Закон і Бізнес


Achtung, адвокат!

Почему требования финмониторинга не вписываются в законодательство Украины


№44 (1498) 31.10—06.11.2020
Виктория ЯКУША
4909

Выяснить, соответствует ли международным стандартам обновленный украинский закон о финансовом мониторинге, пытались адвокаты. Может ли орган исполнительной власти осуществлять контроль финмониторинга, субъектами которого являются последние?


Міжнародний діалог

Відбувся українсько-німецький форум адвокатів. Він пройшов у вигляді онлайн-конференції. Це вже 6-ий захід, організований Національною асоціацією адвокатів України, комітетом з міжнародних зв’язків при НААУ спільно з Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ) та Федеральною палатою адвокатів Німеччини. Захід присвятили впливу законодавства про фінмоніторинг на адвокатську діяльність в Україні та Німеччині.

З вітальним словом до учасників форуму звернулася голова НААУ, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова. Вона зауважила, що НААУ з 2014 року співпрацює з ФПА Німеччини і це один з важливих напрямів міжнародної співпраці для української адвокатури.

Л.Ізовітова окреслила коло питань, які обговорювалися під час заходу, та підкреслила, що закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6.12.2019 №361-IX набув чинності 28.04.2020, проте в юристів дотепер залишаються запитання щодо його застосування. Серед них і ті, які безпосередньо випливають із спеціального статусу адвоката та специфічного виду їхньої діяльності як такої.

Ідеться, по-перше, про співвідношення й межі адвокатської таємниці та фінмоніторингу. По-друге, про незалежність адвокатів і дотримання принципу невтручання держави в їхню діяльність. З метою збереження цієї незалежності дисциплінарні процедури та накладення санкцій на адвокатів делеговано кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям адвокатури. «Ми маємо обговорити й визначитися, чи є зазіханням на незалежність адвокатів і адвокатури з боку держави надання контрольних функцій та застосування дисциплінарних санкцій до адвокатів органу виконавчої влади — Міністерству юстиції», — зазначила Л.Ізовітова.

«Ми маємо дати своє бачення, як, застосовуючи закон про фінмоніторинг, мінімізувати ризики для адвокатської діяльності. Це напрями подальшої співпраці із законодавцем, виконавчою владою. Орієнтувати, чи має ризики сам адвокат. Суб’єктом застосування є сам адвокат, і важливо зрозуміти, з якого часу в адвоката виникає необхідність у реєстрації як суб’єкта фінмоніторингу: тільки тому, що він адвокат, чи коли він відчуває ризики. І останнє: ми маємо вивчити й донести до влади позитивний міжнародний досвід у питанні щодо фінмоніторингу адвокатської діяльності», — звернулася до учасників форуму голова НААУ, РАУ.

Л.Ізовітова також нагадала, що адвокатська спільнота брала активну участь у розробленні закону про фінмоніторинг. Був проведений круглий стіл, на якому обговорювали нові реалії фінмоніторингу для адвокатів, адвокатських бюро та адвокатських об’єднань. Також створена Мін’юстом робоча група з питань нормативно-правового забезпечення у сфері фінмоніторингу, у діяльності якої брали участь представники НААУ.

З вітальним словом до учасників заходу також звернулися віце-президент ФПА Німеччини Андре Гауг та старший менеджер проектів IRZ Вольфрам Гертіг.

Л.Ізовітова представила спікерів від німецької сторони — Християна Блюма та Франка Йоніка, котрі розповіли про обов’язки адвокатів згідно із законодавством ФРН про фінмоніторинг та здійснення нагляду регіональними палатами адвокатів за їх дотриманням. Німецькі колеги також повідомили про санкції, які застосовують проти адвокатів за порушення законодавства про фінмоніторинг.

Український контекст

Заступник голови НААУ Валентин Гвоздій, звертаючись до іноземних колег, зазначив, що закон про фінмоніторинг існував і раніше, але не створював стільки правових колізій, скільки його оновлена редакція. Минулий акт був, м’яко кажучи, не сучасним і мало задовольняв потреби, задля яких приймався. «Згідно з новим законом адвокати є суб’єктами первинного фінмоніторингу, і ми не заперечуємо, що так має бути, оскільки це логічно. Водночас при цьому ми ніяк не можемо погодитися з тим, що, напевно, через відсутність досвіду наш законодавець чомусь вибудував таку систему правових норм, якою порушив конституційні гарантії професійної незалежності адвокатури», — наголосив В.Гвоздій.

Так, деякі права надано держорганам, які жодного стосунку до адвокатури не мають. Зокрема, на Мін’юст покладений обов’язок бути органом контролю разом з іншою структурою — Держфінмоніторингом. Міністерство при цьому має виконувати регулюючу та контролюючу функцію в усіх процедурах, де залучені адвокати як суб’єкти первинного моніторингу. «Це дивна позиція з огляду на те, що адвокатура згідно з Конституцією є саморегульованою, повністю незалежною від держави організацією. Ми самостійно регулюємо свою діяльність, і це право надане нам законом», — додав В.Гвоздій.

Крім того, новим законом про фінмоніторинг установлені додаткові дисциплінарні санкції стосовно адвокатів, яких немає в профільному акті. Хоч у законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко зазначено, що адвокатів можна притягнути до дисциплінарної відповідальності виключно в порядку та межах, прописаних у цьому законі.

Актом про фінмоніторинг уводяться такі види дисциплінарної відповідальності, як письмове застереження та «анулювання ліцензії, що дає право на заняття адвокатською діяльністю». Але такого поняття, як «ліцензія», зазначив В.Гвоздій, в адвокатурі не існує, що створює ще одну колізію.

«Ми вважаємо, що така постановка речей є безперечним утручанням у нашу діяльність і очевидною загрозою нашій незалежності, оскільки новим законом про фінмоніторинг надано інструментарій державі здійснювати тиск на адвоката під час здійснення ним професійної діяльності», — підсумував В.Гвоздій.

Судячи з усього, новий закон про фінмоніторинг — це автономна правова реальність, яка чомусь має преференції у вигляді вилучення норм із контексту законодавчої канви України та конституційних прав у цілому. Як завжди, наспіх законодавець вирішив імплементувати «кращі європейські традиції», і з результатів такого сліпого мавпування, схоже, уже сміються ті, кого український законодавець уважає авторитетними суб’єктами. Тож залишається тільки сказати: «Achtung, адвокате!»