд зобов’яже переглянути всю справу. Ілюстративним для цього типу випадків є рішення від 4.07.2016 у справі «Navalnyy and Ofitserov v. Russia».

До речі, як підмітив М.Бем, в одній з таких справ адвокати за свої послуги отримали близько €70 тис.

Водночас, не виключено, що й для правоохоронних органів, які полюбляють цікавитися господарськими відносинами, такі справи можуть стати не менш «прибутковими». Тим більше що між «не спіймали» на хабарі й «не беруть» їх — велика різниця.