Расходы больше, чем выгода
Утверждение отчета ликвидатора и ликвидационного баланса при отсутствии кредиторов не может свидетельствовать о полноте и всесторонности выяснения обстоятельств. Такое заключение сделал ВС в постановлении №10-18/5218, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
17 вересня 2020 року м.Київ №10-18/5218
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого — ПЄСКОВА В.Г.,
суддів: БАНАСЬКА О.О., КАТЕРИНЧУК Л.Й. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 8.07.2020 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 6.05.2020 у справі за заявою Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області до Державного підприємства «Приладобудівний завод «Райдуга» про визнання банкрутом.
Обставини, установлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. У провадженні ГСЧО перебуває справа за заявою ГУ ПФУ в Черкаській області про банкрутство ДП «Приладобудівний завод «Райдуга», порушена ухвалою суду від 24.11.2008.
2. Постановою ГСЧО від 25.03.2015 ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П.
Подання клопотання до суду
3. Від ліквідатора Новосельцева В.П. до суду першої інстанції надійшло клопотання від 11.03.2020 про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі.
Розгляд справи судами
4. 6.05.2020 ухвалою ГСЧО, залишеною без змін постановою ПАГС від 8.07.2020, клопотання про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі задоволено. Затверджено звіт ліквідатора банкрута від 4.03.2020 про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 4.03.2020. Ліквідовано ДП «Приладобудівний завод «Райдуга» як юридичну особу. Провадження у справі закрито.
5. Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатором банкрута здійснено всю повноту необхідних і можливих дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, у зв’язку з чим поданий ним звіт та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню.При цьому суди зазначили, що всі звіти про грошову винагороду, звіти про відшкодування витрат ліквідатора а також розрахунки залучених спеціалістів затверджені ухвалами суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи в суді касаційної інстанції
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. До Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга міністерства, в якій скаржник просить скасувати постанову ПАГС від 8.07.2020 та ухвалу ГСЧО від 6.05.2020, а справу направити для подальшого розгляду до ГС Черкаської області.
7. Скаржник указує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з’ясували обставини, що мають значення для справи. Крім того, стверджує, що ліквідатор банкрута Новосельцев В.П. не здійснив усієї повноти дій під час ліквідаційної процедури, не надавши Міністерству документів, які додаються до звіту ліквідатора. Також не було надано розрахунку щодо винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Позиція Верховного Суду
А. Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо суті касаційної скарги
8. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржених ухвалі та постанові зазначили, що ліквідатором банкрута здійснено всю повноту необхідних і можливих дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, у зв’язку з чим поданий ним звіт і ліквідаційний баланс підлягають затвердженню. Зроблено висновок, що ліквідатором банкрута Новосельцевим В.П. належним чином виконані повноваження, покладені на нього ст.41 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент його призначення та виконання повноважень ліквідатора до вступу в дію 21.10.2019 Кодексу з процедур банкрутства) та ст.61 КзПБ, у частині встановлення майнових активів банкрута, формування ліквідаційної маси, проведення аукціону для продажу майна, щомісячного звітування перед комітетом кредиторів, у тому числі й щодо нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, а тому звіт та ліквідаційний баланс підлягають затвердженню, а боржник як юридична особа — ліквідації.
11. Однак судова колегія вважає такі висновки передчасними з огляду на таке <…>.
14. Слід зазначити, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора й ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором усієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов’язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх у ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває в третіх осіб, дати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з’ясувати, чи здійснювалися ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності й підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, у судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність і повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
15. В абзацах 2 та 4 ч.1 ст.65 КзПБ передбачено, що про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів; суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
16. Однак матеріали справи не містять доказів того, що ухвала ГСЧО від 19.03.2020, якою призначено час і місце розгляду клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі, направлялася кредиторам.
17. Розгляд судом клопотання про затвердження звіту ліквідатора й ліквідаційного балансу є процесуальною дією, яка передбачає як заслуховування звіту ліквідатора, так і думки кредиторів, які можуть підтримати звіт або подати свої заперечення проти його затвердження. Оцінка аргументів і ліквідатора, і присутніх у засіданні кредиторів є запорукою надання аргументованої оцінки повноті дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі.
Проте в судовому засіданні з розгляду клопотання про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу були відсутні кредитори, що, на переконання судової колегії, не може свідчити про повноту та всебічність з’ясування обставин із цього питання.
18. Як установлено судами, під час проведення ліквідаційної процедури у цій справі 21.09.2018 відбувся аукціон з продажу майна банкрута — ДП «Приладобудівний завод «Райдуга». За результатами проведеного аукціону ціна продажу становила 3450420,97 грн.
19. Проте, за твердженням скаржника, загальна сума витрат у звіті ліквідатора сягнула 3756863,04 грн., що перевищує вартість реалізованих активів банкрута.
20. Жодної оцінки цьому не було дано судами першої та апеляційної інстанцій.
21. Колегією суддів установлено, що згідно з ухвалами суду першої інстанції від 18.01.2017, 19.04.2017, 07.11.2017, 11.04.2018 затверджено витрати на послуги залучених спеціалістів на загальну суму 97007,02 грн. У той же час згідно з даними звіту ліквідатора було сплачено послуги юриста в сумі 45885,19 грн. та послуги бухгалтера в сумі 77122,91 грн., що сукупно значно перевищує затверджені судом витрати на послуги залучених спеціалістів.
22. Суди першої та апеляційної інстанцій залишили це поза увагою та не дали жодної оцінки такій невідповідності сум витрат, затверджених судом, та сум витрат, відображених у звіті ліквідатора.
23. При тому, що в апеляційній скарзі міністерство наводило аргументи про те, що ліквідатором у звіті відображено суми на послуги юриста (45,8 тис. грн.) та послуги бухгалтера (77,12 тис. грн.) у той час, коли сукупно ухвалами затверджено вартість послуг у сумі 97007,02 грн. Крім того, апелянт указував на невідповідність між затвердженою судом сумою грошової винагороди ліквідатора та розміром грошової винагороди, відображеним у звіті ліквідатора.
24. Ці доводи не були розглянуті судом апеляційної інстанції, хоча вони мають вирішальне значення для затвердження звіту ліквідатора.
25. Статтею 86 ГПК унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд дає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
26. Відповідно до законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності й підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
27. Рішення суду має прийматися в цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки належних і допустимих доказів у конкретній справі.
28. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані, а тому доводи скаржника знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.
29. Оскільки належний розгляд судом питання затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута в цій справі має наслідком установлення обставин та надання вичерпної оцінки доводам учасників справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до вимог ст.300 ГПК, то судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.
30. Проте судова колегія вважає безпідставним твердження скаржника про обов’язок ліквідатора надавати копії доданих до звіту документів не лише суду, а й учасникам справи, оскільки подібної вимоги не міститься в КзПБ.
Міністерство є учасником цієї справи, а тому вправі знайомитися з усіма її матеріалами, у тому числі з документами, які додаються ліквідатором до звіту ліквідатора.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
31. Судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення, перераховані вище, є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій. Отже, рішення, прийняті з порушенням норм процесуального права щодо обґрунтованості судового рішення, не можуть уважатися такими, що відповідають приписам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
32. Під час нового розгляду справи господарському суду слід узяти до уваги викладене в цій постанові, ужити всіх передбачених законом заходи для всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин справи, дати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи та вирішити питання щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відповідно до вимог закону.
В. Висновки про правильне застосування норм права
33. Суди попередніх інстанцій дали неналежну оцінку доводам учасників справи та не в повному обсязі встановили обставини справи. Отже, питання щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення цього процедурного питання, та ненаданні доводам учасників відповідної правової оцінки, що є порушенням вимог процесуального законодавства, зокрема стcт.86, 236 ГПК <…>.
На підставі викладеного та керуючись стст.240, 300, 301, 308, 315 ГПК в редакції закону від 3.10.2017 №2147-VIII, ВС
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Мінекономрозвитку задовольнити.
2. Постанову ПАГС від 8.07.2020 та ухвалу ГСЧО від 6.05.2020 скасувати, а справу передати на новий розгляд до ГС Черкаської області на стадію ліквідаційної процедури.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.