Закон і Бізнес


Сошла в городе конопля...

Можно сесть за растения, не сажал, и за угощение наркотиками знакомых


Поліцейські рейди подекуди виявляють не тільки дикорослі коноплі, а й дбайливо посаджені в діжечках і парниках.

№44 (1498) 31.10—06.11.2020
Иван КОСТЮК
2726

Как известно, один из 5 вопросов, которые глава государства адресовал украинцам, касался легализации каннабиса в медицинских целях. Большинство респондентов поддержало такую идею. Возможно, люди рассчитывали, что законодатель смягчит санкции и за выращивание нескольких растений конопли на огороде. Однако пока судебная практика в этой сфере — достаточно однозначная и строгая.


Проступки та злочини

Ольга Булейко з Касаційного кримінального суду взяла участь як викладач у семінарі-практикумі «Практика застосування законодавства при розгляді справ у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів». Таке навчання для служителів Феміди з апеляційних і місцевих загальних судів організувала Національна школа суддів.

Як повідомила прес-служба Верховного Суду, насамперед учасникам семінару нагадали про регламентацію правового режиму обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів нормами національного та міжнародного права. Зокрема, ішлося про те, що законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII, який набрав чинності 1.07.2020, запроваджено інститут кримінальних проступків, що стосується й цієї сфери.

Так, унесено зміни до ч.1 ст.309 Кримінального кодексу та викладено в новій редакції диспозицію ч.2 цієї статті. Питання щодо правозастосування зазначених законодавчих змін зумовлене виключенням кваліфікуючої ознаки «повторність» у ч.2 ст.309 КК в попередній редакції, появою в цій частині кваліфікуючої категорії «вчинення діяння протягом року після засудження за цією статтею» та зміною видів і розмірів покарань.

Схиляння до вживання

Суддя також ознайомила учасників заходу з практикою ВС, його висновками, висловленими за результатами касаційного розгляду проваджень щодо кримінальних правопорушень у цій сфері.

Висвітлюючи питання про встановлення суспільно небезпечного діяння, доповідачка звернула увагу на постанову ВС від 14.06.2018 у справі №589/3675/13-к. У ній колегія суддів ККС дійшла висновку, що з огляду на положення ст.315 КК «Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів», об’єктивна сторона цього злочину характеризується схилянням певної особи до вживання наркотичних засобів. Під схилянням у даному разі слід розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на збудження в інших бажання вжити наркотичні засоби хоча б один раз (пропозиція, угода, рекомендація, переконання).

Вирощування без висаджування

В провадженні (постанова ВС від 13.11.2019 у справі №141/1201/16-к) зазначається, що вирощування конопель (ст.310 КК) має місце як у випадку, коли відповідні рослини спеціально висаджувались обвинуваченим або іншою особою, так і в разі, коли вони були дикорослими, але особа доглядала за ними, забезпечуючи ріст і дозрівання.

У цій постанові ВС дав оцінку даним, зафіксованим у протоколі обшуку, та дійшов висновку, що рослини конопель не висаджували рядками, проте їх не знищили між рядками, коли просапували квасолю. Водночас їх розмір (від 50 см до 2 м) та відсутність інших рослин, які могли самовільно вирости, свідчать про умисне збереження конопель.

Тому, на думку колегії суддів ККС, об’єктивна сторона складу злочину, відповідальність за який передбачено в ч.1 ст.310 КК, була доведена. Адже в даному випадку не важливо, були посаджені рослини обвинуваченою особою чи кимось іншим чи вони є дикорослими.

Ознаки збуту

Що стосується суб’єктивних ознак кримінального правопорушення, то, наприклад, в одному з проваджень (постанова ВС від 24.10.2018 у справі №711/2259/16-к) Суд зауважив, що відповідальність за збут наркотичних засобів настає незалежно від їх розміру (ст.307 КК).

На те, що злочин, відповідальність за який передбачено в ст.307 КК, скоєно з метою збуту наркотичних засобів, може вказувати сукупність таких обставин, як посада, яку обіймав обвинувачений на момент правопорушення, та його функціональні обов’язки, поведінка під час скоєння злочину, сукупність наркотичних засобів різних видів, їх кількість, спосіб упакування та розфасування, а також методи приховування.

Суддя ККС акцентувала увагу на питанні щодо стадії скоєння злочину. Так, у постанові ВС від 9.04.2020 у справі №727/6578/17 ідеться про те, що ввезення на територію України психотропної речовини утворює закінчений склад злочину, відповідальність за який передбачено в ст.305 КК, якщо таку речовину було виявлено під час митного контролю після її переміщення через митний кордон України на її митну територію.

Про умисел на збут психотропної речовини можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, ужиття додаткових заходів конспірації своєї діяльності, спосіб і засоби плати за психотропну речовину, показання свідків про намір засудженого пригощати цією речовиною знайомих осіб.

Оперативна закупівля

Доповідачка ознайомила учасників і з актуальною практикою ВС щодо вирішення питань про допустиму поведінку працівників правоохоронних органів і провокацію злочинів. Так. у постанові ВС від 10.09.2019 у справі №161/14703/17 колегія суддів ККС зробила висновок, що пасивна поведінка працівників правоохоронних органів під час проведення оперативної закупки психотропної речовини є допустимою та не може бути визнана провокацією злочину.

«Європейський суд з прав людини у своїй практиці розробив критерії, які допоможуть позначити межу й відмежувати в кожному конкретному випадку ті епізоди, коли орган досудового розслідування просто спостерігав за злочином, від тих, коли орган досудового розслідування був «спусковим механізмом» такого злочину», — зауважила О.Булейко.

Так, для визначення провокації злочину ЄСПЛ установив, зокрема, такі запитання-критерії:

• чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їхнього боку спонукання особи до скоєння злочину (наприклад вияв ініціативи в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни)?

• чи був би скоєний злочин без утручання правоохоронних органів?

• чи вагомі причини для проведення оперативної закупівлі?

• чи мали правоохоронні органи об’єктивні дані про те, що особа була втягнута в злочинну діяльність і ймовірність учинення нею злочину була суттєвою?

Суддя ККС також розповіла про висновки ВС, зроблені за результатами касаційного розгляду проваджень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які стосуються таких питань:

• кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки;

• застосування спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності;

• призначення покарання (призначення окремих видів покарань, призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, призначення покарання за сукупністю вироків);

• звільнення від відбування покарання;

• застосування кримінального процесуального законодавства (оцінка судом належності та допустимості доказів, забезпечення права на захист).

Під час дискусії учасники заходу обговорили судову практику щодо цієї категорії злочинів та отримали відповіді на запитання стосовно даної теми.