Не посягай на возмещение

Невозможность государственной регистрации транспортных средств на ФЛП лишает права таких лиц на налоговый кредит по операциям по приобретению ТС. Такое заключение сделал ВС в постановлении №803/428/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

23 вересня 2020 року                       м.Київ                               №803/428/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого — ШИПУЛІНОЇ Т.М.,
суддів: БИВШЕВОЇ Л.І., ХОХУЛЯКА В.В. —

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі за позовом фізичної особи — підприємця Особи 1 до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Особа 1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним і скасування ППР від 27.02.2017.

ВОАС постановою від 19.04.2017 позов задовольнив повністю.

ЛААС ухвалою від 26.06.2017 постанову ВОАС від 19.04.2017 залишив без змін.

ГУ ДФС у Волинській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову ВОАС від 19.04.2017, ухвалу ЛААС від 26.06.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: стст.189, 198, 200 Податкового кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.325 Цивільного кодексу, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ від 7.09.98 №1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), стст.11, 69, 159 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

Зокрема, зазначає: якщо ФОПи не ведуть бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, то вони не мають права включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв’язку з їх придбанням.

Переглядаючи оскаржувані рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, ВС дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ФОП Особою 1 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за листопад 2016 року, що виникло за рахунок від’ємного значення ПДВ, яке декларувалось у листопаді 2016 року, за наслідками якої складено акт від 14.02.2017.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.«а» п.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199, п.200.1, пп.«б» п.200.4 ст.200, ст.201 ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв’язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту, який у подальшому взяв участь у формуванні бюджетного відшкодування, сум ПДВ, сплачених при ввезенні на митну територію України вживаних сідлових тягачів марки Renault (модель Premium 460) та вживаних напівпричепів тентових марки Krone (модель SD).

Обґрунтовуючи свою позицію, орган доходів і зборів звертав увагу на відсутність законодавчих підстав уважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними фондами ФОП.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято ППР від 27.02.2017, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1008695,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 504347,50 грн.

Визнаючи протиправним і скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розглядувані транспортні засоби придбавались Особою 1 як ФОП для використання у власній господарській діяльності (для надання послуг щодо перевезення вантажів).

Відповідно до вимог порядку №1388 реєстрація сідлових тягачів і напівпричепів здійснена за фізособою Особою 1, що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Утім, за доводами судових інстанцій, реєстрація транспортних засобів саме за фізособою, а не ФОП жодним чином не позбавляє права такої особи на податковий кредит із ПДВ за операціями з придбання відповідних ТЗ, якщо були дотримані умови формування податкового кредиту, визначені в ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.189.1 ст.189 ПК у разі здійснення операцій відповідно до п.198.5 ст.198 цього кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.

За правилами п.198.5 ст.198 ПК, платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду й зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, установлені в цьому кодексі для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст.196 цього кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених у пп.196.1.7 п.196.1 ст.196 ПК) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст.197, підрозд.2 розд.XX цього кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених у пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 цього кодексу та операцій, передбачених у п.197.11 ст.197 ПК);

в) в операціях, що здійснюються в межах балансу платника, у тому числі при передачі для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника.

Якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абз.1 цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

У п.198.1 ст.198 ПК передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення операцій щодо придбання або виготовлення товарів; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

У постанові ВС у складі палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС від 17.12.2018 у справі №810/1726/16 викладено правовий висновок, згідно з яким, оскільки відповідно до п.6 порядку №1388 передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, у свідоцтвах про реєстрацію ТЗ не може зазначатись як їх власник ФОП. Отже, як убачається зі змісту норми, ТЗ реєструються за їх власниками (фіз- чи юрособами), а реєстрація за ФОП не передбачена.

Тобто не може вважатись об’єктивним висновок, що неможливість державної реєстрації ТЗ за ФОП не позбавляє права таких осіб на податковий кредит для операцій щодо придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені в ПК.

Більше того, під час проведення контрольного заходу позивачем, за доводами органу доходів і зборів, не надано доказів ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів.

Наведені обставини Особою 1 шляхом подання належних, допустимих і достовірних доказів у судовому процесі не спростовано. Тому доводи судових інстанцій про протиправність оскаржуваного акта індивідуальної дії є помилковими <…>.

Керуючись ч.2 розд.ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону від 15.01.2020 №460-IX, стст.341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ГУ ДФС у Волинській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.