Закон і Бізнес


Стоп, троллинг!

Товары на таможне при нарушении прав ИС будут лежать не годами, а месяцами


№44 (1498) 31.10—06.11.2020
Федор МАЛЕНЬКИЙ
4097

От азов интеллектуальной собственности до новых критериев охраноспособности обсуждали ИС-сферу во время традиционного антикризисного семинара. Почему не стоит «гуглить» потенциальных конкурентов и можно ли «присвоить» цвет?


Торговельні марки повсюди…

У рамках спільного проекту Асоціації правників України та видання The Page у форматі інтерв’ю пройшов черговий онлайн-захід. Цього разу говорили про реформу у сфері інтелектуальної власності та інтелектуальну власність як таку.

Патентний повірений, директор ДП «ІНТЕЛС-Україна» Юлія Прохода зазначила: для того щоб відкрити бізнес, до прикладу, з пошиття та продажу унікальної моделі джинсів та рекламувати такі джинси з англомовною назвою, необхідно мати перш за все заявку на реєстрацію такої назви. Адже, по суті, торговельна марка — це те, що відрізняє один товар від інших.

Далі, моделюють ситуацію учасники, ви як власник бізнесу можете забажати виставити свій товар у якомусь шоу-румі і для цього замовите вішаки на якомусь іноземному сайті. Проте вже на митниці ці вішаки можуть не пропустити, оскільки така форма товару, тобто такий промисловий зразок вже зареєстрований.

Наступний крок, якщо вам усе вдалося і ви хочете відсвяткувати свої перші вдалі продажі, йдете в один із закладів, записуєте відео, на якому танцюєте під музику та викладаєте цей запис у «Фейсбук». Через якийсь час «Фейсбук» блокує ваш допис через порушення авторських прав, тому що музика, яка лунала у вас на фоні, — це об’єкт авторського та суміжного прав. Об’єкти ІВ оточують нас щодня, ми часто цього навіть не помічаємо.

Стратегічна орфографія

Поширеною помилкою правники вважають випуск продукту до подання заявки на реєстрацію і до перевірки того, чи існують на ринку аналоги. А часто відбувається так: продукт створено, відкрито сайт і тут раптом виявляється, що така назва чи такий вид товару вже існує. І тут мало лише «погуглити» та переконатись у тому, що згадувань такої назви немає. Головне — чи не подав на реєстрацію схожої торговельної марки хтось в Україні.

Права на об’єкти ІВ виникають з моменту їх створення, їх необов’язково реєструвати, але якщо ви хочете передати права на них або здійснити будь-які дії з ними, то краще їх все ж таки зареєструвати. Окрім того, доменне ім’я з «ua» для сайту ви не можете отримати, якщо у вас немає свідоцтва на знак для товарів і послуг. А ще, до прикладу, доцільно зареєструвати різні модифікації власної назви різними мовами, щоб ніхто не зміг після цього використати навіть назву із помилкою. Виходить така собі стратегічна орфографія, коли потрібно прорахувати усі можливі зловживання та трансформації.

Навіть коли такий гігант, як Google, вирішив зареєструвати в Україні домен «google.ua», виявилося, що таке ім’я вже зайняте і владнати це питання вдалося лише через суд. При цьому у рішенні суд посилався на те, що використання назви торговельної марки заборонене в тому числі в доменних іменах. Проте Google знадобилося близько трьох років на те, аби відсудити право на доменне ім’я.

Гра за новими правилами

Ще у 1883 році більшість країн підписали так звану Паризьку конвенцію і визначили перелік об’єктів ІВ. З того часу він фактично не змінювався. Але нещодавно, з 16.08.2020, в Україні з’явилися нові вимоги до об’єктів. Грати тепер можна за новими, більш адаптованими під сучасність правилами.

Стало можливим захищати колір як торговельну марку. Типовим прикладом у цій ситуації для України є червоний колір для оператора зв’язку Vodafone, а для світу — колір Tiffany. А також стало можливим захищати торговельні марки, які являють собою форму предмета, знову ж таки за умови, якщо вони мають розрізняльну здатність. Тобто тут лише за формою, без будь-яких позначень, можна ідентифікувати, який це саме товар, від якого виробника. Це, власне, і є функцією торговельної марки — вказівка на джерело походження товару.

Вагомі зміни відбулись і щодо промислових зразків. Крім новизни, до цього об’єкта ІВ було застосовано ще один критерій — наявність індивідуального характеру. Це, на думку члена ради комітету АПУ з ІВ, патентного повіреного України Катерини Сопової, свідчить про прогресивний крок українського законодавства, адже відповідає європейській практиці у цій сфері.

Раніше ж об’єкти промислових зразків виступали як такий собі «елемент тролінгу», адже реєструвався, наприклад, мотор чи інша деталь автомобіля і робилося це виключно для того, аби на митницях не пропускали ті чи інші товари.

Раніше патент, а зараз вже свідоцтво видається під відповідальність заявника, саме тому це був найбільш поширений об’єкт для патентного тролінгу. Зараз ця ситуація зміниться, і новий закон передбачив інші механізми боротьби з цим. Тепер не доведеться по кілька років визнавати ці документи недійсними в судах: до апеляційної палати, яку створять при Національному органі інтелектуальної власності, подаватиметься заява. Завдяки цій апеляційній палаті можна буде визнати охоронний документ недійсним за 4 місяці, і хоча цей час перебування товарів на митниці теж обходиться недешево, це значно краще порівняно з тими строками, яких потребував судовий розгляд.