Закон і Бізнес


Кто сказал «КУ!»?

«Неконституционность СБУ», или Над чем смеются народные депутаты на заседаниях комитета


№45 (1499) 07.11—13.11.2020
Игорь НОВИКОВ
3666

Является ли коррупция основной насущной проблемой для Украины? Чем больше с ней пытаются бороться, тем быстрее мы убеждаемся в том, что это лишь одна из ветряных мельниц, с которыми когда-то боролся Дон Кихот...


Конституційна непевність

На початку засідання заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Галина Янченко зазначила: «Ви всі ознайомлені із ситуацією, яка склалася довкола рішення Конституційного Суду. КС фактично не дав парламенту час для того, щоб усунути неузгодженості між законодавством і Конституцією. Таке рішення спричинило політичну кризу у відносинах з міжнародними партнерами і в цілому суспільне обурення». У відповідь на це був внесений проект «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України» (№4304). У його «Прикінцевих положеннях» пропонується дати Кабінету Міністрів два місяці для того, щоб він виніс на розгляд ВР пропозиції, яким чином можна узгодити це законодавство з Конституцією.

Втім, як у монобільшості загалом, так і на засіданні профільного комітету не виявилося єдності. Нардеп від фракції «Слуга народу» Олексій Жмеренецький зауважив, що антикорупційний комітет не повинен бути перепоною для того, щоб у сесійній залі його колеги самостійно визначились із цим проектом. А тому запропонував погодити всі законодавчі пропозиції і відправити їх на голосування.

Інша думка склалась у секретаря комітету Володимира Кабаченка із «Батьківщини». Він сказав, що ні законопроект, зареєстрований Президентом, ні другий — авторства Дмитра Разумкова не вирішують проблеми. «Якщо законопроект Президента неконституційний і сьогодні, на щастя, ми його не розглядаємо у межах комітету, то законопроект спікера є більш правильним з правової точки зору, але у цьому проекті не береться до уваги рішення КС», — зауважив він. Хоча визнав, що у проекті №4304 відсутні корупційні ризики, тому якщо обирати з цих двох актів, то проект Д.Разумкова є більш доцільним.

Деякі із членів комітету наполягали, що комітет взагалі не повинен розглядати законопроекти, які очевидно суперечать Конституції. Адже проект №4304 теж не узгоджується з вимогами Основного Закону. Дедалі частіше запилена Конституція стає кодовим словом для відмежування актуальних питань. Треба лише здогадатися, хто першим сказав «КУ!» (за аналогією із фільмом «Кін-дза-дза») і чому це стало символом політичної боротьби.

Інші ж думки членів комітету стосувалися того, що в умовах конституційної кризи, яка склалась в Україні, доцільно просто передавати законопроекти на розгляд парламенту, не даючи їм оцінки.

Однак, як виявилось, не всі погоджуються із тим, що Україна опинилась у стані кризи. Так, В.Кабаченко вважає, що в Україні немає конституційної кризи. Адже у рішенні КС чітко визначено, що всі чиновники продовжують подавати декларації і ці декларації мають перевірятись. Нардеп зауважив: «На 22 сторінках рішення КС жодного разу не сказано, що хтось відмовляється подавати декларацію. Мова йде саме про конфлікт стосовно того, куди і яким чином вона подається».

В.Кабаченко нагадав і про висновок Венеціанської комісії щодо президентської ідеї про розпуск КС. Там сказано, що «припинення повноважень суддів КС є кричущим порушенням Конституції і фундаментального принципу поділу влади. Це не може привести до культури конституціоналізму та поваги до верховенства права».

Однак Г.Янченко нагадала, що є доручення від Голови ВР розглянути його проект невідкладно. Тож комітет прийняв «соломонове» рішення про те, що ця ініціатива не містить корупційних ризиків. Напевне, тому, що порушувати Конституцію можна лише з добрими намірами.

Піраміда похитнулась

Законопроект «Про загальнообов’язкове накопичення пенсійного забезпечення» (№2683) був ініційований для чергового розгляду головою підкомітету з питань антикорупційної політики в економічній сфері Романом Іванісовим.

На його думку, в Україні немає достатнього економічного розвитку для використання складного інструменту для накопичення коштів. Через це недержавний пенсійний фонд має ризик перетворитися на фінансову піраміду та корупційну схему розкрадання грошей. Нардеп зазначив: «Якщо ви пам’ятаєте, у Нацбанку вже такий проект був. Чим він закінчився? Грошей немає, активів немає, купа справ. Фактично, за цим проектом, держава відбирає установи, яким віддає кошти громадян. А Пенсійній фонд, щодо розкрадання коштів у якому є низка кримінальних справ, є наочним прикладом належного регулювання державою цієї сфери».

Авторів проекту кілька разів запрошували на комітет, але вони так і не з’явилися, аби відстояти «чистоту» своєї ідеї. Тож комітет визнав проект таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

«Прозорі» таємниці

Також обговорювали проект «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» (№3196-д). Зокрема, секретаріат комітету підготував зауваження щодо електронного декларування усіх працівників СБУ. Це, на думку народних депутатів, є черговим політичним рішенням. Адже тут варто враховувати, що ті працівники СБУ, які пов’язані з державною таємницею, не можуть відкрито декларувати свої статки. До того ж КС давав пояснення про те, що Президент не може мати вплив на правоохоронні органи. Із саркастичним сміхом учасники комітету спрогнозували, що у такий спосіб можна поставити під сумнів і конституційність діяльності СБУ.

Водночас нардепи визнають, що реформа СБУ вже назріла і не повинна затягуватись. Адже працівникам СБУ фактично надані широкі повноваження, внаслідок чого можливі зловживання. Цей проект у комітеті оцінили як чутливий та такий, що пов’язаний із зобов’язаннями перед міжнародними партнерами.

Хоча у відповідь на такий аргумент можна було б почути не менш саркастичний сміх працівників самої СБУ. Адже про яку розвідку чи контррозвідку або державну таємницю може йти мова, якщо реформування такої сфери базується на порадах закордонних гравців зовнішньої політики?

Однак у комітеті сміятись звикли вочевидь над іншим, тому вирішили запросити авторів проекту на наступне засідання для обговорення дискусійних моментів.