Закон і Бізнес


Потеря национальных интересов

Почему украинские законодатели слепо импортируют изменения, озвученные международными экспертами?


№43 (1497) 24.10—30.10.2020
Игорь НОВИКОВ
2799

В Украине пора менять законодательство в сфере международной торговли. Этого момента ждали уже давно, и хотя 2020 год благоприятным с точки зрения факторов назвать сложно, все же тремя законопроектами активно пытаются изменить положение вещей.


Очікувані зміни

Комітет Асоціації правників України з права міжнародної торгівлі бере активну участь в аналізі законопроектів «Про захист від демпінгового імпорту» (№4132), «Про захист від субсидованого імпорту» (№4133) та «Про захисні заходи» (№4134). Цим питанням і присвятили чергове засідання учасники комітету та автори проектів.

Член профільного комітету АПУ Анна Гладштейн відзначила, що реформа у цій сфері дійсно необхідна, про що говорять не лише правники, але й лідери ринку. У 2015 році було ініційовано перегляд законодавства, щоб визначити прогалини і прописати точкові зміни. Адже деякі експерти вважають, що чинний закон робочий, тому що за ним проводяться розслідування навіть без застосування захисних заходів. У 2008 році були внесені певні зміни у зв’язку зі вступом до СОТ.

Але, розповіла А.Гладштейн, коли в робочій групі почали обговорювати недоліки чинного законодавства і необхідні зміни, стало зрозуміло, що потрібно застосовувати кардинально новий підхід. Такий підхід автори проекту допомогли зареєструвати у Верховній Раді. Цей законодавчий пакет, на думку спікера, є досить виваженим, передбачає низку новаторських підходів до поетапності проведення розслідування, вимог подання інформації (вона має бути такою, яку можна перевірити на достовірність).

Також під час роботи над цими проектами багато питань порушувалося щодо інституціонального підходу, а саме — щодо функцій міжвідомчої комісії порівняно із Міністерством економічного розвитку і торгівлі як органом, що проводить розслідування. Тож сьогодні актуальним є запитання: де віднайти баланс і як розмежувати повноваження? Яка відповідальність органу при прийнятті того чи іншого рішення? Окрім того, змінами, передбаченими у законопроектах, уведено поняття «сплата антидемпінгового мита».

Спікер вважає, що це засідання комітету — це спроба спіймати хвилю можливостей між читаннями означених законопроектів, виборами в мінливому світі, який нас сьогодні оточує у вигляді різноманітних ситуацій, що відображені на міжнародному ринку.

Ще одним важливим моментом у проектах законів є цифровізація інструментів — йдеться про ознайомлення з матеріалами справи, доступ до матеріалів справи, що, як показала пандемія, потребують цифрової оптимізації процесів. Зараз розробники законодавчих змін працюють з Мінекономіки для того, щоб знайти IT-рішення для реалізації такої мети. Планується створити платформу, яка дозволить оперативно діяти у межах розслідування.

Цивілізаційна гра

А в розрізі питання про національні інтереси учасники засідання відзначили, що споживачами є користувачі, галузеві організації — споживачі, галузеві асоціації — споживачі. Однак якщо дивитись на блок «національні інтереси», то із цього статусу випадають галузеві організації — споживачі. Мови про них у законопроекті не йде, але якщо говорити про торговельні розслідування, то тут активні позиції займають саме індивідуальні споживачі.

До законопроектів також включено низку положень, пов’язаних із істотним спотворенням конкуренції, а також надано визначення поняття «істотне спотворення конкуренції». На думку членів комітету, це виглядає як цивілізаційний вибір авторів проекту та перегляд поглядів на розрахунок нормальної вартості.

Однак самі представники Мінекономіки зізнаються, що жодних роз’яснень надати щодо цієї частини законопроекту не можуть, оскільки вона головним чином розроблялась міжнародними експертами USAID. Тож схоже на те, що відбувся не цивілізаційний вибір, а черговий хід цивілізаційної гри, в якій Україну все ще не бажають визнавати гравцем, а радше «об’єктом» гри.

У ч.11 ст.11 проекту №4132 є положення, в якому прописано: якщо міжнародний договір передбачає інші правила щодо визначення нормальної вартості і порівняння цін, то може застосовуватися положення саме міжнародного договору. Тут, зізнаються правники, відбувається внутрішній дисонанс, оскільки є ст.19 закону «Про міжнародні договори України», де, по суті, встановлено пріоритет міжнародного права.

При формуванні позиції комітету учасники звернули увагу: якщо положення залишити у такій редакції, в якій воно існує нині, то може виникнути серйозна колізія між двома законами. І це навряд чи потрібно як профільному міністерству, так і заінтересованим сторонам розслідування.

Що ж до новацій, то нарешті на законодавчому рівні з’являється чітка градація стадій розслідування, якої, на думку правників, так не вистачало в чинному законодавстві у сфері міжнародної торгівлі. Зокрема, визначено поняття «початкова стадія розслідування», прибрано поняття «антидемпінгова процедура», встановлено чіткий строк для розгляду заяви (за старою термінологією «скарги»), визначено таку стадію, як прийняття попереднього звіту про результати розслідування незалежно від того, наявні чи відсутні підстави для застосування попередніх заходів. Виокремлено також завершальний етап стадії розслідування.

У законопроекті чітко прописано, коли саме Мінекономіки приймає звіт про викладені підстави та обставини, коли здійснюється розкриття інформації заінтересованим сторонам. Після цього звіту сторони просять про проведення консультації, і це розмежовується із підготовкою остаточного звіту за результатами розслідування і прийняття рішення.

Однак є певні моменти, які викликали стурбованість правників. Зокрема, це питання конфіденційного режиму. Тож за результатами засідання члени комітету сформують свої пропозиції щодо внесення змін до редакцій зазначених документів. Однак схоже на те, що «національні інтереси» — це лише анахронізм і у законодавчих змінах все більше простежується «рука майстра», який до України та її інтересів немає ніякого стосунку. І, звісно, не повинен про них турбуватися.