Сам себе прокурор

Отсутствие стороны обвинения по делам по ст.185-3 КоАП фактически возлагает осуществление таких функций на суд. Такое заключение сделал РСУ в решении №65, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Рада суддів України

Рішення

30 жовтня 2020 року                      м.Київ                                               №65

Щодо розробленого ДСАУ проекту змін до КпАП

Державна судова адміністрація звернулася до Ради суддів з проханням висловити свою позицію щодо розробленого ДСАУ проекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 Кодексу».

Статтею 185-3 КпАП передбачено адміністративну відповідальність за прояв неповаги до суду або Конституційного Суду.

Метою законопроекту є усунення колізії, що міститься у нормах п.7-1 ст.255 та ч.1 ст.258 щодо випадків, у яких вимагається складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені чч.1, 2, 3 та 5 ст.185-3 кодексу, та випадків, коли протоколи про адмінправопорушення не складаються.

Так, ст.255 кодексу визначено складання судовими розпорядниками протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені чч.1, 2, 3 та 5 ст.185-3 кодексу.

Водночас, відповідно до ст.258 КпАП складання таких протоколів не вимагається.

ДСАУ пропонується змінами до ч.1 цієї статті виключити положення щодо не складання протоколів про адмінправопорушення, передбачені чч.1, 2, 3 та 5 ст.185-3 кодексу.

Також цим проектом пропонується нормативно врегулювати питання наділення вищих спеціалізованих судів повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КпАП, оскільки наразі такими повноваженнями відповідно до ст.221-1 кодексу наділені виключно місцеві господарські та адміністративні, апеляційні та Верховний суди.

РСУ підтримує зміни до законодавства, згідно з якими обов’язковим є складення судовим розпорядником протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені чч.1, 2, 3 та 5 ст.185-3 КпАП. Ці зміни сприятимуть усуненню колізії.

Крім того, заслуговує на підтримку пропозиція про надання вищим судам права розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.1853 кодексу, яка спрямована на усунення прогалини, що полягає в тому, що лише вищі спеціалізовані суди не мають права розглядати зазначену категорію справ про адміністративні правопорушення.

Водночас, РСУ узагальнювала досвід застосування ст.185-3 КаАП судами України та вважає за необхідне звернути увагу на необхідність перегляду підходу до розгляду адміністративних справ цієї категорії у розрізі практики Європейського суду з прав людини.

Наразі, у разі вчинення правопорушення, передбаченого ст.185-3 кодексу, справа розглядається у складі суду, що розглядає справу, під час якої вчинено таке правопорушення (ч.2 ст.221-1 КпАП). Зазначене правове регулювання не охоплює правопорушень, які згідно з диспозицією ст.185-3 кодексу можуть свідчити про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, що можуть вчинятися будь-ким поза судовим процесом.

20 вересня 2016 року ЄСПЛ прийняв пілотну постанову у справі «Karelin v. Russia» (заява № 926/08), в якій встановив фактичну відсутність сторони обвинувачення у процесі розгляду справи про адмінправопорушення як порушення права на безсторонність судового процесу в світлі §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Під час розгляду цієї справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку у суді не приймав участі прокурор як представник сторони обвинувачення. ЄСПЛ констатував порушення права заявника на справедливий та безсторонній судовий розгляд, оскільки функції обвинувачення виконував сам суддя.

У п.96 постанови ЄСПЛ вважав необхідним, щоб держава-відповідач створила в своїй правовій системі механізм, який забезпечить достатні гарантії безсторонності судів, які розглядають подібні справи, шляхом включення представника прокуратури чи іншого державного органу в ті судові процеси, в яких проводиться усне слухання, чи вжити інших належних заходів.

ЄСПЛ прийняв рішення від 6.03.2018 у справі «Михайлова проти України» (заява №10644/08), яким оголосив прийнятними скаргу за §1 ст.6 конвенції щодо дотримання вимоги безсторонності (тією мірою, якою вона стосувалася відсутності сторони обвинувачення під час розгляду справи заявниці). У цій справі заявницю було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.185-3 КпАП. У пп.62—64 рішення ЄСПЛ відзначив, що «національний суд провів усне засідання, під час якого присутньою була лише заявниця; у цьому засіданні національний суд допитав заявницю та дослідив докази з матеріалів справи… Справу було розглянуто згідно з процесуальними нормами, які значною мірою нагадували ті, що Суд розглянув у згаданій справі «Карелін проти Росії», пп.61—67. Роль посадової особи, яка склала протокол про адмінправопорушення (у цій справі — секретар судді), обмежувалася переданням суду протоколу та підтверджуючих доказів. Після виконання цієї функції ця посадова особа не відігравала ролі у провадженні, так само як і прокуратура. Іншими словами, під час провадження у суді не було «сторони обвинувачення» або «прокурора»… За таких обставин Суд вважає, що суд, який розглядав справу, не мав іншого вибору, окрім як взяти на себе функцію пред’явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи. ЄСПЛ не переконаний у тому, що були наявні достатні гарантії, здатні усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду».

За чинною редакцією ст.185-3 КпАП відсутність сторони обвинувачення в адміністративних справах цієї категорії фактично покладає здійснення таких функцій на суд, який здійснює розгляд справи.

Такий судовий процес у світлі практики ЄСПЛ порушує §1 ст.6 конвенції щодо дотримання вимоги безсторонності суду у зв’язку з відсутності сторони обвинувачення під час розгляду справи та фактично вимагає від держави внесення змін до законодавства.

Відповідно до ст.13 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року з метою забезпечення додержання державою положень конвенції, порушення яких встановлене рішенням, забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого ЄСПЛ порушення, а також усунення підстави для надходження заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді, вживаються заходи загального характеру. Заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування.

Для усунення передумов повторення подібних порушень, вжиття заходів загального характеру на виконання рішення ЄСПЛ від 6.03.2018 у справі «Михайлова проти України» (заява №10644/08), необхідним є доповнення кодексу положеннями, які передбачають участь у судовому процесі посадової особи, яка має підтримувати сторону обвинувачення.

З огляду на зазначене, вважаємо, що протокол про вчинення адмінправопорушень, передбачених чч.1, 2, 3 та 5 ст.185-3 КпАП, повинен складати судовий розпорядник (або працівник служби судової охорони) та направляти для розгляду до місцевого суду загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого було вчинене адміністративне правопорушення. Перегляд рішень прийнятих за результатами такого розгляду, повинен здійснюватися відповідним апеляційним судом в загальному порядку.

За таких обставин, внесення змін, які запропоновано у законопроекті ДСАУ, не вирішує проблем застосування ст.185-3 кодексу комплексно.

Заслухавши та обговоривши інформацію голови комітету РСУ з питань організаційно-кадрової роботи судів, органів суддівського самоврядування Кравчука В.М. щодо розробленого ДСАУ проекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1853 Кодексу», відповідно до ч.8 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого позачерговим X з'їздом суддів України 16 вересня 2010 року (з подальшими змінами), Рада суддів

ВИРІШИЛА:

Проект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1853 Кодексу», розроблений ДСАУ, вважати таким, що потребує доопрацювання з урахуванням рекомендацій РСУ.

Голова                                       Б.Моніч