Основатель ЮК «Инколанс» Ольга Драчевская:

«Подписание соглашения АСАА позволило бы устранить нетарифные препятствия для наших производителей и перейти на стандарты ЕС»

«В связи с экономическими проблемами, вызванными мировой пандемией COVID-19, вопрос «промышленного безвиза» с Европейским Союзом для Украины является очень актуальным. Это станет «глотком свежего воздуха» для развития отечественной промышленности, которая сегодня переживает рекордное падение», — считает Ольга Драчевская, являющаяся специалистом по развитию бизнеса в Украине. Несмотря на стагнацию экономики и попытки правительств по всему миру противостоять последствиям кризиса, вызванного эпидемией, мы решили задать ряд вопросов адвокату, который не только разбирается в тонкостях российского права, но и в совершенстве знает проблемы отечественного бизнеса.

«Українські виробники зможуть реалізовувати товари в країнах ЄС без проходження додаткових процедур сертифікації»

— Ольго Олександрівно, розкажіть детальніше про угоду про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів.

— Почну з того, що ще у далекому 2005 році Україна зробила свої перші кроки до підписання угоди в рамках Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products (ACAA) або до так званого промислового безвізу. Тоді в Брюсселі було підписано домовленість щодо закріплення основних напрямів співпраці на основі Плану дій щодо вільного просування промислових товарів, які необхідно здійснити у рамках підготовки до укладення з ЄС угоди АСАА.

Крім цього, аналогічні ініціативи були задекларовані і в підписаній угоді про асоціацію з ЄС, в якій ст.57 «Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів» передбачає, що дії АСАА будуть поширюватися на 27 категорій промислової продукції.

Що ж таке ACAA? Це спеціальний механізм, який у випадку підписання відповідного документа дасть можливість вітчизняним виробникам здійснювати експорт без європейської сертифікації. Українським виробникам достатньо буде маркувати свою експортну продукцію знаком СЕ (Сonformite Еuropeen — європейська відповідність). Тобто вони зможуть реалізовувати товари в країнах ЄС без проходження додаткових процедур сертифікації.

— Зупинімося детальніше на знаку СЕ та його особливостях. Які переваги він дає виробникові?

— Знак CЕ свідчить про відповідність товарів вимогам директив ЄС «Нового підходу». Ці директиви прийняті у 2008 році для захисту споживачів та співробітників від небезпечних і шкідливих для здоров’я продуктів і підвищення якості оцінки відповідності. Частина цього регламенту міститься в директиві 768/2008/ЄC, яка встановлює правила маркування CE та загальні межі для збуту продукції.

Нанесення маркування СЕ є обов’язковою умовою для всіх товарів, що надходять на європейські ринки та потрапляють під вищезгадані директиви ЄС.

Простіше кажучи, СЕ — це знак безпеки, який свідчить про те, що товар відповідає європейським стандартам ЕN (унікальне позначення стандартів, які видаються Європейським комітетом зі стандартизації), зокрема щодо екології, охорони здоров’я та безпеки праці. Знак СЕ — це декларація про те, що виробник бере на себе всю відповідальність за невідповідність виробу вимогам директив за принципами нового і глобального підходу.

— Як це вплине на українських виробників промислових товарів, які працюють на експорт?

— Передусім угода АСАА дозволить спростити доступ на європейські ринки вітчизняному експорту. За найсміливішими прогнозами, вона може охопити до 20% усіх українських промислових товарів, що, у свою чергу, забезпечить значний приріст експорту товарів з України в ЄС. Крім того, це ще й підвищення конкурентоспроможності для України при виході на інші ринки та можливість залучити нові інвестиції в економіку.

Як я сказала, після підписання угоди АСАА українським виробникам промислових товарів не потрібно буде проходити сертифікацію в Євросоюзі, щоб реалізувати товар на його території. Адже ЄС визнаватиме висновки українських органів контролю.

Сьогодні проведення оцінки відповідності влітає бізнесу в копієчку, а коли угода почне діяти, виробник зможе заощадити кошти й спрямувати їх на удосконалення своєї продукції. До того ж така процедура потребує багато зусиль і часу.

Угодою про асоціацію передбачено, що угода АСАА пошириться на 27 секторів. Додатком III до ст.57 визначено список продукції для адаптації із зазначенням термінів здійснення. Серед них можна виокремити: будівельні вироби, машини, ліфти, електричне обладнання, розраховане на певні граничні значення напруги, обладнання, що працює під тиском, вибухові речовини цивільного призначення, обладнання та системи захисту, призначені для застосування у вибухонебезпечній атмосфері.

Тут важливо розуміти, що ця продукція має більш високу додану вартість, ніж та, що традиційно експортується з України до країн ЄС, наприклад зерно та метали.

Згідно зі статистикою Мінекономіки, торік ЄС стало головним торговим партнером України. Питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС сягала 41,5% від загального обсягу торгівлі України.

Зовнішньоторговельний оборот товарів у 2019 році становив $45,8 млрд, з них експорт — $20,750 млрд. Однак при цьому не можна не відзначити уповільнення зростання українського експорту в ЄС. Якщо ще три роки тому він збільшився на 30%, то вже у 2018-му — на 15%, а в 2019-му — лише на 3,9% порівняно з попереднім роком. А тому підписання угоди АСАА дозволило б усунути нетарифні перешкоди для наших виробників і перейти на стандарти ЄС, від чого у виграші залишаться обидві сторони.

«Це стане «ковтком свіжого повітря» для розвитку вітчизняної промисловості»

— Які кроки Україна зробила в цьому напрямку і що ще необхідно зробити, щоб угоду АСАА все ж було підписано?

— Якщо говорити відверто, то перші суттєві кроки для реалізації АСАА були зроблені тільки у 2014 році. З дня ж підписання плану про АСАА у 2005-му наші можновладці особливо не поспішали виконувати свої зобов’язання, та і ЄС не наполягав на часових межах.

У рамках приєднання до угоди АСАА Україні були поставлені чіткі завдання щодо приведення у відповідність з європейськими національного законодавства, стандартів якості та органів, які здійснюють контроль якості, а також скасування регуляторних режимів, які не відповідають європейським вимогам до аналогічних видів продукції.

Щодо останнього пункту відзначу, що наприкінці минулого року Президент підписав закон №367-ІХ, покликаний змінити законодавство в частині зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду. Ухвалення цього закону стало фінальним пунктом законодавчого завдання від ЄС, необхідного для початку переговорів про отримання Україною «промислового безвізу».

Закон №367-ІХ спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, а також на посилення захисту споживачів у разі виявлення на ринку небезпечної нехарчової продукції. Також при проведенні перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти іншу продукцію. Це, у свою чергу, дозволить сфокусувати перевірку і запобігти зловживанням.

— Які ще законодавчі зміни з боку України необхідні для отримання «промислового безвізу»?

— Можна також виділити ряд документів, які сприяють якнайшвидшому підписанню угоди АСАА. У 2013 році Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про технічний регламент машин» від 30.01.2013 №62. Згодом були прийняті постанови «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» від 16.12.2015 №1077, а також «Про нові технічні регламенти низьковольтного обладнання та електромагнітної сумісності на основі нових директив ЄС(2014/35/ЄС)» від 16.12.2015 №1067.

У 2016-му було прийнято постанову Кабінету Міністрів «Про затвердження Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» від 13.01.2016 №94 та «Про затвердження Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах» від 28.12.2016 №1055.

У 2017-му прийнята постанова «Про затвердження Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні» від 10.03.2017 №139. А у 2018-му — постанови «Про затвердження Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі» від 4.07.2018 №814 та «Про затвердження Технічного регламенту безпечності іграшок» від 28.02.2018 №151.

Також у 2015 році прийнято закон «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а у 2019-му — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання» №2740-VIII.

Окремо зверну увагу на закон №2740-VIII, прийняття якого було умовою ЄС для початку офіційної процедури щодо оцінки готовності України до укладення угоди АСАА. Він усунув неузгодженості окремих норм деяких законодавчих актів, що відкрило дорогу до їх належного застосування. Утім, найважливіше те, що закон забезпечить створення умов для визнання національної системи оцінки відповідності на міжнародному рівні. В сукупності це має позитивно вплинути на дерегуляцію та покращити бізнес-клімат у країні.

Також на початку вересня був опублікований «План пріоритетних дій Уряду на 2020 рік», де одним з ключових завдань на поточний рік визначена спільна робота з Європейським Союзом над «промисловим безвізом» та оновленням угоди про асоціацію.

— Отже, можна сказати, що Україна все ж просувається цим шляхом?

— Про рішучу налаштованість на найшвидше підписання угоди АСАА свідчить прийнятий закон «Про надання будівельної продукції на ринку» №850-IX, який гармонізує вітчизняні стандарти з європейськими в сфері будівельної продукції.

Закон визначає правові та організаційні засади введення в обіг будівельної продукції на ринку. Встановлюється перелік зобов’язань учасників ринку та визначаються основи декларування технічних показників будівельної продукції. Також законом установлено, що виробники повинні складати декларацію показників і маркувати продукцію знаком відповідності технічним регламентам. До того ж до фінальної редакції були додані зміни, що передбачають захист споживачів від недоброякісної та небезпечної для здоров’я і життя будівельної продукції.

«Скептики вважають «промисловий безвіз»  популістським майданчиком для політиків»

— Чи можете ви спрогнозувати, скільки часу ще знадобиться для повноцінної реалізації угоди АСАА?

— Нині конкретних дат вам не назве ніхто. У зв’язку з економічними проблемами, викликаними світовою пандемією COVID-19, питання «промислового безвізу» з ЄС для України є дуже актуальним. Це стане «ковтком свіжого повітря» для розвитку вітчизняної промисловості, яка сьогодні переживає рекордне падіння.

Як я сказала, Кабінет Міністрів планує докласти максимальних зусиль до наближення «промислового безвізу». Також можна відзначити амбітні заяви Прем’єр-міністра щодо того, що Україна планує оформити «промисловий безвіз» не тільки з ЄС, а й з іншими світовими економічними лідерами, в тому числі з країнами «великої двадцятки».

Однак зараз все це звучить як фантастика. Спочатку нам необхідно виконати всі «дорожні» умови для укладення угоди АСАА, і вже після цього розглядати нові варіанти з «промисловим безвізом».

— Як і хто визначатиме, чи готова наша країна до підписання цієї угоди?

— Перевіряти, чи виконала Україна все необхідні реформи, буде місія ЄС щодо «промислового безвізу». Про це стало відомо наприкінці жовтня, коли на зустрічі торгового представника України з речниками представництва ЄС в Україні, генерального директорату Європейської комісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП (DG GROW) було досягнуто домовленості про початок роботи попередньої оціночної місії ЄС щодо готовності України до укладення угоди АСАА.

У березні цього року місія вже приїжджала до України, однак тоді обговорювалося зовсім інше питання — щодо виконання Україною регламентів угоди про асоціацію з ЄС. Що ж стосується «промислового безвізу», а точніше — початку переговорів, то генеральний директор директорату Європейської комісії з питань сусідства і переговорів з розширення ЄС Крістіан Даніельсон сказав, що відповідна місія ЄС прибуде в Україну «в найближчі місяці».

Отже, можна констатувати позитивну динаміку в реалізації угоди АСАА.

— Чи є якісь нюанси, що можуть стати на заваді «промисловому безвізу»?

— Попри те що Уряд вже виконав колосальний обсяг роботи, яка заклала фундамент для підписання такої угоди, важливо врахувати такий нюанс, як імплементація прийнятих законів. Тому тут дуже важлива об’єктивна оцінка місії ЄС.

Другий нюанс — це бюрократичні процедури в самому ЄС. Якщо Україна й отримає схвалення від комісії ЄС, наступним кроком стане ратифікація угоди АСАА. Цей механізм включає в себе кілька аспектів, наприклад ратифікацію угоди усіма державами — членами ЄС. Цей процес досить складний та тривалий, не варто забувати і про роботу європейського парламенту, який має також долучитися до врегулювання всіх бюрократичних процесів у цьому питанні.

До речі, подібні угоди і договори з ЄС підписані з шістьма країнами: Ізраїлем, США, Канадою, Японією, Австралією, Новою Зеландією та Швейцарією. Відверто кажучи, якщо порівняти економіки та промисловий потенціал, то показники України виглядають доволі скромними. Крім поліпшення законодавства і стандартизації, від країн вимагають високий рівень промислового і технологічного розвитку.

Скептики ж вважають «промисловий безвіз»  популістським майданчиком для політиків, оскільки тут більше піару, ніж економічних процесів. Доволі часто політики закликають розробити і впровадити нову промислову політику, не розуміючи, що цей процес може затягнутися на роки, а в разі чогось завжди можна перекласти вину на наших партнерів. Мовляв, ті не зацікавлені та не хочуть допомагати нашій промисловості.

З останньою тезою частково можна погодитись, адже ЄС завжди буде захищати свій ринок. Не варто забувати і про те, що в Європі діє не тільки сертифікація товарів, але і додаткові технічні умови до них.

Деякі експерти вважають, що впровадження «промислового безвізу» позбавить нас можливості висувати додаткові технічні умови для захисту своїх товаровиробників. Тобто ми можемо залишитися біля «розбитого корита», коли нашу промислову продукцію не будуть купувати на ринках ЄС, у тому числі з об’єктивних причин, а ось вітчизняний ринок ми відкриємо повністю.

Втім, я все ж позитивно налаштована і вірю в успішну реалізацію угоди АСАА між ЄС і Україною. Я вважаю, що в перспективі ця угода дасть можливість вітчизняному виробнику підвищити на європейських ринках імідж продукції «made in Ukraine», що в майбутньому полегшить доступ на інші глобальні ринки та збільшить привабливість держави для локалізації виробництва.

Проте Україні є ще над чим працювати. Уряду і парламенту необхідно імплементувати чимало стандартів ЄС, які передбачалися угодою про асоціацію. Багато чого буде залежати від наявності серйозної і виваженої політичної волі вищого керівництва країни. У зв’язку з останньою активізацією довкола угоди АСАА та запланованим візитом місії ЄС можна спрогнозувати, що переговорний процес може розтягнутися ще на кілька років.

Також не варто забувати і про сторонні чинники, які вносять свої корективи в цей процес, маю на увазі пандемію коронавірусу. Адже нині фактично паралізовано усі бізнес-відносини між країнами, що погіршує прогноз зростання світової та європейської економіки.

За останні роки Україна суттєво просунулася вперед і досягла технічної сумісності з ЄС у деяких пріоритетних промислових секторах економіки. Однак не варто на цьому зупинятися, потрібно і далі працювати над здобуттям такої сумісності в інших секторах.